Кулеба пояснив, чому риторика України в ООН стала жорсткішою

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, чому риторика України на нинішній сесії Генасамблеї ООН стала жорсткішою.

За його словами, просто закликати та попереджати світ про нові виклики, з якими наша країна зіштовхнулася раніше за інших, марно – натомість треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні, про це він написав у блозі для Укрінформу.

«Сучасний рівень глобальних викликів не залишає часу на зволікання, не залишає права на м’якість, не залишає можливості "відсидітися" в стороні. Ми в Україні зіштовхнулися із багатьма сучасними викликами раніше за інших. Взяти, до прикладу, хоча б дезінформацію. Ми попереджали світ про цю загрозу ще в 2014 році, коли опинилися під катком російської пропаганди. Нас не хотіли чути. А за кілька років самі зіштовхнулися з тим, про що Київ вже давно говорив. Україна готова ділитися досвідом протидії гібридним загрозам, який ми здобули за понад сім років протистояння російській агресії. Але ми тепер точно знаємо: просто закликати та попереджати марно. Треба активно діяти та вести за собою вже сьогодні. Саме тому змінилася риторика України», – зазначив він.

Коментуючи участь української делегації в роботі Генасамблеї ООН, Кулеба зауважив, що «боротися зі змінами клімату в якомусь сенсі легше, ніж зайняти чітку позицію щодо силової зміни кордонів».

«Зі змінами клімату зручно воювати, бо вони не дадуть «здачі». А от для чіткої позиції щодо Криму потрібно мати сміливість кинути виклик цілком конкретному постійному членові Радбезу ООН», – написав він, маючи на увазі Росію. При цьому додав, що на це сміливості в ООН поки що не вистачає. «Але ми працюємо над тим, щоб стимулювати її. І маємо на своєму боці майже пів сотні держав, які не бояться називати кримські речі своїми іменами», – зауважив міністр.

За його словами, ООН, як і міжнародна політика загалом, потребують змін. І виступ Президента засвідчив: Україна не просто готова бути, а вже є драйвером цих змін.

Окупація Криму, підкреслив Кулеба, – це глобальна, а не винятково українська проблема. Вона ставить під загрозу такі фундаментальні для ООН та світу принципи, як міжнародний мир і безпека, непорушність кордонів, свобода мореплавства, захист прав людини та прав корінних народів, екологічна безпека. У Криму сьогодні, процитував міністр слова Президента, «замість фауни та флори – флот і солдати».

«ООН повинна активніше реагувати на злочинні дії Росії», – зазначив він, нагадавши, що внаслідок російської агресії загинуло вже близько 15 тис. чоловік.

Як повідомляв Укрінформ, у рамках 76-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку з 21 по 27 вересня проходить тиждень високого рівня, у якому беруть участь більш як сотня лідерів держав. 22 вересня у загальних дебатах Генасамблеї виступив Президент України Володимир Зеленський. Президент, зокрема, закликав «оживити» ООН та її статут, зауваживши, що Організація проявила слабкість у боротьбі з пандемією коронавірусу, проігнорувала участь у Кримській платформі, а також належним чином не зреагувала на роздачу Росією паспортів жителям окупованих територій України та втягнення громадян України у вибори Держдуми.