Війна знищує довкілля, але маємо вистояти для майбутніх поколінь
Війна в Україні триває 10 років. У зоні воєнних дій та окупації за цей час опинились 3 біосферні заповідники, 14 природних заповідників, 19 національних природних парків, десятки регіональних ландшафтних парків, сотні заказників, пам’яток природи, заповідних урочищ, а також ботанічні сади, дендрологічні парки, зоопарки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Російські окупанти мінують заповідні об’єкти, нещадно вирубають ліси, знищують рідкісні види флори і фауни. Горять ліси, знищуються цінні природоохоронні території. Експерти вважають, що деякі екосистеми ми втратили назавжди, і фіксують кожен випадок для Міжнародного кримінального суду з визначенням екоциду.
Під час Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природа в окупації – 10 років російської військової агресії проти довкілля» екологи з різних куточків України констатували, що внаслідок обстрілів росіяни пошкодили і спалили близько 3 млн гектарів українських лісів. Під загрозою зникнення опинилися понад 600 видів тварин, 750 видів рослин та грибів, у тому числі занесених до Червоної книги України.
20% природоохоронних територій України уражені війною, 812 заповідних територій в небезпеці, майже 1 млн га природоохоронних територій потерпають від війни.
НА КОРДОНАХ РОЗТАШОВАНА НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ ОБ’ЄКТІВ ПЗФ УКРАЇНИ – І САМЕ ВОНИ НАЙБІЛЬШЕ ПОСТРАЖДАЛИ
Якщо глянути на мапу України, то можна побачити, що саме на кордонах розташована найбільша кількість об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). І саме вони найбільше постраждали від війни.
«Ми всі пам’ятаємо наші прекрасні національні парки: кримську «Чарівну гавань», Ялтинський гірсько-лісовий заповідник… За відсутності інформації, ми навіть не можемо собі уявити, в якому вони тепер стані. Хоча те, що роблять росіяни на захоплених територіях, що вони абсолютно не звертають увагу на екологічні стандарти, екологічні правила, європейські норми – ми точно знаємо», – підкреслив під час конференції голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Голова Всеукраїнського екологічної ліги Тетяна Тимочко додала, що в Криму є унікальна територія – бухта Ласпі, а в ній – урочище Батилиман, де росло близько 2 тисяч унікальних рослин – це і суничник дрібноплідний, і ялівець високий. Там були дерева, яким по 1000-1200 років, і росіяни там просто почали вирубувати значні ділянки під забудову. Це страшний удар по унікальній території. І протягом всіх років окупації Криму така інформація продовжує надходити нашим екологам.
Болючим прикладом впливу війни на птахів у 2015 році стали наслідки висадки російського десанту на азовському узбережжі, на території водно-болотного угіддя «Крива коса» у Донецькій області.
До цього там гніздилися понад 60 тисяч пар рябодзьобих крячків, велика популяція кучерявого пелікана, кулика-сороки, мартини каспійські, занесені до Червоної книги України, колонія яких становила 3 тисяч пар і була найбільшою в Європі. Тисячі птахів загинули за короткий час від обстрілів та пересування важкої техніки.
Пані Тимочко закликала всіх, кому відомі подібні факти, фіксувати їх та надсилати на ресурс «ЕкоЗагроза», який координує Міністерство захисту довкілля.
БОЙОВІ ДІЇ ВПЛИВАЮТЬ НА ВСІ ОБ’ЄКТИ ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
Йдеться не лише про колосальну шкоду екології у Луганській, Донецькій, Харківській, Сумській, Чернігівській областях, а й тих, які не межують безпосередньо з кордонами. Це і обстріли, і підриви (як от підрив Каховської дамби), і мінування, яке не надає можливості потрапляти до цих об’єктів та належним чином утримувати їх.
Також на заповідні території впливає потреба в будівництві фортифікацій. Адже у 2022 році Верховна Рада змушена була прийняти закон, який дозволяв створювати на державному кордоні захисну смугу, забираючи під неї значну частину об’єктів ПЗФ.
