Коли і як можна буде отримати компенсацію за зруйноване росією майно. Аналіз

Коли і як можна буде отримати компенсацію за зруйноване росією майно. Аналіз

Укрінформ
В Україні досі немає закону, який би визначав, як саме і в якому розмірі відшкодовуватимуть пошкоджене та зруйноване житло громадянам

Війна в Україні триває вже сім місяців. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, призвело до значних жертв серед цивільного населення та пошкодження інфраструктури, завдавши серйозної людської, соціальної та економічної шкоди. Внаслідок війни житлові приміщення та громадська інфраструктура були пошкоджені або зруйновані, громадські послуги та економічна діяльність зазнали перешкод у роботі, а значна кількість українців була змушена покинути свої домівки. Станом на вересень, за верифікацією, яку провів спільно Світовий банк із Міністерством розвитку громад і територій, Росією завдано прямої шкоди Україні на $326 млрд. Як зазначив прем’єр-міністр Шмигаль, з цієї суми $105 млрд необхідні на відновлення різних зруйнованих об'єктів. На швидке відновлення необхідно $17 млрд, 3,4 млрд з яких Україна отримає вже цього року, а решту - 2023 року. 

Отож, якщо відповіді на питання відносно відбудови, відновлення громадської інфраструктури певною мірою зрозумілі то питання відшкодування збитків громадянам майно яких було пошкоджене та зруйноване під час війни потребує роз’яснень. Наголошу, це питання зараз потребує максимальної уваги, адже громадяни задають питання і хочуть вже почути чіткі відповіді -- як, коли і хто компенсує ті збитки, які були їм завдані війною.

Слід зауважити, що в Україні досі немає закону, який би визначав, як саме і в якому розмірі відшкодовуватимуть пошкоджене та зруйноване житло громадянам. Відповідний законопроект «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» було ухвалено у першому читанні 1 квітня. Як нещодавно повідомила одна із авторів законопроекту Олена Шуляк, голова партії «Слуга народу», -- «законопроект №7198 зараз активно готується до другого читання… У першому читанні його схвалили понад 300 депутатів і у другому читанні також буде ухвалено», запевнила Шуляк. А поки що, діє лише порядок, за яким громадяни можуть заявити про те, що їхнє житло було знищене або пошкоджене». Тож фактично повноцінно в Україні, на сьогодні, запустився процес обліку такого житла. Наразі було подано понад 256 тисяч повідомлень про пошкоджене майно через застосунок і портал «Дія» загальною площею понад 17,7 млн квадратних метрів.

Також, слід зауважити, що 26 серпня, для створення ефективного плану відновлення та компенсації збитків українцям Міністерство інфраструктури та Міністерство цифрової трансформації презентували Реєстр пошкодженого та знищеного майна «у якому буде зберігатись інформація про житлові будівлі та інші споруди, що були зруйновані під час російського вторгнення», як було відмічено Віце-прем’єр-міністром -- Міністром цифрової трансформації Михайло Федоровим, під час презентації.

Отже, розберемо, який пропонується механізм компенсації відшкодувань громадянам за завдані війною збитки, а саме за пошкоджене та зруйноване житло.

Перший крок, це подання заяви. Як регламентовано «Порядком подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ», затвердженого постановою КМУ від 26.03.2022р. №380., громадянин може подати заяву на компенсацію збитків особисто в Центрі надання адміністративних послуг (ЦНАП), або дистанційно через додаток «Дія», або через нотаріуса. 

Другий крок. Після подання заяви громадянином спеціальна комісія, створена органом місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями складає акт обстеження майна. Акцентую, саме цей акт буде основою для отримання майбутньої компенсації. Зауважу, створення комісії і її робота регламентовані «Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд», затвердженим Постановою КМУ від 19.04.2022 р. № 473.

Наступний крок, це внесення даних до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Відмічу, саме Комісії створені органами місцевого самоврядування та військово-цивільними адміністраціями будуть наповнювати Реєстр за результатами обстеження ушкоджень. Також, ці комісії здійснюватимуть верифікацію даних, що вже вносяться громадянами, зокрема через додаток «Дія». Також, до Реєстру інтегруються інформацію про пошкоджені об'єкти державної та комунальної власності, а також транспортну, енергетичну та іншу інфраструктуру.

