Деякі положення висновку Венеційської комісії про рішення КСУ є суперечливими – експерт

Ексклюзив

Висновок Венеціанської комісії про рішення Конституційного суду України від 27 жовтня 2020 року щодо функціонування антикорупційних органів дозволяє кожній із груп впливу трактувати його на свою користь.

Таку думку в коментарі власному кореспондентові Укрінформу висловив експерт із конституційного права Богдан Бондаренко.

«Висновок Венеційської комісії дає можливість кожній із груп впливу – президенту, антикорупціонерам, парламенту – говорити, що висновок підтримав саме їхнє бачення у вирішенні наслідків скасування цих положень Конституційним судом, і буде для них найкращим», - заявив Бондаренко.

Читайте також: Конституційна криза: робоча група ВР зареєструвала два законопроєкти

Він додав, що висновок має положення, які в українських реаліях трактуватимуться, як суперечливі.

Як повідомляв Укрінформ, 9 грудня Венеціанська комісія оприлюднила висновок на терміновий запит президента України Володимира Зеленського щодо рішення КСУ від 27 жовтня.

Цим рішенням Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Читайте також: Президент Венеційської комісії розкритикував рішення КСУ про припинення декларування

У своєму висновку Комісія констатувала, що перевірка декларацій суддів не суперечить міжнародним стандартам, є поширеною міжнародною практикою та повинна урегульовуватися національним законодавством.

Серед можливих шляхів реформування механізму перевірки фінансових декларацій суддів у Венеціанській комісії пропонують, як один із варіантів, наділити такими повноваженнями Вищу кваліфікаційну комісію суддів (ВККС).