«Ми не знаємо, коли ми повернемо наші території до природного фонду України, в якому стані вони тоді будуть, але це спільне завдання для всіх нас. Я хотів би наголосити, що для приведення діяльності ПЗФ до сучасних вимог європейського законодавства, до можливості значно розширювати площі ПЗФ, для створення «Смарагдової мережі» (природоохоронні території, які створюють у всій Європі для збереження видів і оселищ, яким загрожує зникнення) або «Натура-2000» (мережа охоронних ділянок, центральний елемент в охороні біорізноманіття на території країн-членів Європейського Союзу) на території України, нам потрібно вносити зміни в законодавство. Це необхідно, це терміново, ми маємо проводити відновлення нашої країни тільки разом і тільки через зміни в законодавстві, які б слугували такій меті», – наголосив Олег Бондаренко.
ЯК БУДІВНИЦТВО РОСІЙСЬКИХ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ УКРІПЛЕНЬ НИЩИТЬ ЕКОЛОГІЮ УКРАЇНИ
На думку експертів «Української природоохоронної групи» Олексія Василюка та Віктора Пархоменка, масштабні мінні поля, які оточують пошкоджену будівництвом окопів територію, загрожують залишити її в такому вигляді ще на багато десятиліть після завершення війни. А бліндажі та інші фортифікації росіян завдають непоправної шкоди нашим ландшафтам.
Згідно з оприлюдненими даними, наприкінці 2023 року на російській стороні лінії фронту зафіксовано понад 6 тисяч кілометрів інфраструктурно-фортифікаційних споруд. Українські військові зі свого боку також вимушені будувати оборонні споруди, але у наслідках винен виключно агресор. Попри те, що наші фортифікації створюються згідно з нормами міжнародного права, але все одно вони мають колосальний вплив на природу.
Хоча будівництво не має такого впливу (хімічного), як вибухи боєприпасів, проте завдає механічної шкоди ґрунтовому покриву і за масштабами наслідків його можна назвати другим після вибухів, вважають експерти.
А ще фортифікації «притягують» обстріли, тож радіус впливу на природу окремо взятого окопу, рову або бліндажа становить від 20 до 100 метрів і більше.
ЗНИЩЕННЯ ФЛОРИ І ФАУНИ, БАКТЕРІОЛОГІЧНА ЗАГРОЗА, ОПУСТЕЛЮВАННЯ…
До основних негативних екологічних факторів, які створюють фортифікаційні споруди, екологи відносять: руйнацію оселищ фауни знищення рослинності, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного балансу ґрунтових вод, створення дефіциту природного зволоження та опустелювання.
Забруднення сміттям. Військові рф, які живуть місяцями в укріпрайонах, залишають у безпосередній близькості від бліндажів і траншей усі продукти своєї життєдіяльності: сміття, фекалії, а часто і тіла своїх загиблих чи навіть братні могили.
Бактеріологічна небезпека. Присутність великої кількості залишків загиблих створює високі ризики бактеріологічного забруднення, що значно впливає на перспективи використання найбільших бойовищ після закінчення війни.
Нищення рідкісних рослин і тварин. Під час експедиції восени 2022 року у звільненому від окупації національному природному парку «Кам’янська Січ» у Херсонській області, було зафіксоване використання окупантами для маскування рідкісних рослин – кількох видів ковилу та низки інших видів степової флори. А масові випадки потрапляння дрібних тварин чи комах (інколи «червонокнижних») в окопи та рови означають швидку загибель, оскільки легше вбити тварину, ніж ловити її та випускати, особливо якщо це змія чи гризун.
Обмеження міграцій тварин. Спорудження стін і огорож вздовж державних кордонів призводять до серйозних обмежень у пересуванні наземних тварин і, як наслідок, до їх масової загибелі або порушення життєвих циклів.
Бліндажі, які стають великими цвинтарями дерев. Оскільки більшість постійних укриттів укріплюються стовбурами дерев, це призводить до високих обсягів споживання якісної деревини. В основному для стін та «даху» бліндажу використовують стовбури сосни звичайної. Для укріпленого бліндажа на 5–10 осіб необхідні стовбури 20–50 дерев. Враховуючи зміну клімату, виростити нові хвойні ліси за короткий термін, ймовірно, вже не буде можливим.