Багато питань задається, яка саме інформація і про яке майно буде міститись у Реєстрі? Зауважу, як регламентують зміни внесені Постановою КМУ від 09.08.2022р. №885 до «Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ» -- Реєстр пошкодженого та знищеного майна буде містити інформацію про пошкоджене та знищене майно, яке було пошкоджене чи зруйноване:

  • з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації РФ окремих територій України відповідно до частини другої ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні»;
  • з дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Зазначу, це важливо і добре, що Реєстр пошкодженого та знищеного майна запустили і, що він буде наповнюватися даними за результатами обстежень будівель спеціальними Комісіями, які створені органи місцевого самоврядування чи військово-цивільними адміністраціями. Так як раніше інформаційні повідомлення про пошкоджене чи знищене майно подавалися за заявним принципом – без перевірки відповідних фактів. У зв’язку із цим внесення до державної бази даних відомостей про отримання повідомлення від потерпілого про завдану йому шкоду не може розглядатися як юридична фіксація факту такої шкоди і в майбутньому могла мати місце проблема під час компенсаційних виплат постраждалому. Фіксація ж пошкодженого та зруйнованого майна із занесенням його до Реєстру Комісіями є юридично підтвердженою фіксацією. Отже, важливо для отримання в майбутньому компенсаційних виплат за пошкоджене та знищене майно внаслідок бойових дій щоб факт фіксації був юридично чинним.

Хочу зауважити, що така, запропонована система подання заяви на компенсацію за пошкоджене та зруйноване майно та фіксація Комісією з послідуючим поданням до Реєстру спрощує і знімає ряд бюрократичних бар’єрів та колізій, які визивали, до цього часу, багато питань у юридичних колах.

Але, все таки, у багатьох громадян майно яких постраждало внаслідок бойових дій залишається питання. Війна триває вже сім місяців, враховуючи завантаженість роботи Комісій, фактор погодних умов, якщо власник майна не хоче чекати на комісію для обстеження пошкодженого майна, яке може бути відремонтоване власними силами тоді як провести належну фіксацію майна, яка б потім була прийнята до компенсаційних виплат. Отже, як передбачено п.5 «Порядком виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд», затвердженим Постановою КМУ від 19.04.2022р. №473 та «Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердженого постановою КМУ від 12.04.2017р. №257, власник майна може замовити таке обстеження самостійно (але за власні кошти), а висновок передати у відповідні органи місцевої влади. Така фіксація пошкоджень дозволить у майбутньому робити ремонт майна самостійно, щоб потім отримати компенсацію.

Наступний етап – компенсація. Отже, що таке компенсація і чому саме компенсація? Наперед, підкреслю, слід розмежувати дві принципово різні юридичні процедури, які більшість українців погано відрізняють одну від одної – компенсація і відшкодування. Отже:

- відшкодування завданої шкоди – це стягнення з винної особи сум, що дозволяють потерпілому повністю відшкодувати понесені збитки та/або відновити первісне становище; 

- виплата компенсації – це різновид державної соціальної допомоги, коли держава за власний рахунок виплачує певній категорії постраждалих грошові кошти в тих розмірах і на тих умовах, які будуть визначені самою державою.

У випадку пошкодженого та зруйнованого майна доречніше б було говорити про відшкодування завданої шкоди але, зазначу, в українському законодавстві немає спеціальних законів, що регулювали б порядок відшкодування шкоди, завданої воєнними діями. 

Разом з тим, загальні засади відшкодування майнової шкоди передбачені ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст.225 ГК України регламентують, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Зауважу, як правило, майнова шкода відшкодовується в порядку цивільного судочинства – шляхом звернення до суду з відповідним позовом до винної особи. При цьому позивач зобов’язаний надати докази, що підтверджують факт заподіяння шкоди та її розмір, а також винуватість конкретної особи у її вчинені. І тут, очевидно, що звичайні процедури цивільного судочинства є неефективними при відшкодуванні шкоди, заподіяної під час війни. В більшості випадків потерпілі не можуть знати, хто саме з ворожих військовослужбовців заподіяв їм шкоду, не можуть зібрати докази його вини. Навіть у випадку, якщо якимось дивом такі докази будуть отримані, то пред’явлення до цієї особи цивільного позову не забезпечить поновлення порушених прав потерпілих у зв’язку із ілюзорною вірогідністю виконання судового рішення про стягнення з неї коштів на відшкодування заподіяної шкоди.

