Окупована Каховка: гауляйтер-фрик, розграбовані підприємства та знищена медицина

Як виживають мешканці громади, що залишаються на ТОТ, хто прислужує росіянам і як окупанти тероризують українців

На Херсонщині, на лівобережжі Дніпра, в окупації залишається Каховська громада, до складу якої входять місто Каховка та ще п’ять сіл: Малокаховка, Коробки, Роздольне, Чорноморівка і Вільна Україна. Два населених пункти цієї громади, Каховка та Малокаховка, розташовані на березі Дніпра, що є лінією розмежування. Навпроти міста, на вільному від росіян правому березі Дніпра, – сусідня громада зі зруйнованим унаслідок російських обстрілів багатостраждальним Бериславом.

Як виживають мешканці громади в окупації, що чекає їх, якщо ці села та Каховка не будуть звільнені від загарбників, хто прислужує росіянам, як окупанти тероризують українців і як цей терор змінився з 2022 року, розповідає Укрінформ.

ІЗ 42 ТИСЯЧ МЕШКАНЦІВ ЗАЛИШИЛОСЯ МЕНШЕ НІЖ 10 ТИСЯЧ

До того як росіяни підірвали Каховську ГЕС у червні 2023 року, місто Каховка було на березі Каховського водосховища, утвореного греблею ГЕС на Дніпрі. Після руйнування греблі водосховище фактично зникло, і тепер місто межує з колишнім дном водойми, де відновилося старе річище Дніпра.

Як пояснює начальник Каховської МВА Віталій Немерець (законно обраний мер міста, що відмовився співпрацювати з окупантами, – ред.), до повномасштабного вторгнення громада налічувала приблизно 42 тисячі населення. Більша частина людей проживала в місті.

- Щодо кількості населення, яке залишається на території окупованої громади, точно казати важко, вона змінюється постійно, бо хтось виїжджає, одиниці повертаються. За нашими підрахунками, там залишилося менше ніж 10 тисяч населення, – каже Віталій Немерець.

За інформацією, яку отримує каховський журналіст Олег Батурін, що системно відстежує ситуацію на ТОТ, чимало людей на вулицях громади – не місцеві.

- Це або російські військові в цивільному, або «понаєхавші». Узагалі, життя більш-менш відчувається вранці. Місцеві призвичаїлися до виживання, вибігають хліба купити, на ринок, а потім місто – мертве.

Про це каже і Немерець: Каховка живе до обіду, до 13–14 години.

- І то життям це не назвеш, це більш активна фаза, коли люди змушені виходити по продукти харчування, до лікарні. Далі все завмирає. Усі виживають як можуть. У кого є своє господарство – городи, живність, хто у приватних будинках, тим трохи легше. Що стосується міста, тут важче, наші мешканці змушені були брати російські паспорти, щоб вижити, отримати виплати, послуги, також медичні. Звісно, медицина тепер у громаді не на тому рівні, як до повномасштабного вторгнення. Якщо є серйозні проблеми зі здоров’ям, потрібне оперативне втручання чи більш кваліфіковане, люди вимушені їхати на південь області, іноді у Крим, а дехто навіть за кордон, – каже Немерець.

Батурін також наголошує, що більшість населення за час тривалої окупації змушена була взяти російські паспорти, щоб вижити, мати можливість переміщуватися, отримувати лікарняні послуги.

Журналіст розповідає, що медичну галузь окупанти знищили ще на початку 2023 року. У січні–лютому вони розграбували лікарню – повивозили медичне обладнання.

- Потім схаменулися, щось повернули. І тепер як привезуть якесь застаріле, ще радянських часів, обладнання для медичної процедури, то показують це, наче небувале досягнення. Проте навіть за цих умов у Каховці краща ситуація з медичними послугами, ніж у Новій Каховці. Там все-таки більше лікарів працює, функціонує лікарня, хоч це дуже маленька частина від того, що було до повномасштабного вторгнення. Людям, які живуть у сільській місцевості, ще складніше отримати медичну допомогу. До того ж швидка допомога майже на виклики не виїздить, лише зранку, може добиратися дуже довго, а вночі та ввечері швидкої допомоги немає взагалі, – розповідає Батурін.

За його словами, електроенергію часто вимикають.