Експерти зауважують, що українські військові де-юре під час будівництва укріплень використовують лише легально заготовлену деревину, офіційно отриману в лісових регіонах країни, де відновлення лісів неускладнене кліматичними умовами. Україна навіть запровадила спеціальну процедуру постачання деревини з метою оборони.
На переконання екологів, після закінчення війни ліквідація фортифікацій буде одним із найскладніших завдань зеленого відновлення України та потребуватиме індивідуального підходу для кожного випадку. А з огляду на масштаби використання боєприпасів може виявитися, що саме зона розміщення фортифікаційних споруд у майбутньому стане своєрідною зоною відновлення природи, яка буде недоступною для господарювання. Можливо, цю територію треба не просто залишити «на самовідновлення», а допомогти їй якнайшвидше перетворитися на стабільну екосистему.
РОЗМІНУВАННЯ ПОТРЕБУЮТЬ 1,2 МЛН ГЕКТАРІВ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ
За попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, вже зараз обстежень і розмінування потребують 1,2 млн гектарів природоохоронних територій, під загрозою знищення опинилося 160 територій «Смарагдової мережі» площею майже 3 млн га. Окуповано 82 території «Смарагдової мережі», у зоні ризику перебувають 17 водно-болотних угідь міжнародного значення, які знаходяться під охороною Рамсарської конвенції (конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовища існування водоплавних птахів).
За словами заступника міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олександра Краснолуцького, внаслідок підриву греблі Каховської гідроелектростанції практично знищено два водно-болотні угіддя міжнародного значення. В зону впливу потрапили національні природні парки «Великий луг», «Кам’янська січ», «Нижньодніпровський». Окупанти природу не жаліють, зокрема 80 відсотків лісових насаджень національного природного парку «Святі гори» знищено пожежами або обстрілами, «Білобережжя Святослава» – понад 4 тис. га територій вигоріло, «Кам’янська січ» – 1 тис. га екосистем вигоріло, зараз там окупантами будуються бліндажі, протитанкові рови, вирубуються дерева, а з біосферного заповідника «Асканія-Нова» окупанти в порушення конвенції вивозять тварин.
Пан Краснолуцький висловив подяку працівникам національних природних парків, багато з яких, крім захисту довкілля, захищають і нашу країну зі зброєю в руках: до ЗСУ мобілізовано понад 160 працівників національних природних парків, на жаль, 10 з них вже загинули. Вічна пам’ять Героям…
НАЙБІЛЬША ШКОДА, ЯКУ ТАНКИ ЗАВДАЮТЬ ЕКОСИСТЕМІ
Ще одна величезна шкода екосистемі – це російські танки, які забруднюють атмосферу та ущільнюють ґрунти.
Голова Миколаївської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, кандидат технічних наук Євген Безсонов, який зараз у лавах ЗСУ, прорахував та обґрунтував збитки, завдані екосистемам України застосуванням російських танків.
На початок повномасштабного вторгнення Росія зосередила біля державного кордону України 1200 танків. За показником витрат палива цими монстами, експерт зробив розрахунок щоденних збитків довкіллю. У грошовому еквіваленті – це $43500 тисячі щодня.
Ще один нищівний вплив – танки дуже ущільнюють ґрунт. Техніка вагою в 10 тонн ущільнює ґрунт до глибини 60 сантиметрів. Танк важить 40+ тонн. Тож, крім того, що танки димлять, горять, вбивають, вони ще й псують сільськогосподарські землі, руйнують біологічний врожай в екологічних системах, який запускає ланцюг трансформаційних змін у системі. Порушується насиченість, розвиток екологічних систем, еволюція зупиняється. Ущільнення ґрунту стає причиною зменшення продуктивності рослин у агроекосистемах – врожайність на ущільнених ґрунтах може падати на 40-60%.
