Білорусь диверсифікує політику, але не змінює союзників – експерт

Ексклюзив

Унаслідок російського тиску Білорусь диверсифікує свою зовнішню торгівлю та політику, але не буде віддалятися від Москви.

Таку думку в коментарі власному кореспонденту Укрінформу висловив незалежний білоруський політичний аналітик, засновник консалтингового агентства Sense Analytics Артем Шрайбман.

"Спостерігається достатньо фундаментальна зміна моделі білорусько-російських відносин. Вона розтягнута у часі, це відбувається весь останній рік і, можливо, буде ще тривати певний час. Зараз ми перебуваємо в кульмінаційній точці цього процесу: Білорусь та Росія переглядають свою 20-річну модель відносин", - заявив експерт.

За його словами, для збереження пільгових цін на нафту та газ Росія виснула Білорусі політичні умови, пов’язані з глибшою політичною інтеграцією - це в Мінську небезпідставно розглядають на зазіхання на суверенітет. На переконання експерта, оскільки Олександр Лукашенко не піддається на економічний тиск РФ, надалі спостерігатиметься "прагматизація" білорусько-російських відносин, які будуть виходити на більш ринкові рейки.

При цьому, додав Шрайбман, у відносинах обох країн присутній такий "клубок проблем", що "поля для дійсно рівнозначного компромісу практично немає".

Читайте також: Білорусь купуватиме нафту в Росії за світовими цінами

Поміж тим, політичний аналітик вважає, що Білорусі варто якомога швидше перейти на ринкові відносини з Росією – це дозволить відійти від нафтової залежності й уможливить ринкові реформи в країні та перебудову економіки. А подальші знижки та пільги від Росії лише "відкладуть лікування хвороб білоруської економіки на довгі роки".

З другого боку, прагматизація відносин позбавляє сенсу для Мінська саму ідею  поглиблення інтеграції з РФ.

"Ідея поглиблення інтеграції, яка обговорювалася в останній рік, просто перестає мати значення та сенс для Мінська, тому що єдина мотивації для Білорусі (точніше для Лукашенка) брати участь у цьому процесі – отримати якісь тимчасові пільги, відстрочки щодо жорстких російських рішень", - переконаний Шрайбман.  

Читайте також: Лукашенко: Я не хочу бути останнім президентом Білорусі

При цьому Мінськ не буде віддалятися від Москви "за якимсь українським чи грузинським зразками".

"Все ж таки, міра залежності величезна. Вона не лише нафтогазова, але й торгівельна: багато галузей економіки Білорусі, насамперед легка та важка промисловості, залежать від російського ринку збуту. Це неможливо – за один день взяти й розвернути. Тим більше що багато з цих товарів неконкурентноздатні на інших ринках. Тому я сумніваюся, що будь-яка влада у Білорусі може сказати: все, ми йдемо геть. Це занадто жорсткий сценарій, економіку тоді буде складно врятувати", - вважає експерт.

Однак, додає він, прагматизація веде до того, що Мінськ буде набагато активніше диверсифікувати свої економічні, а слідом і політичні відносини.

"Бо якщо ви починаєте, наприклад, купувати альтернативну нафту в США через литовські порти, то ви зацікавлені у добрих відносинах із США та Литвою. Отже, ви перестаєте робити у своїй внутрішній політиці якісь речі, що поставлять під загрозу ці ваші нові канали. І це означає, що внутрішня політика буде чутливішою до запитів нових торгівельних партнерів".

Читайте також: США готові забезпечити Білорусь нафтою на 100% - Помпео

За словами Артема Шрайбмана, вже зараз білоруська зовнішня політика починає більше враховувати інтереси США та Євросоюзу. Про що свідчить, зокрема, нещодавній візит держсекретаря США в Мінськ, а перед цим відвідини Лукашенком Австрії та його запланований візит до Латвії.

"Тобто, існують доволі комплексні зусилля щодо виходу з давньої ізоляції. Але це – не зміна союзників, не зміна табору. Це те, що правильно було б назвати диверсифікацією - і зовнішньої політики, і зовнішньої торгівлі. І до цього прагматизація відносин з РФ буде підштовхувати однозначно", - зауважив засновник Sense Analytics.

Він також указав на те, що за останній рік істотно обрушилися проросійські симпатії білорусів: підтримка союзу з РФ знизилася з 60% до 40%, натомість виросла кількість  симпатиків приєднання Білорусі до ЄС – з 23% до 32%.  

Читайте також: Це не блеф: Лукашенко про пошук альтернативи російської нафти

"Ця гостра фаза суперечки приводить до того, що білоруси відчувають певні ризики суверенітету і все менше хочуть союзу з Росією... Інша річ – поки білоруси цього не відчули на своїх холодильниках та бензобаках. А коли відчують, то ще не зрозуміло, в який бік схиляться симпатії", - додав політичний аналітик.