Слід зауважити, що законодавство України допускає можливість відшкодування майнової шкоди, в порядку кримінального судочинства. Зокрема, відповідно до частини 1 ст.1177 ЦК України, частини 2 ст.127, частини 1 ст.128 та частини 1 ст.129 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред’явити цивільний позов до обвинуваченого або особи, яка несе цивільну відповідальність за його дії, а суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. Найбільш поширеною юридичною підставою для відшкодування майнової шкоди, заподіяної воєнними діями, є порушення законів та звичаїв війни [ст.438 КК України], які, зокрема, забороняють воюючим сторонам завдавати мирному (цивільному) населенню надмірну шкоду, не викликану нагальною воєнною необхідністю. Однак відшкодування майнової шкоди, завданої з цих підстав, також не є ефективним способом захисту. 

Так, українське законодавство декларує, що в певних випадках держава приймає на себе обов’язок відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок кримінальних правопорушень [частина 2 ст.1177 ЦК України та частина 3 ст.127 КПК України]. Зокрема, такий випадок передбачено в ст.19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», відповідно до якої відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону, з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду. Але зауважу, хоча Антитерористична операція на сході України тривала майже 8 років, однак процедура відшкодування державою шкоди потерпілим законодавчо до цього часу не визначена, і отримати таке відшкодування  неможливо.

Також, зазначу, що громадянин, має право звернутися до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відносно отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Підставами для звернення до зазначеного суду є порушення ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод [(захист власності) та ст.ст. 6, 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]. Але, акцентую увагу, що ЄСПЛ 16 березня 2022 року ухвалив рішення призупинити розгляд усіх скарг проти Росії після її виходу з Ради Європи. Тобто, Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.

Тому, повертаємося до компенсації. В українському законодавстві існують окремі норми, які передбачають можливість виплати компенсації постраждалим, зокрема – ст.ст. 84, 85, 86 Кодексу цивільного захисту України передбачають порядок надання державою допомоги особам, які втратили житло внаслідок надзвичайних ситуацій [відповідно до частини 3 ст.5 КЦЗ України ситуації воєнного характеру також належать до надзвичайних]. Але, вже зараз зрозуміло, що багатомільярдні суми, в які обійдеться відновлення пошкодженого житла та компенсації, самій лише Україні не по кишені. Та це і неправильно, адже шкода завдана внаслідок воєнних дій, які веде Росія проти України. Тому цілком об’єктивно, що збитки завдані Україні і громадянам повинні бути компенсовані за рахунок країни, яка ці збитки завдала.  До прикладу, станом на 1 червня 2022 року сума, в яку оцінюється сукупна завдана шкода житловому сектору, становить $39,2 млдр. За час війни пошкоджено близько 817 000 житлових будинків, 38% з яких було зруйновано без можливості відновлення [Звіт -- «Україна. Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення» / Cвітовий Банк, Уряд України, Європейська Комісія, серпень 2022].

Кошти на компенсацію – звідки взяти? Одним із джерел компенсації завданої шкоди за пошкоджене та зруйноване майно громадянам після війни можуть стати заморожені за кордоном активи Росії, як відмічає заступник міністра юстиції Ірина Мудра, яка займається саме питанням напрацювання механізму отримання Україною цих коштів. Наразі зауважу, наші західні партнери вже зараз готові передати Україні $300 млрд золотовалютного резерву Росії але при наявності відповідного юридичного механізму. І таким механізмом, як пропонує Україна, може стати багатосторонній договір між країнами-партнерами, де є заморожені російські активи. Відмічу, такий Договір про компенсаційний механізм потрібен, щоб зняти суверенний імунітет із заблокованих активів РФ. Як пояснює Мудра, -- «Замороженими активами не може користуватися РФ, але й країна, що їх заморозила, теж нічого не може з ними зробити, цьому суперечить законодавство, а саме суверенний імунітет. … Імунітет можна зняти тільки разом зі змінами законодавства окремо взятої країни або на рівні міжнародних угод».

