SIPRI: дев’ять країн нарощують свої ядерні арсенали - скільки боєголовок налічується у світі
Дев’ять ядерних держав - США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль - у 2025 році продовжували програми з модернізації та розширення своїх арсеналів, а більшість з них протягом року розгортали нові системи, оснащені ядерною зброєю або ті, що здатні її нести.
Як передає Укрінформ, про це йдеться у щорічній доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI).
Повідомляється, що із загального світового арсеналу, який у січні 2026 року, за оцінками, становив 12 187 боєголовок, близько 9 745 перебували у військових запасах для можливого використання. За оцінками, 4 012 із цих боєголовок були розгорнуті на ракетах і літаках, а решта - у центральних сховищах. У стані підвищеної бойової готовності на балістичних ракетах перебували від 2 100 до 2 200 розгорнутих боєголовок.
Майже усі ці боєголовки належали Росії або США, а також, у меншому обсязі, Франції та Британії, однак Китай та Індія зараз можуть час від часу розгортати невелику кількість боєголовок, встановлених на ракетах, у мирний час.
З моменту закінчення холодної війни поступове виведення з експлуатації старих боєголовок Росією та США, як правило, випереджало розгортання нових, що призводило до загального щорічного скорочення світових запасів ядерної зброї. У SIPRI зазначають, що ця тенденція, ймовірно, зміниться на протилежну упродовж найближчих років, оскільки темпи ліквідації сповільнюються, тоді як розгортання нової ядерної зброї прискорюється.
«З’являється дедалі більше доказів того, що ядерні держави відсувають на другий план і навіть зовсім відмовляються від своїх зобов’язань щодо роззброєння, натомість демонструючи свої "ядерні м’язи". Звертаючись до ядерних рішень, держави створюють нові ризики та підживлюють динаміку гонки озброєнь», - сказав Ганс М. Крістенсен, старший науковий співробітник Програми з питань зброї масового знищення SIPRI та директор Проєкту з ядерної інформації Федерація американських вчених (FAS).
За даними Інституту, на Росію та США припадає близько 83% усіх ядерних боєголовок, що перебувають на озброєнні. Водночас ця сукупна частка дещо зменшується через зростання інших ядерних арсеналів у світі.
Згідно із щорічником SIPRI, розміри військових арсеналів Росії та США минулого року, здається, залишилися відносно стабільними, але масштабні програми модернізації обох держав, ймовірно, призведуть до збільшення розмірів та розширення асортименту їхніх арсеналів у майбутньому.
Експерти Інституту зазначають, що програма модернізації ядерних сил Росії стикається із труднощами. У 2025 році черговий випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети «Сармат», яку розробляє Росія, завершився невдачею, а західні економічні санкції та вимоги, пов’язані з війною в Україні, здається, мали негативний вплив на цю програму. Іншою проблемною програмою РФ є нова крилата ракета «Буревісник» наземного базування, яка, як стверджувалося, успішно пройшла льотні випробування на відстань понад 14 тис. км у 2025 році після низки невдалих спроб.
Крім цього, зазначають у SIPRI, Росія розпочала будівництво передової оперативної бази для своїх балістичних ракет середньої дальності «Орєшнік» з подвійним призначенням у Білорусі. Ракети «Орєшнік» зі звичайними боєголовками застосовувалися проти України, востаннє - у травні цього року.
Фахівці SIPRI прогнозують збільшення російського арсеналу переважно за рахунок модернізації стратегічних сил, що залишилися в Росії, з метою збільшення кількості боєголовок на кожній ракеті.
У зв’язку із закінченням терміну дії двостороннього Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-ІІІ) у лютому 2026 року зростає невизначеність щодо майбутнього рівня стратегічних ядерних сил США та Росії, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, за інформацією джерел Financial Times, США обговорюють можливість розміщення ядерної зброї в додаткових європейських країнах-членах НАТО, щоб запевнити союзників у тому, що скорочення звичайної військової підтримки не послабить гарантії безпеки.
Фото: defense.gov