Безсонов порахував, що збитки через ущільнення грунту російськими танками становлять $4,5111 млрд. У довготривалій перспективі, беручи до уваги, що ґрунти після потужного ущільнення відновлюються протягом декількох років, збитки збільшуються у десять разів, і сягнуть $45,111 млрд.
Аналогічні підрахунки були отримані і по літаках, які літають низько над землею, бомблять населені пункти, випускають ракети, падають, вибухають.
БЛИЗЬКО 30% ТЕРИТОРІЙ НАШОЇ ДЕРЖАВИ ЗАБРУДНЕНО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ, ЯКІ НЕ ВИБУХНУЛИ
Кожна вирва від снаряду є небезпечною для життя та здоров’я громадян та для довкілля. І кожна вирва є потенційно носієм токсичних речовин, – каже еколог міжнародної благодійної організації «Екологія, право, людина» Катерина Полянська.
Близько 30% територій нашої держави забруднено вибухонебезпечними предметами, які не вибухнули. Це зокрема і мінне забруднення, забруднення різноманітними снарядами, які є носіями токсичних речовин. Відповідно всі компоненти нашого довкілля: атмосферне повітря, вода, ґрунти, рослинний і тваринний світ, клімат, рельєф – страждають від такого забруднення.
Потужним досі лишається забруднення на місцях воєнних операцій: згоріла техніка, будинки, склади, нафтобази. Попіл також є джерелом забруднення довкілля, особливо під час дощу, вітряної погоди забруднюється не лише атмосферне повітря, а також ґрунти і води.
Тож воєнні дії впливають на всі компоненти природних комплексів: забруднення повітря токсичними газами під час обстрілів, фізичний вплив на природні ландшафти через зведення фортифікаційних споруд, руйнівні наслідки пожеж на промислових об’єктах та місцях зберігання токсичних відходів, а також териконів, де містяться канцерогенні речовини, які при втручанні ще більше потрапляють в довкілля.
ВІЙНА – ГОЛОВНИЙ ФАКТОР МАСОВОЇ ЗАГИБЕЛІ ЧОРНОМОРСЬКИХ КИТОПОДІБНИХ
Російська збройна агресія спричинила справжній екоцид чорноморських китоподібних. З початку 2022 року у Севастопольських бухтах окупованого Криму через шумове навантаження від сонарів на акваторію, вплив торпед, бомб та вибухів мін – чорноморські тварини проходили крізь справжнє пекло, створене людьми.
В акваторії біля Севастополя, в місцях дислокації військового флоту, працювали потужні гідролокатори, а це може призвести до тимчасової або постійної втрати слуху, викликати стрес і порушити баланс виявлення жертви хижаком. Вплив шуму підвищує ризик передчасної смерті китів та дельфінів.
За словами доктора біологічних наук, начальника науково-дослідного відділу Національний природний парк «Тузлівські лимани» Івана Русєва, у фауні України морські ссавці Чорного і Азовського морів представлені трьома видами китоподібних – морська свиня, звичайний дельфін, афаліна, а також тюлень – монах. Усі три види чорноморських китоподібних занесено до Червоної книги України: дельфін азовка занесений у статусі «зникаючий», а звичайний дельфін та афаліна мають статус «вразливий».
У довоєнний час науковці реєстрували у середньому 3 трупи китоподібних за рік, натомість тільки на 6 км узбережжя на ділянках, які межують з нацпарком, українськими науковцями з початку Великої війни у 2022 році було виявлено 52 трупи тварин.
За 2022 рік на узбережжі Чорного моря по всіх країнах було зареєстровано близько 3000 загиблих китоподібних. У середньому море викидає на берег лише 5% загиблих тварин (95% тонуть у пучині моря або океану). Тож екологи оцінюють, що під час війни загинуло принаймні 50 тис. чорноморських китоподібних трьох видів.
Така надзвичайна кількість загиблих на переконання експертів, пов’язана виключно зі смертельним впливом від сонарів російських надводних кораблів та субмарин, розривами мін, а також у результаті бомбардувань під час деокупації острову Зміїний.
