Україна працює над створенням балістики, в 2025-му з'являться нові ракетні комплекси
Ракетна програма в Україні існує багато років. Уже 2016 року про українську балістичну ракету "Сапсан" було відомо далеко за межами нашої країни, її планували закупити в Саудівській Аравії. На жаль, виробництво цього озброєння не було доведено до кінця через потужне лобі Кремля. Але на сьогодні в Україні є інші ракетні програми, зокрема "Грім-2", на основі "Сапсана".
Чи зможе Україна 2025 року отримати балістичну ракету на кшталт російського "Орєшніка"? Ні, оскільки її виробництво потребує більшого часу. Проте наступного року на озброєнні ЗСУ з'явиться кілька нових ракетних комплексів.
Про це в інтерв'ю Тетяні Гайжевській (Oboz.ua) розповів ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон і НАТО не дозволять Путіну використати зиму як зброю проти України. На вашу думку, для кого період холодної погоди дає більшу перевагу – для окупаційної чи української армії?
- Зима впливає на обидві сторони, що ускладнює умови ведення бойових дій. Але, як правило, більшою мірою це стосується бездоріжжя і тих військ, які наступають.
Водночас один погодний чинник не можна виривати з контексту. Це німецький підхід, який застосовувався у роки Другої світової війни під Москвою. Тоді німці казали, що Радянському Союзу допоміг "генерал мороз".
Ми бачимо, що російська армія має перевагу в озброєннях, в особовому складі, тож росіян погода не зупиняє.
- На жаль, наступ окупаційної армії триває вже понад рік. Військова наука каже, що перевага в живій силі сторони, що наступає, має бути кратною – у три, чотири рази…
- Не обов'язково. Йдеться про перевагу в бойовому потенціалі – не тільки в людях, а й в озброєннях, техніці, боєприпасах. Тому, попри величезні втрати у живій силі, потенціалу російської армії за сукупністю всіх сил і засобів достатньо для того, щоб вони проводили наступальні дії.
- Тобто ми не можемо розраховувати на те, що через колосальні втрати наступ армії ворога хоча б призупиниться?
- Ні. Про це говорив ще Залужний на початку 2023 року – що це була його помилка – розраховувати на те, що великі втрати РФ призведуть до того, що Росія відмовиться від своїх цілей. Ні. Ми бачимо, що вони тоді не відмовилися, і зараз не відмовляються.
Вони багато в чому відновлюються, "купують" своїх громадян, організовують контрактну армію. І ці фактори треба мати на увазі. Але насамперед нам треба розраховувати на техніку, озброєння та боєприпаси від союзників, а також на наш оборонно-промисловий комплекс і вирішувати питання мобілізації, поповнювати бригади, які воюють на лінії зіткнення, та формувати резервні бригади.
- Саме щодо озброєнь, які нам потрібні. На Ставці Верховного головнокомандувача 3 грудня було сказано, що ключовим питанням стало виробництво озброєнь в Україні, зокрема розвиток ракетної програми. Чи вважаєте ви, що в певній перспективі в Україні можуть розробити балістичну ракету як відповідь на застосування ворогом того ж таки "Орєшніка"?
- Такі плани закладалися давно. У той час, коли я був заступником начальника Генерального штабу, я вів проєкт "Сапсан". Це балістична ракета. На конкурсі Саудівська Аравія обрала саме наш "Сапсан" порівняно з російським "Іскандером" та китайським комплексом (у 2016 році Саудівська Аравія вела переговори з Україною щодо закупівлі "Сапсанів", у 2021 році було заявлено про їхню готовність на 80%, – ред.). Однак пізніше Російська Федерація робила все можливе, аби зірвати виробництво, ставила на ключові посади в Міноборони, СБУ тощо своїх апологетів.
Наразі реалізація цієї програми відновлена у вигляді проєкту "Грім-2". Є низка інших ракетних програм, але вони реалізуються в дуже важких умовах. Були випробування. Але такі проєкти вимагають часу. Лише невелика кількість країн світу мають у своєму розпорядженні ракетні технології і можуть виконувати такі завдання.
Тож потрібні час, гроші та концентрація зусиль для якнайшвидшого виконання цих завдань.
- Чи зможе у 2025 році Україна отримати балістичну ракету, подібну до "Орєшніка"?
- Подібну "Орєшніку" навряд чи. Це ракета середнього радіуса дії. Але кілька типів нових ракетних комплексів, я думаю, буде.
- Останнє питання – щодо ситуації на півдні нашої країни. Є інформація про те, що на Кінбурнській косі ворог збільшує кількість своїх підрозділів. Водночас головком Олександр Сирський повідомив, що на Запорізькому напрямку "є непогані оборонні результати". Чи вважаєте ви, що ворог може готувати атаки на Одесу, Миколаїв, Херсон? Наскільки сьогодні добре захищений наш південь?
- Путін має певні пріоритети у веденні бойових дій на фронтах. Першочергове завдання – повна окупація Луганської та Донецької областей. Невипадково ми бачимо найбільше військ саме там. Наступна мета – Курський напрямок. Про це свідчить той факт, що нещодавно туди було перекинуто війська із Запорізького та Харківського напрямків. З багатьох точок зору витіснити ЗСУ з території Росії дуже важливо для Путіна, і він концентрує зусилля там.
На півдні Запорізької області противник планував вести бойові дії. Ми пам'ятаємо, що за російською конституцією до складу РФ було включено, крім Донецької та Луганської, ще дві області України – Херсонську та Запорізьку.
Але наступати на Запоріжжя з лівого на правий берег, форсувати вищий берег Дніпра – це з воєнного погляду дуже важке завдання. Коли Сили оборони намагалися здійснювати подібне у зворотному порядку – Кринки, острови у дельті Дніпра – було витрачено чимало зусиль.
Але наразі на всі ці дії одночасно сил у противника немає, тому він розставляє пріоритети. Якщо дотримуватися такого плану, то й концентрація його ресурсів також підпорядковується цій логіці.
Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант
реклама