“Іди за мною”. Історія російського злочину та неймовірного порятунку

“Іди за мною”. Історія російського злочину та неймовірного порятунку

Укрінформ
Улітку 2022-го на Ізюмщині загарбники розстріляли цивільну автівку, але її пасажирку українські військові вивели дроном з-під носа ворога

У червні 2022 року на дорозі Грушуваха – Барвінкове військові рф розстріляли з БМП-2 автомобіль, в якому їхали двоє цивільних. Спершу загарбники застосували великокаліберний кулемет, а потім – міномет. У результаті 35-річний чоловік отримав кілька поранень. У той час військовослужбовці ЗСУ здійснювали повітряну розвідку за допомогою дрона. Вони побачили, що відбувається, і направили до вцілілої жінки квадрокоптер із запискою «Йди за мною». Так її вивели на свої позиції, геть від розстріляної машини, до якої вже направлялися російські військові.

Це історія про цинічний злочин росіян, винахідливість і небайдужість українських захисників, витривалість людського організму і ще, напевне, долю та чудо.

«ОТЯМИВСЯ ВІД ТОГО, ЩО ЙШОВ ДОЩ»

За даними слідства, 23 червня 2022 року цивільне подружжя Андрій Б. і Валерія П. прямувало до рідного Бахмута, аби забрати літніх батьків. Їхали з Києва, де тимчасово проживали. Проклали маршрут за допомогою навігатора, дороги не знали. Поблизу села Велика Комишуваха Ізюмського району на Харківщині вони опинилися практично на «нулі», і їхню «Мазду» почали обстрілювати російські військові.

- Почало щось вибухати, але ми не розуміли – чи це обстріл, чи це ми на щось наїхали. Потім прилетіло по машині, в правий бік – ми вискочили, побігли по дорозі. Бачили, що літають ось такі великі гільзи, – показує пальцями 28-річна Валерія. – Побігли вправо, де побачили зупинку. Хотіли там сховатися, але вона була розбита. Потім обстріл стих. Андрій сказав: будемо вертатися до машини, спробуємо завести і поїхати звідти. Повернулися, але машина не заводилася. І тут «приліт», Андрія поранило. Я відтягнула його за машину, за багажник. Побачила, що нога наскрізь прострелена, вже багато крові натекло на асфальт. Вигрібала всі речі з багажника, щоб перев’язати, зупинити кровотечу. І тільки згодом побачила, що в нього поранення і в голову, бо почала проступати кров. Я промила водою з баклажки, яка була з собою, та перемотала голову своїм светром. Він ще кричить: «Спина». Піднімаю одяг – і там поранення. Перев’язую його своїми джинсами. Він то втрачав свідомість, то приходив до тями, питав, де ми і що це робиться. І тут знову починається обстріл. Я бачу, як воно літає поруч, по машині.

Все, що відбувалося з парою, бачили українські військовослужбовці – їхній дрон літав над трасою. Розуміючи, що треба рятувати людей, вони маневрували квадрокоптером, намагаючись вказати напрям. Валерія бачила ті рухи, однак не розуміла, кричала та просила про допомогу. Дрон відлетів і за кілька хвилин повернувся з прикріпленим аркушем, на якому було написано: «Йди за мною». Жінка розуміла, що її кличуть, однак не могла залишити чоловіка.

- Я не пішла одразу. В цей час мені вдалося якось додзвонитися до Андрієвого брата, і той мені сказав: біжи за ним, біжи за допомогою. Коли дрон мене довів до лісу, до військових, я просила забрати чоловіка, але це було неможливо. Почався бій, – розповідає Валерія.

Камера зафільмувала, як жінка йде за дроном, а за кілька хвилин із посадки виходять троє російських військових. Вони оглядають машину, а пораненому чоловіку навіть не намагаються допомогти. Ймовірно, вони думали, що той загинув. Окупанти взяли чоловіка за ноги та під руки і кинули в найближчу канаву. Страшно уявити, якою би могла бути доля молодої жінки, якби вона потрапила до рук загарбників.

Андрій пролежав у траншеї понад 30 годин, як підрахувало слідство. Самому потерпілому здалося, наче минуло три доби.

- Я прийшов до тями від того, що лив дощ і було дуже холодно. Виліз із траншеї, побачив свою розстріляну машину, поповз до неї. Повикидав усе з багажника і заліз туди. Скільки там пролежав, не знаю. Згодом виліз, кров наче перестала текти, мацав ногу, зрозумів, що можу стояти. Накинув червону ковдру на себе і пішов у той бік, звідки їхав. І через деякий час вийшов на військових. Від них мене «швидка» відвезла в лікарню, – згадує Андрій.

