Санкції для Путіна, український супутник та Омікрон після корпоративів - публікації тижня
Публікації Укрінформу про найважливіше, які ви могли пропустити цього тижня:
Перемовини в Брюсселі: до агресора не можна повертатися спиною
До серії переговорів «Цивілізований світ – агресивна позасистемна Росія» всі країни та міжнародні організації, які протистоять російській агресії та «ультимативному» хамству, підійшли без ілюзій. На Заході традиційно виходять з принципу: краще говорити, ніж воювати. Якщо коротко, то ультиматум Росії щодо нерозширення НАТО на Схід було відкинуто. Між тим, з-за океану надходять новини, без сумніву, сенсаційні. Адміністрація президента США без публічного розголосу виділила Україні додаткові $200 мільйонів військової допомоги. А в Сенаті підготували до голосування резолюцію з вимогою до адміністрації ввести проти Росії серйозні покарання на випадок агресії. Серед них вимога, щоби Північний потік-2 в разі продовження агресії не запрацював ніколи. За даними газети Washington Post, в Сенаті також підготували список санкцій, які будуть застосовані, якщо Росія таки нападе. Вперше у списку того, про що ми давно чули, на кшталт відключення від системи SWIFT, прозвучала погроза введення персональних санкцій проти Путіна.
***
Тиждень виявився доволі насиченим з огляду на три раунди переговорів з росіянами у форматах США–РФ, Ради НАТО–Росія та Постійної ради ОБСЄ. Сполучені Штати і Європа намагаються вгамувати Кремль, який зосередив понад стотисячний контингент на кордонах з Україною та замість деескалації – лише посилив напруження, заявивши про початок бойових навчань. Поки що заяви сторін за результатами зустрічей не вказують на те, що Росія прагне тієї ж дипломатії, що й Захід. Однак чи означає це, що будь-які переговори з росіянами є марними? Про це розповів в інтерв’ю Укрінформу в Вашингтоні американський дипломат, експосол США при НАТО, колишній спецпредставник США по Україні Курт Волкер.
***
Кібератака на Старий Новий рік: це не поляки, це відомо хто…
Те, що сталося в ніч з 13 на 14 січня з мережевими ресурсами багатьох органів держуправління – і в Києві, і в регіонах – насправді вражає. Державний центр кіберзахисту підняли по тривозі о 4-й ранку. Кібертерористичний акт проти України був найпотужніший за чотири роки. Є підстави вважати, що атака була здійснена з Росії...
***
Маніакальне прагнення Росії до геополітичного домінування останнім часом стало предметом обговорення не лише на міжнародному рівні, а й на кухнях українців. Імовірність розширення агресії Кремля проти України вийшла в топтеми нинішньої «зими тривоги нашої». Як на це реагувати, щоб зберегти психічне здоров’я і здатність до опору? Як правильно комунікувати інформацію про Росію та росіян, які не приховують своєї ворожості до України? На кого орієнтуватися при оцінці загроз? Скільки і «якого» Путіна має бути в українському медіапросторі? Ці та інші запитання Укрінформ адресував соціальному психологу Олегу Покальчуку.
***
Як Росія шукала «візитку Яроша» в Казахстані
Один з архітекторів російської загарбницької політики на пострадянському просторі, ідеолог «русского мира» Константін Затулін, якого в Службі зовнішньої розвідки України називають новим «сірим кардиналом» бойовиків на Донбасі, визнав, що в Казахстані російські війська фактично беруть участь у державному перевороті. Але російська пропаганда активно поширює заяви про «український слід» у заворушеннях. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки аналізує ситуацію в Казахстані та абсурдні версії російських пропагандистів і так званих “політологів”.
***
"Січ-2-30": Україна повернулася в космос
Супутник "Січ-2-30" - перший космічний апарат, який Україна вивела на орбіту за 11 років. Над його створенням у конструкторському бюро "Південне" працювали довго, але з перервами. На підприємстві кажуть, запуск власного супутника - справа честі і велика відповідальність. Укрінформ розповідає про створення космічного апарату, його запуск і космічну програму України.
***
Ринок нерухомості-2022: Що? Де? Почім?
Україна увійшла до десятка європейських держав – лідерів за темпами здорожчання житлової нерухомості. У світі ми на 24 місці. На перший погляд, ситуація в нашій країні не така вже й погана: темпи зростання цін співвідності з показниками інфляції. Але. Маємо врахувати, що йдеться про так би мовити “середню температуру по палаті”. Бо в окремих регіонах України – передовсім, у столиці, вартість нерухомості за рік зросла на 25-30%. При цьому житло на первинному і вторинному ринках дорожчало приблизно однаковими темпами: ціновий сплеск в одному сегменті одразу ж провокував зростання в іншому. І навпаки. Більшість факторів, що впливали на цінову ситуацію, загальновідомі. Втім, експерти звертають увагу й на низку специфічних чинників...
***
Омікрон: Перехворіють усі? В Україні, наразі, «хворіють компаніями»
ВООЗ повідомила, що у найближчі 6-8 тижнів Омікроном інфікується понад 50 відсотків населення Європи. Лише упродовж першого тижня січня там зареєстрували понад 7 млн випадків зараження «африканським» штамом коронавірусу. І зараз Омікрон рухається на схід Європи – до країн зі значно меншим рівнем вакцинації. Отже і наслідки там очікуються більш серйозні. 11 січня головний державний санітарний лікар Ігор Кузін повідомив, коли нова хвиля пандемії докотиться до України. «За нашими прогнозами, черговий сплеск буде, починаючи з кінця січня. Пік припаде на лютий із поступовим спаданням аж до квітня», - заявив Кузін в інтерв’ю BBC News Україна. За його словами, кількість смертей під час нової хвилі буде залежати від темпів вакцинальної кампанії. Про те, що відбувається зараз, Укрінформ запитав в українських лікарів.
***
Олімпіада-2022: наші медальні надії
Менше місяця залишається до старту зимових Олімпійських ігор в Пекіні. Розпочнуться вони 4 лютого. Від України на Олімпіаду-2022 мають поїхати 41-42 спортсмени. Це більше, ніж було на попередніх зимових Іграх в Пхончхані (33). Ліцензії вдалося здобути в біатлоні, фрістайлі, фігурному катанні, санному спорті, лижних перегонах, гірськолижному спорті, сноуборді, лижному двоборстві, скелетоні, стрибках з трампліна та шорт-треку (в цьому виді Україна не виступала в Пхончхані). Ще є шанс на одну квоту у бобслеї. Попри таке солідне представництво шансів на медалі в українських спортсменів небагато. На нагороди реально претендуватимуть наші біатлоністи та майстри фрістайлу. Навіть одна медаль в Пекіні-2022 буде вважатися успіхом для української команди. Новосад, Абраменко, Джима, Підручний – хто ж повернеться з медаллю з Пекіна?
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.