Росія під виглядом роботи вербує громадян Бангладешу на війну в Україні - АР

Росія під виглядом роботи вербує громадян Бангладешу на війну в Україні - АР

Укрінформ
Російські вербувальники під виглядом цивільної роботи заманюють громадян Бангладешу, а потім відправляють їх на війну проти України.

Про це йдеться в розслідуванні Associated Press, передає Укрінформ.

AP поспілкувалося з трьома чоловіками, з Бангладешу, які втекли з російської армії. Один з них, Рахман, розповів, що шукав роботу за кордоном, і рекрутер запропонував йому вакансію прибиральника у військовому таборі в Росії. Він обіцяв 1000–1500 доларів на місяць і можливість отримання постійного місця проживання. Рахман прибув до Москви в грудні 2024 року, де йому та групі інших бангладешських робітників сказали підписати документи російською мовою, які виявилися військовими контрактами. Їх відвезли до військового табору, де вчили управлінню дронами, медичній евакуації та іншим бойовим навичкам.

Рахман, за його словами, був проти, але російський командир через додаток-перекладач пояснив, що агент «продав» їх військовим. Аби змусити воювати, бангладешцям погрожували 10-річним тюремним ув'язненням і били їх.

Троє бангладешців сказали, що на фронті під час боїв їх відправляли попереду російських військових, змушували транспортувати боєприпаси, евакуювати поранених солдатів і вивозити загиблих. Зрештою, Рахман отримав поранення ноги, через яке його відправили до лікарні під Москвою. Звідти він утік та відправився до посольства Бангладеш у Москві, де йому видали проїзний квиток для виїзду з країни.

Розповіді бангладешців журналісти підтвердили різними документами, включаючи проїзні, російські військові контракти, медичні довідки, де вказані травми, отримані під час боїв, поліцейські звіти, фотографії та візи.

АР поспілкувалось з сім'ями інших громадян Бангладешу, рідні яких відправились на заробітки в РФ, але також були завербовані до російської армії і зникли безвісти на війні. Вони показали їм документи, фото російських робочих віз, військових контрактів та армійських жетонів.

Ці контракти АР дали на перевірку двом російським організаціям, які допомагають російським чоловікам ухилятися від військової служби або звільнятися з неї. У всіх них були підписи майора Володимира Ялцева, голови Костромського регіонального центру набору на контрактну військову службу.

Також видання наводить інформацію про двох чоловіків, які повідомили родичам, що їх силоміць везуть на фронт в Україну. Після цього будь-яке спілкування припинилося. Їхні родини подали скаргу до поліції в Дацці і тричі їздили до столиці, щоб змусити уряд втрутитись в це.

Родини зниклих безвісти також заявили, що не отримали жодних грошей, «зароблених» їхніми близькими.

Наприкінці 2024 року родини звернулися до організації, яка захищає права бангладешських робітників - BRAC, і повідомили, що не можуть зв'язатися зі своїми родичами в РФ. Організація провела власне розслідування, і виявила щонайменше 10 зниклих безвісти чоловіків.

Читайте також: На Донеччині ліквідували найманця з Філіппін, який воював на боці Росії

Поліція регіону Лакшміпурі дізналася, що місцевий агент направляв новобранців до головного агента, пов'язаного з компанією SP Global. Компанія не відповіла на дзвінки та електронні листи AP. Слідчі з'ясували, що вона припинила свою діяльність у 2025 році.

Після того, як у січні 2025 року до Бангладеш повернувся чоловік, який стверджував, що його обманом змусили воювати, бангладешська поліція викрила мережу торгівлі людьми в Росію. За даними поліції, подібні мережі керуються бангладешськими посередниками, що мають зв'язки з російським урядом. В результаті поліцейського розслідування було виявлено ще дев'ять осіб, яких заманили на війну.

Загалом невідомо, скільки громадян Бангладешу було заманено до Росії. В поліції заявили AP, що близько 40 громадян Бангладешу, ймовірно, загинули у війні. Деякі їдуть добровільно на війну, оскільки їм там обіцяють гарні гроші.

Як повідомляв Укрінформ, Росія завербувала кількох громадян ПАР через ігровий додаток Discord для участі у війні проти України.

Фото Укрінформу можна купити тут

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-