Пам’яті сержанта Нацгвардії Олексія Крютченка (позивний «Археолог»)
Археолог Олексій Крютченко помер у цивільній лікарні, хоча смерть на нього чатувала уже в 2014 році, в АТО, коли він захищав місто енергетиків Щастя. 24 лютого 2022 року Олексій став на захист рідного Харкова. Якби не рак горла, напевно, й досі б воював на котромусь із фронтів. Але йому судилось продовжувати геть нову боротьбу – зі смертельною хворобою. Переніс три надскладні операції – і цю битву, на жаль, програв…
«Льоха... Крюк... Немає слів... На жаль, хвороба все ж виявилася невиліковною... Я на все життя запам’ятав твоє останнє повідомлення: «Сумую за вами...» Не хочу й не буду говорити про тебе, Друже, у минулому часі. Ти завжди будеш із нами! Дякую за роки дружби! Дякую за фанатичну любов до древнього Гелону! Дякую за спілкування! Дякую за постійну підтримку! Дякую за всі ті твої добрі справи! Ти точно зробив цей світ кращим... Усе, що ми з тобою разом планували – обов'язково зроблю! Обіцяю!»
Так відгукнувся на смерть Олексія директор Історико-культурного заповідника «Більськ», легендарного скіфського Гелона Ігор Корост. Вони з Олексієм багато років досліджували найбільше в Європі скіфське городище. У 2014 році "Археолог" на півтора року залишив улюблених скіфів – пішов воювати проти загарбників у складі 92-ї окремої штурмової бригади. Службу проходив на «Фасаді» поруч із Щастям. Це був особливий за всіма мірками підрозділ. Тоді лінія розмежування проходила по Сіверському Дінцю, і тільки «Фасад» розташовувався на іншому березі ріки, прикриваючи від ворога стратегічний міст. До речі, саме на тому клаптику території були затримані два «ихтамнета» Олександров і Єрофеєв, діючі військовослужбовці ЗС РФ, яких згодом обміняли на Надію Савченко.
Під Щастям Олексій був поранений. Після одужання повернувся до занять археологією. Досліджував Більське городище. Брав активну участь у культурно-просвітницьких заходах історико-культурного заповідника, був одним із організаторів етнофестивалю «Гелон-фест». 26 лютого 2020 року захистив дисертацію «Захисні споруди скіфського часу Дніпро-Донецького Лісостепу».
Коли почалось повномасштабне вторгнення РФ, став до лав Національної гвардії та боронив Харків.
– Олексій у 2014-2015 роках служив у 92-й бригаді, тримав із побратимами позицію за рікою Сіверський Донець, а у 2022 році приєднався до НГУ, тому що не було можливості повернутись у 92-гу.
Вони тримали позиції десь біля Балаклії по Сіверському Дінцю, де точились активні бойові дії. Він ділився своїм досвідом – якраз там у ньому була потреба. Але потім змушений був звільнитися з армії. Не виключено, що саме через цей стрес він і захворів улітку 2022 року. Двічі потрапляв у шпиталь, поки восени того ж року встановили діагноз, - згадує археолог, доктор історичних наук, офіцер Денис Гречко, який разом із Олексієм досліджував Більське городище і зробив чимало відкриттів.
Олексій був талановитим археологом, причому дуже енергійним. Для реабілітації ветеранів створив археологічну школу «Всі свої». Був заступником начальника експедиції. Відкрив свою експозицію. Цікавився давніми укріпленнями скіфського часу в Дніпро-Донецькому Лісостепі. Це теж тема, пов’язана з нинішньою війною: Сіверський Донець, Ворскла, Більське городище…
– Дослідник старожитностей раннього залізного віку, кандидат історичних наук, Воїн-Захисник України Олексій Крютченко. Ще зі шкільних років Олексій Олександрович брав активну участь в археологічних розкопках на Полтавщині та Харківщині. Поступово археологія ставала сенсом його життя. З часом Олексій Крютченко став професійним дослідником, захистив кандидатську дисертацію, працював в Інституті археології НАН України, - розповідає Ігор Корост.
Особливе місце в його житті займало Більське городище. Саме на теренах цієї древньої фортеці відбувалося становлення Олексія Крютченка як археолога. У складі експедицій Каразінського університету та Інституту археології НАН України дослідник вивчав древній Гелон з 2003 по 2021 роки. Був співорганізатором унікального проєкту «Літня польова археологічна школа» на Більському городищі (2016-2021). Засновник Ветеранського археологічного табору «Всі свої» (2021). Зробив неоціненний внесок у започаткування та успішне функціонування етнофестивалю «Гелон-фест».
Він був щирим патріотом Держави, професіоналом своєї справи. Яскраво жив, ефективно працював, завжди радів життю та надихав на це інших! Його почуття гумору було неймовірним! Його людяність, відкритість та здатність прийти на допомогу завжди вражали! Він точно зробив цей світ кращим! – продовжив Ігор.
Олексію не виповнилося й 37 років, коли він відійшов у засвіти.
Світла пам’ять Воїну!
Фото: Фейсбук-сторінка Олексій Крютченко, Фейсбук-сторінка Ігор Корост