Шлях збереження китоподібних вчені вбачають у заповідній акваторії близько 3000 кв. км, яку необхідно буде створити у Чорному морі в післявоєнний час, за рахунок розширення території НПП «Тузлівські лимани», де дельфіни могли б відтворюватися у природних умовах.
ПІСЛЯ ДЕОКУПАЦІЇ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ЗАПОВІДНИКА ВИЯВИЛИ МАСШТАБНУ ВИРУБКУ ЛІСУ ТА ЗАБІР ПІСКУ
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник один з наймолодших і найбільших об’єктів природно-заповідного фонду України. І так сталося, що він одним з перших зазнав впливу війни, оскільки зона відчуження стала шляхом проникнення і розгортання російських військових угруповань, задіяних в операції «Киев за 3 дня».
Територія була під окупацією один місяць і один тиждень, інтенсивних військових дій там не велося – лише декілька артилерійських обстрілів на початку вторгнення. Фахівці заповідника не мали доступу в його західну частину, які зазнали більш інтенсивних артилерійських ударів, але на аеро-фотознімках не змогли виявити якихось значних пошкоджень.
2 квітня 2022 року останні одиниці бойової техніки окупантів залишили зону відчуження. На виході сили ЗСУ завдавали ракетних ударів по відступаючим, але це було не на території заповідника.
Втім, після деокупації фахівці Чорнобильського біосферного заповідника зафіксували широке використання ворогом природних ресурсів: вирубка лісу, забір піску, порушення ґрунтового покриву через фортифікаційні споруди, масивне забруднення побутовими відходами, а ще – електронне сміття.
«Коли ми повернулися, в жодному офісі не було цілого системного блока – вони їх курочили на кольорові метали. У кущах – просто розсипи розібраної техніки», – розповів завідувач наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський.
За його словами, довготривалим наслідком окупації стало те, що у фахівців заповіднику зменшилися можливості для отримання інформації. За вимогою безпеки вони не можуть використовувати квадрокоптери для збору її інформації. Через розташування сил оборони на території заповідника і зони відчуження в районі кордону, фахівці не мають туди доступу через режимні вимоги та мінну небезпеку.
РОСІЯНИ ПИШАЮТЬСЯ, ЩО ЗАПОВІДНИК «АСКАНІЯ-НОВА» ЗАРАЗ СТАВ «РУСЬКІМ» І СВІДОМО ЙОГО НЕ ЗНИЩУЮТЬ
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України знаходиться в Херсонській області, відповідно, вже з самого початку вторгнення опинився в глибокому тилу противника. Бойових дій на його території не велося, однак майже катастрофою стало те, що через нього пролягає дорога, якою користуються окупанти – там пересувається важка військова техніка. Над заповідником регулярно літають російські гелікоптери і літаки, що забруднюють територію, лякають та знищують птахів і тварин, особливо копитних, яких там утримується кілька сотень.
Учений секретар заповідника «Асканія-Нова» Наталія Корінець розповіла, що через злочинні дії окупаційної нелегітимної адміністрації та некомпетентність загинуло вже кілька буйволів. Існує небезпека поширення інфекційних захворювань, що не було характерно для цієї території упродовж десятків років. Постраждав і дендрологічний парк – в даний момент відбуваються масові рубки, а частина рослин засохла.
Протягом окупації на території заповідника спалахнуло 46 пожеж, згоріло 5500 га, з них – 2200 заповідної зони. Найбільш масштабні пожежі сталися 22 серпня та 1 вересня 2023 року, коли згоріло понад 300 гектарів заповідного степу.
Кілька разів була зруйнована огорожа – тварини виходили. Такі випадки дуже небезпечні, бо якщо вони масово вийдуть за межі огорожі, їх можуть вбити або вони загинуть через відсутність води. Як зазначила експертка, у випадку руйнування огорож може відбутися така ж ситуація, яку було зафіксовано понад 100 років тому під час громадянської війни, коли з території заповідника вийшли і зникли сайгаки.