- Вода більш-менш є, а з електрикою проблеми. Щодо комунальних послуг – росіяни постійно піднімають ціни, загрожують штрафними санкціями, вилученням майна. До речі, вилучення майна, заселення в помешкання людей, які виїхали з окупації, – це теж продовжується, – ділиться журналіст.

Немерець також каже, що у громаді фіксують проблеми з електроживленням та інтернетом.

У Каховській громаді інша ситуація, якщо порівняти з окупованими Олешківською та Голопристанською громадами, які також на лінії фронту.

- Місто розташоване вище, ніж Каховська ГЕС, тому громада не зазнала руйнації, підтоплення, коли росіяни підірвали Каховську ГЕС. Але вода пішла і зі самого водосховища, і з ґрунтів, тому її кількість зменшилася і якість погіршилася. Люди змушені поглиблювати старі свердловини, щоб дістатися до чергового шару води. Малокаховка й Каховка біля Дніпра найбільше потерпають від військових дій.

Дніпро – це лінія розмежування, росіяни постійно обстрілюють з одного кута міста інший кут або з іншого населеного пункту інший, а потім видають це за дії ЗСУ, – розповідає Немерець.

Олег Батурін погоджується з тим, що гуманітарна ситуація у громаді поки що інша, ніж у прифронтовій зоні в Олешківській, Голопристанській громадах. Проте, на його думку, якщо усе далі розвиватиметься так, як нині, якщо не буде переламу та звільнення, станеться повна, тотальна катастрофа, і Каховку та прилеглі населені пункти чекає доля зневоднених Олешок.

Школи у Каховській громаді не працюють – як не старалися окупанти запустити навчальний процес за російськими програмами, їм це не вдалося.

- Окупанти змушують возити дітей у сільські окупаційні школи інших громад. Вони працюють у глибині, починаючи з Тавричанки, це вже не Каховська громада, – додає Батурін.

Те, що росіянам не вдалося запустити освітній процес за російськими програмами, підтверджує і Немерець.

- Я пишаюся нашими освітянами, у нас було 11 шкіл і 12 дитячих садочків, жоден керівник і працівник середньої ланки не пішов на співпрацю з окупантами. Тому всі спроби окупантів відкрити навчання за російськими програмами – безуспішні. Майже всі наші освітяни – патріоти, вони працюють дистанційно, у нас навчається 2660 дітей у восьми загальноосвітніх навчальних закладах, – каже начальник МВА.

ВЕЛИКІ ПІДПРИЄМСТВА РОСІЯНИ ЗАПУСТИТИ НЕ ЗМОГЛИ

- Сільське господарство завжди було пріоритетним для Каховської громади. Відомі за межами України підприємства переробляли сільськогосподарські культури і виготовляли харчову продукцію, зокрема «Чумак», «Каргілл». Ці та інші підприємства давали робочі місця місцевим жителям. Каховка була наступна після Херсона за кількістю податків, що сплачувалися в місцевий бюджет на одного мешканця громади. Самостійна, потужна громада, яка, на жаль, за один день 24 лютого 2022 року стала тимчасово окупованою, – каже начальник МВА.

Олег Батурін теж розповідає, що Каховка до окупації була доволі потужна економічно.

- Відбувалося певне змагання з новокаховською громадою. У Каховці були сконцентровані потужні виробництва. А Нова Каховка (відстань між містами по трасі 13 км, – ред.) тримала пальму першості в торгівлі – ринки, магазини, гуртові бази. А тепер Каховка через різні причини стала торговельним центром цього регіону. Тепер люди їздять на закупи не в Нову Каховку, а саме в Каховку, – каже Батурін.

Проте масштаби цієї торгівлі доволі скромні. Як розповідає каховський журналіст, нині Каховка й Каховська громада – це, по суті, лише один ринок, що працює, одна невелика торговельна база, ще є захоплене підприємство з виробництва мінеральної води, на якому працює невелика кількість людей.

- І, по суті, усе. Тобто гауляйтер Філіпчук і вся окупаційна сволота може похвалитися тільки цим, – констатує Батурін.

Начальник МВА зазначає, що росіянам не вдалося запустити великі підприємства з огляду на кілька причин. По-перше, через відсутність кваліфікованих працівників, які виїхали з окупації. По-друге, через дії самих окупантів, – і військових, і не військових, які в перші місяці повномасштабного вторгнення скористалися тим, що більшість підприємств залишилися без охорони, і просто порозкрадали продукцію, обладнання, розтягли все, що могло піти на металобрухт.