Ну що ж, зважаючи на потужну геополітичну динаміку України, саме наша країна має запропонувати західним партнерам технологію та інструментарій використання заблокованих російських активів. Адже, як я вже зауважував, зараз, існує принцип недоторканості майна та активів іноземних держав. Так, існують винятки, але вони поодинокі та застосовуються до відносно невеликих сум і невеликих країн. Підкреслю, поки у світі немає прецеденту позбавлення активів агресора такого масштабу як РФ. Отже, Україна має створити із західними країнами прецедент зміни статус-кво майна іноземних держав у світі. 

Слід зауважити, зі слів тієї Ірини Мудрої, що напрацьовані Україною документи у рамках компенсаційного механізму, розглядатимуться ООН  та ЄС вже восени вже цього року, після чого може бути підписаний багатосторонній договір між країнами-партнерами. До речі, Україна запропонує союзникам проголосувати на 77-ій Генасамблеї ООН резолюцію про конфіскацію російських активів як репарації за розв’язану війну. Зауважу, обговоренням цього питанням з нашими західними партнерами активно займалася Олена Зеленська під час засідання міністрів РЄ у Страсбурзі.

Тепер найцікавіший аспект питання – хто призначатиме компенсацію(виплати) за пошкоджене та зруйноване майно? Задля створення та впровадження механізму компенсації, 6 серпня, Президентом України Володимиром Зеленським сформована спеціальна робоча група під головуванням керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, до якої увійшли представники Кабінету Міністрів і провідні українські та іноземні юристи-міжнародники. І, як стає зрозуміло із заяв Андрія Єрмака та Мінюсту зараз напрацьовується механізм, який передбачає створення міжнародної спеціальної компенсаційної комісії, яка  призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно, за результатами розгляду заяв про компенсацію збитків від дій РФ від фізичних осіб, юридичних осіб, українського уряду, держпідприємств та міжнародних організацій. За заявами представників Мінюсту, це буде не судовий орган, а адміністративний. Можливо це і добре, так як адміністративний орган передбачає не такий високий, як у суді, поріг доказів. Завдяки цьому розгляд заяв та їх обробка на компенсацію від громадян, бізнесу та держави відбуватиметься значно швидше. 

Отже, як ми можемо судити з публічних заяв пропонується створити Компенсаційну комісію, яка  призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно від дій РФ, щось накшталт Компенсаційної комісії ООН (1991–2022), що здійснювала розгляд скарг і забезпечувала виплату компенсацій за збитки, завдані внаслідок незаконного вторгнення Іраку в Кувейт та його окупації в 1990–1991 роках. Слід відмітити, Компенсаційна комісія ООН, мала низку проблем. Компенсації за нею закінчили виплачувати лише в лютому цього року, із $350 млрд заявлених вимог вдалося задовольнити виплати на $52 млрд через відсутність належної доказової бази та брак ресурсів комісії для розгляду великої кількості індивідуальних позовів. Отож, при створенні такої компенсаційної комісії у випадку України, важливо враховувати досвід Компенсаційної комісії ООН (1991–2022), зокрема правильно фіксувати завдану шкоду, кластеризувати однотипні справи в масові позови, розробити пороги компенсації для схожих випадків, тощо. До речі, українські посадовці і члени робочої групи сформованої президентом, 6 серпня, теж на цьому акцентують увагу. 

Тому, ще раз підкреслю, для громадян, майно яких було пошкоджене чи зруйноване під час бойових дій, дуже важливим етапом для отримання майбутньої компенсації, є саме факт фіксації нанесених збитків, які будуть відображені у акті комісії, створеними місцевими органами самоврядування та військово-цивільними адміністраціями, який в свою чергу, як я зауважував раніше, стане основою для призначення компенсаційних виплат.

Отже, резюмуємо, Україна за ці пів року значно просунулася у напрацюванні унікального компенсаційного механізму, навіть не зважаючи на фактичну відсутність у світі аналогів та відповідних юридичних практик. Також, слід відмітити, Kyiv Security Compact, який розробила та запропонувала Міжнародна робоча група з питань безпекових гарантій для України Расмуссена-Єрмака, також зі свого боку стане для України одним із містків синхронізації єдиного бачення по вилученню російських активів на користь України. Резолюція ООН, рішення інших міжнародних інститутів та багатосторонні міжнародні договори і створять необхідне юридичне підґрунтя для забезпечення та реалізації дієвого унікального механізму компенсації, який пропонує Україна країнам антипутінської коаліції та усього цивілізованого світу.

Олексій Буряченко

Фото: ОП

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-