Вона розповіла, що упродовж цього періоду заповідник існував на запасах кормів, створених ще до окупації, завдяки благодійним внескам було закуплено різної продукції на 7 млн 800 тисяч гривень. Але вони підійшли до вичерпання і що буде далі невідомо…
Проте пані Наталя все ж вірить у порятунок і відновлення «Асканії-Нова»: «Стосовно поширення фейкової інформації, хочу наголосити, що ситуація в заповіднику поки що не така страшна, як описувалося – росіяни надзвичайно пишаються тим, що заповідник зараз став «руськім» і цілеспрямовано не намагаються його знищити. Щоравда, частину копитних було вивезено в грудні минулого року і березні – ще 10 тварин. Це те, про що ми знаємо.
Це вже 3-тя війна в історії заповідника, і, не зважаючи ні на що, я сподіваюся, що після нашої перемоги він буде відновлений», – впевнена учений секретар біосферного заповідника «Асканія-Нова» Наталія Корінець.
МИ РОЗВИВАЄМО ПЕРШУ В СВІТІ ГЛОБАЛЬНУ ПЛАТФОРМУ З ВИВЧЕННЯ НАСЛІДКІВ ВІЙНИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ – МІНІСТР
Всеукраїнська екологічна ліга з 2014 року системно фіксує збитки від воєнних дій для природних екосистем на окупованій території Донецької і Луганської області та Криму і продовжує вести цей облік зараз по всій країні.
З 2022 року держава Україна почала фіксувати ці збитки на міжнародний рівень для звернення до Міжнародного кримінального суду, з визначенням – екоцид. Тетяна Тимочко впевнена, що напрацювання експертів-екологів, презентовані на Всеукраїнській конференції, та резолюція, яка буде прийнята її учасниками, можуть лягти до урядових рішень. Адже перший національний круглий стіл Всеукраїнська екологічна ліга провела 29 липня 2014 року і багато пропозицій, які тоді були напрацьовані, за ці роки дійшли до урядових рішень і реалізуються.
Сьогодні Міністерство довкілля України взяло на себе зобов’язання, яких не було до повномасштабного вторгнення, головні з них – це фіксація фактів екоциду, обрахунок збитків та адвокація на міжнародній арені.
Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив, що наслідки російської окупації та вторгнення відчутні не лише для нас тут і зараз, але і для всього світу, і від того, як ми дбаємо про довкілля зараз, у часи війни, залежить доля майбутніх поколінь.
Міністерство активно працює з міжнародними партнерами. З червня 2023 року міжнародна робоча група щодо екологічних наслідків війни під співголовуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака та ексвіцепрем’єр-міністра Швеції Маргот Вальстрем працювала над Екологічним договором для України і вже презентувала його.
«Це наша настільна книга – рекомендації щодо відповідальності та відновлення довкілля. Сьогодні ми робимо все можливе, щоб масштабувати цей документ і зробити його актуальним не тільки для нас, а й для всього світу. Ми розвиваємо першу в світі глобальну платформу з вивчення наслідків війни для довкілля. Відповідна декларація (її створення – це частина плану дій з реалізації Пункту 8 Формули миру, щоб зупинити екоцид та стягнути з агресора репарації за знищене довкілля – ред.) Усі наші зусилля щодо захисту довкілля є потужним сигналом про те, що Україна вистоїть, з нами можна і потрібно співпрацювати і така співпраця не є ризикованою, а є взаємовигідною», – наголосив міністр довкілля Руслан Стрілець.
Війна триває, Росія щоденно вбиває наших людей, позбавляє домівок, нищить інфраструктуру та завдає непоправної шкоди нашій природі. Українські військові безстрашно захищають країну, цивільні люди усіляко допомагають фронту, а екологи спільно з урядовцями застосовують науковий потенціал та інструментарій для захисту довкілля і готові пройти цей шлях задля майбутніх поколінь, незважаючи на російську збройну агресію. Ми всі прагнемо змінити ситуацію на краще, мріємо про зелене відновлення України і віримо в перемогу.
Любов Базів. Київ
Перше фото:Всеукраїнська екологічна ліга / Фейсбук