- Не уявляю майбутнього громади, Херсонщини, загалом Півдня України, зокрема і Криму, без відновлення Каховської ГЕС, зрошення, що зруйнували росіяни. Ми вже тепер бачимо, наскільки через цю руйнацію важко стало жити, займатися сільським господарством і на правобережжі, і ще більш проблемно – на лівобережній Херсонщині. Вода відходить, щоб її знайти, треба забурюватися на більшу глибину. Раніше в нас у громаді жодного гектара землі не було необробленого, це були робочі місця. Тепер урожаї інші – це якщо взагалі вдається щось виростити. До повномасштабного вторгнення ми нашу продукцію експортували в Європу, Азію. Тепер з лівобережжя, крім як у РФ чи на інші окуповані території, продукцію немає куди збувати, і роблять це за тією ціною, яку диктують окупанти, – каже начальник МВА.

УКРАДЕНИЙ ФЕСТИВАЛЬ

З відкритих джерел відомо, що на околицях Каховки знайдено залишки поселень та поховань доби пізньої бронзи, а також скіфські поселення, кам'яні баби кочівників ХІ–ХІІІ ст. У 1504–1695 роках поблизу сучасної Каховки стояла турецька фортеця Іслам-Кермен. Каховка вперше згадується в писемних джерелах 1791 року.

Для науковця, археолога Сергія Нємцева, який нині служить у ЗСУ, Каховська громада асоціюється з місцем таванської переправи через Дніпро.

- Переправа маркована великими курганами скіфської доби, Любимівським та Миколаївським городищами, – коментує Сергій.

Острів Тавань був невід'ємною частиною історії всього Півдня України, аж до побудови комуністами греблі Каховської ГЕС, яка заховала цю історію під водою. Після того як росіяни зруйнували греблю, із дна Каховського водосховища, між сучасними містами Бериславом і Каховкою, з'явився острів Тавань.

Проте, незважаючи на таку багату історію, перед повномасштабним вторгненням найбільше обговорювали майбутнє монумента «Легендарна тачанка», що був присвячений боям на Каховському плацдармі в 1920 році. Власне, навколо цієї теми гуртувалися прихильники радянського минулого. У березні 2020-го Український інститут національної пам’яті навіть заявив про намір сформувати робочу групу спільно з Херсонською ОДА для створення музею монументальної пропаганди радянського тоталітарного режиму на основі пам’ятки «Легендарна тачанка». Проте музей так і не створили.

Протягом 1992–2010 років Каховка була столицею міжнародного фестивалю «Таврійські ігри» – найвідомішого музичного фестивалю в Україні. Починаючи з 2007-го, щороку напередодні Міжнародного дня мотоцикліста в місті проводився всеукраїнський байк-рок-фестиваль «Тачанка». Окупанти вкрали цю ідею – про це писало у 2024 році херсонське видання «Мост».

У місті був єдиний на пострадянському просторі ромський молодіжний центр «Романо Тхан». До речі, 7 березня 2026 року центр відновив діяльність і переїхав до Харкова.

ВИКРАДЕННЯ ЛЮДЕЙ ПРОДОВЖУЮТЬСЯ

Викрадення мешканців області на окупованій території тривають. Олег Батурін, який сам пережив російську катівню і фіксує факти викрадення земляків, пише їхні історії, каже, що таких людей багато.

- Затримання і викрадення продовжуються, просто інформації про це надходить набагато менше, адже люди бояться про щось говорити, передавати такі факти на підконтрольну Україні територію. Росіяни викрадають місцевих жителів під час облав. Приміром, десь наприкінці 2025 року проводили облаву, було відомо про затримання значної кількості людей. Але достеменно відомо тільки про сам факт, що такі облави були, і що не один десяток людей затримали. А от точну кількість, що, власне, це було, хто підпав під цей пресинг, з’ясувати не вдалося. Думаю, такі випадки будуть і надалі. Росіянам і не потрібні вагомі підстави для затримання, бо вони часто перевіряють телефони – от їм під час такої перевірки може не сподобатися фотографія. Дуже часто цей пресинг відбувається за доносами. Знаю випадки, коли родичі здавали одне одного, або люди, які дружили давно чи були сусідами, – щоб щось мати з того. Це дуже нагадує те, що відбувалося у період сталінських репресій, – каже Батурін.