Після того, як Валерія вийшла на позиції, зайняті ЗСУ, військові обмінялися з нею мобільними номерами та пообіцяли, щойно дозволить обстановка, забрати її чоловіка.

Подружжя побачилося вже 27 червня у харківській лікарні.

Андрій протягом чотирьох місяців проходив лікування, спершу в Харкові, потім у Києві, переніс кілька операцій – із його тіла діставали уламки, зокрема, з легенів. Також довелося поставили пластину на череп.

ОКУПАНТИ ВЛАШТУВАЛИ «ТИР» НА ТРАСІ

Начальник Слідчого управління ГУ Нацполіції в Харківській області Сергій Болвінов історію родини з Бахмута називає неймовірною.

- Це дивовижна і неймовірна історія. Особисто мене вона вражала упродовж розслідування кілька разів. Навіть зараз, коли я розповідаю про неї, в мене йдуть мурахи по шкірі. Росіяни кинули чоловіка в канаву помирати. Важко уявити, як він, із простреленою ногою, головою, спиною, після крововтрати, лежить у ямі. Я не знаю, яким дивом йому вдалося вижити, вибратися, дійти на позиції. Це, мабуть, доля. Це історія про російський військовий злочин, винахідливість і кмітливість наших захисників, злагодженість роботи слідчих, оперативників і прокурорів, – зазначає Болвінов.

Кримінальне провадження за фактом обстрілу цивільного авто було зареєстроване наступного дня, 24 червня, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.2 ст.438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України. У рамках розслідування правоохоронці отримали величезний масив радіоперехоплень, який ретельно відслуховували. Врешті знайшли збіг дати та обставин: в одній із розмов російський загарбник розповів дружині, що розстріляв цивільне авто, вбив чоловіка, а жінка кудись поділась. На що дружина окупанта перепитує: «Хохла убил?» Убивство цивільних росіяни обговорили як щось буденне – між розмовами про весілля друзів і обуренням чоловіка на дружину через надмірні витрати. Жінка запевняє: навіть для себе нічого не придбала, лише необхідне для дитини та їжу. Наприкінці звучить квінтесенція перебування загарбника-вбивці на українській землі: «Как бы жили на 30 тысяч?» і «Так хоть деньги приходят вам».

У розмові зі своїм приятелем, теж військовим, 26-річний загарбник сміється, що на дорозі вже «автосалон» стоїть.

- Вони розстрілювали, як у тирі, цивільні автомобілі, які проїздили повз них, – каже Болвінов.

А з часом поліцейські отримали і відео з квадрокоптера.

- Ми не одразу змогли зв’язатися з військовими, які за допомгою дрона врятували жінку, бо вони перебували в зоні бойових дій під Бахмутом. Відео нас шокувало. Потім почали працювати з соцмережами. Було важливо з’ясувати, які російські підрозділи перебували в той час у Великій Комишувасі. Ми підключили кіберполіцію, яка допомогла встановити особу того, хто стріляв. Це громадянин російської федерації, мешканець москви, старший лейтенант, командир мотострілецької роти першої танкової армії Кєржаєв Клим, – розповідає Болвінов.

На місці обстрілу слідчі з експертами дослідили, звідки саме стріляли загарбники, знайшли сліди БМП, вилучили 10 гільз 30 мм. У рамках розслідування провели більше 15 експертиз, якими встановлено і види зброї, і напрям обстрілів, і пошкодження машини, і поранення, завдані потерпілому. Також проведено фоноскопічне дослідження, в ході якого підтвердили, що розповідає про розстріл цивільного автомобіля саме Кєржаєв.

- Більше того, серед військовополонених, які перебували в СІЗО, ми встановили такого, який був саме на тих позиціях, він упізнав командира роти по фото та по голосу. В нас немає сумнівів, що саме Кєржаєв здійснив указаний військовий злочин. Наразі він є підозрюваним. Фото з соціальних мереж він повидаляв, але це не врятувало його від публічності за вчинений злочин, – наголошує керівник Слідчого управління.

Обвинувачі будуть клопотати, аби Кєржаєва буде заочно притягнено до кримінальної відповідальності, зазначає керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков. У разі, якщо росіянин перебуватиме за кордоном після заочного вироку, правоохоронці тієї держави матимуть передати його до рук українських колег. У майбутньому ця справа, як і багато інших, має потрапити до Міжнародного кримінального суду.

Юлія Байрачна, Харків
Фото – автора, пресслужби ГУ Нацполіції в Харківській області та Харківської обласної прокуратури

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-