Він згадує першу відому йому історію, коли росіяни вдерлися до помешкання в Каховській громаді. Це трапилося рано-вранці 8 березня 2022 року – до будинку каховської активістки прибуло багато російських солдатів на військовій техніці. На щастя, завдяки камерам відеоспостереження жінка завчасно помітила таку загрозу й заховалася.

- Більш системними, масовими, тотальними факти викрадень стали після 1 квітня 2022 року, коли російські військові повністю зайшли – захопили Каховську міську раду, почали тотально контролювати громаду. Бо до того вони час від часу заїжджали, представники законної української влади були на своїх місцях, якось намагалися працювати. А з 1 квітня 2022-го був «призначений» гауляйтер Філіпчук. І 2 квітня 2022 року вже почалися облави на місцевих людей. Тоді росіяни розігнали останній мирний мітинг проти окупації, захопили кількох людей, які трапилися під руку, утримували в катівні.

Одразу після того, як окупанти «призначили» Філіпчука гауляйтером Каховки, вони почали створювати владну ієрархію на місцевому рівні. Відповідно, росіяни були зацікавлені відкривати школи за російськими програмами, контролювати лікарні.

- Усі ці процеси дуже системно почали здійснювати саме тоді. Наприклад, вони декілька разів викрадали директора школи №1, примушуючи до співпраці. Потім вимагали співпраці з керівництвом лікарні й центру первинної медико-санітарної допомоги. Усе супроводжувалося терором, бо для росіян це стало шоком – вони очікували, що перехід українців на роботу до їхніх структур буде доволі масовим, безболісним, природним. А виявилося, що все навпаки – росіян ніхто не чекає, вони нікому не потрібні, і люди не боялися їм це казати. Я багато таких історій знаю, коли місцеві відповідали: «Ми не будемо з вами співпрацювати».

В умовах терору мешканці області намагалися виїхати, переховувалися, тоді як окупанти залякували, зокрема тих, хто пройшов російські катівні, що це неможливо.

- Був один поважний лікар з Бериславського району, якого в 2022 році росіяни викрали, дуже жорстко тримали на підвалі, знущалися з нього, потім відпустили. Ми намагалися його переконати, щоб він виїхав після цього з окупації, але окупанти його залякували, забрали документи в нього, щоб не виїздив. Лікар залишився на окупованій території, опинився у Каховці, там працював, а в 2025 році його затримали знову – і досі про чоловіка нічого не відомо. Ходять чутки, що росіяни його засудили, та поки що підтверджень немає. Але є факт – людина позбавлена волі. Це я кажу до того, що коли навіть людей відпускають, то це не означає, що вони далі можуть жити спокійно… Навіть якщо хтось прийме певні правила гри, піде на якусь колабораційну діяльність, це абсолютно ні про що не говорить, не гарантує безпеки. І є багато історій, коли росіяни викрадали своїх посіпак і знущалися з них. Траплялися випадки, коли людей забирали по третьому колу. Водночас знаю приклади, коли ті, кого росіяни відпустили, змогли вибратися з окупації без документів, хоча їм казали: ви не виїдете. Тобто все одно можливість є, – каже Батурін.

Про те, що викрадення людей продовжуються, розповідає і начальник МВА.

- Ніхто не може гарантувати, що до нього не приїдуть окупанти і не висловлять якісь претензії. Знаємо, що наших земляків утримують у катівнях на ТОТ, тюрмах на території Росії, – додає Немерець.

ПОРТРЕТИ ЗРАДНИКІВ: «ОБІЖЕНКИ», РАДЯНСЬКА ПРОШИВКА ТА БАЖАННЯ ЗАРОБИТИ

Колаборантів, які обіймають посади в окупаційній владі, відстежують і українські спецслужби, і правоохоронні органи. За їхньою «діяльністю» слідкують також українські журналісти.

Зокрема, за матеріалами СБУ суд призначив 15 років тюремного ув’язнення так званому очільнику окупаційної адміністрації міста Каховки Павлові Філіпчуку. Він ексдепутат міської ради, облради (очолював бюджетну комісію). У 2020 році балотувався на посаду міського голови Каховки, однак здобув лише третє місце, набравши 16,4 відсотка голосів.

Запитую Олега Батуріна, навіщо росіянам фрик Філіпчук, який не дуже вписується в «скрєпні» рамки росіян і потрапляє під шквал критики таких самих зрадників (наприклад, після історії про отримання медальки «Учаснику "СВО"»). Філіпчука описують як самозакоханого нарциса з комплексом Наполеона. А ще є відео, і не одне, де він поводиться щонайменше дивно. Минулого року «очільник» Каховки влаштував на «посаду» помічниці росіянку Естер Свєтлую, сімейну психологиню родини зрадників Філіпчуків: Павла, його матері і батька. Вона називає себе «тренером внутрішньої сили», душевним тренером свідомості і духовної сексуальності, бізнес-аналітиком і майстром китайської чайної церемонії. Свою матір, Олену Філіпчук, зрадник влаштував заступницею голови «совета депутатов» міста. У 2022 році вона очолювала окупаційний пенсійний фонд Каховки, у якому привласнювала гроші російських загарбників.

То навіщо росіянам такий дивний окупаційний «голова»? Це загравання з місцевим населенням, чи росіянам байдуже, що відбувається в прифронтовій громаді, бо вони не бачать там ніяких перспектив, чи кращого кандидата на цю «посаду» немає?

- Дуже важко мені знайти притомні аргументи, щоб пояснити весь цей шизофренізм. Безумовно, росіянам завжди було важливо, щоб саме місцеві очолювали окупаційні адміністрації. Але ми ж бачимо, що в Новій Каховці вони посадили росіянина Владіміра Оганєсова, – і нічого. Що їм заважає так зробити в Каховці? За моєю інформацією, Філіпчука прикривають російські куратори й окупаційний «губернатор Херсонської області» – колаборант Володимир Сальдо. Але це не достатнє пояснення. Підозрюю, що він їм безумовно важливий і зручний. Зручний, бо в будь-який момент його можуть позбавити посади, або героїчно вбити, або його випадково знайдуть, коли оступиться і голову розіб’є, – ну така трагічна випадковість. Думаю, він сам це розуміє, тому так поміж цими крапельками ходить. Але він тепер їм потрібен – попри всі його ці зашквари, – розмірковує Батурін.

Безперечно, виживати в таких умовах Філіпчуку допомагає його багатий досвід скандальної політичної діяльності ще як українського депутата міськради та облради.

- Його буквально створили місцеві каховські підприємці, не один рік фінансуючи, підживлюючи. Людині просто так тисячі доларів на місяць давали на всі його забаганки. У певний момент, коли він перестав їм бути потрібен, його кинули, це були 2019–2020 роки. І він дуже жорстоко мстився, коли прийшли росіяни, – бізнесменів, які лишалися в окупації, викрадали, грабували. Філіпчук багато що знає, і було б дуже цікаво почути, наприклад, його версію подій 2021–2022 років.

Батуріна ніхто з тих, хто став колаборантов у рідній громаді, не здивували.

- Мене колаборанти не здивували. Мене здивували ті люди, які не пішли на співпрацю з ворогом, хоч теж носилися з умовними «тачанками», будьонівками, тусувалися в цій когорті. Мене здивували ті, які не зрадили Україні, дехто з них воює майже з перших днів. А оці всі колаборанти не здивували. Я, коли лише велика війна почалася, написав, що у нас вже є готовий гауляйтер – Філіпчук. Пам’ятаю, як на мене тоді накинулися в соцмережах, адже в нього реально була значна підтримка в місті, велике коло друзів, спілкування, він мав повагу, шану у значної частини каховчан. Я тоді казав про певні «сигнали». Люди почали розуміти, що відбувається щось не те. І писали: «Паша, отвєть, что ето нєправда», – я пам’ятаю такі коментарі в соцмережах. І потім саме він став гауляйтером. Тому Філіпчук мене не здивував.

Батурін наголошує, що, звісно, «портрети» місцевих колаборантів зразка 2022 року і зразка 2026 року відрізняються один від одного.

- Колаборанти першого кола 2022 року складалися переважно з «обіженок», які дуже хотіли чимось керувати, але нічого не робити. От дуже люблю приклад Олени Терещенко. Це моя однокласниця, вона «очолила» так звану окупаційну школу №1. Окупанти доклали величезних зусиль, щоб запустити там навчання, ми вже згадували, як вони викрадали законного директора школи, – не вдалося. Тоді до влади прийшла більшість таких людей – хотіли керувати, але не готові були працювати. Ірина Махньова, яка очолювала окупаційний відділ освіти, – із цієї ж категорії. Потім цих людей росіяни замінювали, когось кидали на підвал. До речі, і Філіпчук був на підвалі в росіян.

Я б ще згадав Ігоря Бжезицького – він був свого часу депутатом облради, директором відомого підприємства, з ним завжди носилися у Каховці. І він з перших днів пішов на співпрацю, як на мене, для нього це був природний процес, – розповідає Батурін.

Серед колаборантів є люди з вадами психіки, деякі місцеві пішли на співпрацю з ворогом заради грошей і були дуже розчаровані, коли росіяни почали суттєво скорочувати фінансування окупованої території, – десь з 2024 року це вже стало помітною проблемою. І тоді зрадники, які погналися за довгим рубльом, намагалися під різними приводами виїхати, звільнитися з посад.

Деякі колаборанти були «ідейними».

- Тепер ми бачимо серед представників окупаційної адміністрації доволі багато людей, які взагалі з Росії приїхали, причому з далеких російських регіонів. Наприклад, відділом «освіти» керує росіянка, як і відділом «сільського господарства», – там чоловік прибув з глухої російської глибинки, – розповідає Батурін.

Немерець каже, що росіяни, які чи то як покарання, чи для заробітків приїжджають з Росії на окуповану Херсонщину, – це переважно люди, які не змогли себе знайти, з недостатньою кваліфікацією.

ГРОМАДА ТРИМАЄТЬСЯ І ДОПОМАГАЄ ЗСУ ТА СУСІДАМ

Каховчани, які виїхали, стежать за тим, що відбувається з громадою в окупації. Вони воюють, навчають дітей у своїх школах онлайн, зберігаючи горизонтальні зв’язки. Немерець вважає це дуже важливим. Так само, наголошує він, важливо системно допомагати ЗСУ й тим громадам, які потерпають від російських обстрілів на правобережжі. Зокрема, за 2025 рік громада передала на потреби військових підрозділів понад 174 млн гривень.

- Для тимчасово окупованої громади, для громади, яка не має дохідної частини бюджету, це суттєва сума. Військові підрозділи дякують нам за підтримку, це ж кошти всієї громади – я лише підписую документи як керівник. На ЗСУ – основний акцент. А ще ми виділяємо кошти на програму соціальної підтримки дітей з родин ВПО – з листопада 2025 року цю допомогу на суму понад 1,3 млн гривень отримало 518 дітей. За програмою підтримки військовослужбовців громади, призваних на військову службу під час мобілізації, минулоріч виділили понад 3,4 млн гривень. Діє і програма підтримки військовослужбовців громади, які брали (беруть) участь в захисті України, та членів сімей загиблих Героїв: за 2025 рік ця сума становила понад 3,8 млн гривень. Надавали допомогу на лікування мешканцям громади на загальну суму майже 2 млн гривень. Усі програми діють і в поточному році, – каже Немерець.

Просто перед очима каховчан приклад – те, як росіяни нищать обстрілами Бериславську громаду, що розташована на вільному березі Дніпра навпроти Каховки. Немерець розповідає, що їхня громада підписала меморандум про співпрацю та взаємопідтримку з Бериславською.

- Ми передали з нашого бюджету Бериславській громаді субвенцію – 9 млн гривень на придбання броньованого спеціалізованого автомобіля з панцеровим захистом. Це прояв нашої солідарності, підтримка сусідів у найважчу годину, – каже Немерець.

Що чекає далі Каховську громаду, що буде з жителями в окупації, хто з тих місцевих, які виїхали, зможе чи захоче повернутися після деокупації території, і що, власне, залишиться після окупантів на тій землі, ніхто не знає.

- Навіть за умови, що лівобережжя звільнимо відносно швидко, ми довго будемо вигрібати все, що залишила війна, – каже Батурін.

Немерець наголошує, що колаборантів у їхній громаді небагато, більшість людей – патріоти. Доказом цього були мітинги на початку повномасштабного вторгнення. Він нагадує, що Каховська міська рада, комунальні заклади, поки була змога, працювали згідно з чинним законодавством України, 36 діб – до 1 квітня 2022 року, незважаючи на те, що поруч були російські військові. Тож він пишається Каховською громадою і вдячний її мешканцям.

Ірина Староселець

Фото надала Каховська МВА