Станіслав Шевчук, Голова Конституційного суду

Новим керівником Конституційного суду 21 лютого був обраний Станіслав Шевчук. Він став компромісною фігурою для суддів, які протягом минулого року не могли дійти згоди в обранні голови.

Шевчук потрапив до Конституційного суду в березні 2014 року за квотою Верховної Ради. Він є чинним професором Києво-Могилянської академії, а з 2009 по 2012 роки був суддею Європейського суду з прав людини ad hoc.

В інтерв`ю Укрінформу голова КС розповів про плани повернути довіру суспільства до суду, про те, коли чекати на оголошення рішення стосовно закону про очищення влади, а також спростував інформацію про кримінальну справу відносно його рідного брата.

- Станіславе Володимировичу, 21 лютого ви очолили Конституційний суд, який по суті, себе дискредитував в очах суспільства, іще коли ухвалив рішення про третій термін колишнього президента Кучми. У вас є відчуття, що потрібно щось змінювати, аби покращити суспільну думку відносно суду?

- Так, безумовно, ми маємо повернути довіру до суду, я усвідомлюю своє завдання. Хоча у нас колективний орган, але я бачу, що колеги, а також ті, хто мене підтримують, розуміють, що Конституційний суд має бути Конституційним судом. З повагою і авторитетом. Української державності не існує без ефективної конституційної юстиції, якій довіряють люди. Справедливість рішень – це головний критерій нашої діяльності.

- Через кілька днів після обрання головою ви відмовилися від службового авто, обладнаного спецзасобами, та охорони. Це перший крок для відновлення довіри до суду?

- Я ніколи не розумів – навіщо ці великі ескорти, які супроводжують вищих посадових осіб. Це все гроші платників податків і спроба відгородитися від людей. Якщо до суду є довіра, то не зрозуміло, навіщо такі заходи. Охорона для глави держави, прем'єр-міністра, які мають величезну відповідальність і є політиками, – напевно має бути. Але мати охорону голові суду не потрібно, бо чим я відрізняюся від інших моїх колег, які її не мають?

 - Чи не думаєте, що відмова від охорони наражає вас на небезпеку в час, коли у країні відбуваються терористичні акти? Тим більше, що Конституційний суд ухвалює доленосні для країни рішення…

- Мій будинок охороняється. Що стосується охорони на вулиці, то давайте краще це не обговорювати. Всі ми ходимо під Богом.

Також працюють спецслужба, розвідка. Я маю на увазі – в державі. Звичайно, небезпека є, але хіба вона зменшилася за чотири роки, коли я тут працюю? Для мене неприйнятно, коли охорона є ознакою статусу, як машина з мигалками.

- У своїй декларації за 2016 рік ви вказали свого брата Руслава Одда і його частку 70% у ТОВ «Українська морська транспортна компанія». Після вашого обрання головою КС журналісти «Наших грошей» з`ясували, що ваш брат є фігурантом кримінальної справи, порушеної Генпрокуратурою у липні 2017 року за фактом доведення до банкрутства та розтрати майна шляхом зловживання службовим  становищем.  Зокрема, вказується, що його прізвище фігурує у справі про розкрадання у ДП «Укртрансаміак». Чи обізнані ви з цією ситуацією?

- Ці відомості не відповідають дійсності. Ніякого кримінального провадження щодо мого брата не існує. Інформація, що розповсюджується деякими ЗМІ, містить неперевірені або вигадані факти. Мій брат ніколи не переховувався від правосуддя та не збирається цього робити. А я, як суддя, ніколи не намагався вплинути на хід розслідування і не збираюсь це робити. Усі повинні відповідати перед законом. І, загалом, я вважаю, що для суддів нема родичів, тобто необхідно абстрагуватися від родинних зв'язків.

З іншої сторони, я розумію, що така ситуація використовується проти мене, але я хочу заявити, що я не піддамся жодному впливу або тиску. Атаки такого роду на мене або на членів моєї родини ніяк на вплинуть на мій обов'язок захищати Конституцію України.

ЗІ МНОЮ ПОВ`ЯЗУЮТЬ ВЕЛИКІ НАДІЇ, АЛЕ, З ІНШОГО БОКУ, В МЕНЕ ОБМЕЖЕНІ ПОВНОВАЖЕННЯ, Я ЛИШЕ ГОЛОВА З ОДНИМ ГОЛОСОМ

- Уже через тиждень після вашого обрання головою Конституційний суд ухвалив два рішення, одне з яких стосувалося закону «Про засади державної мовної політики». Відомо, що розгляд цього подання тривав рекордний термін – 3,5 року. Поставити це питання на голосування було вашою ініціативою чи так збіглося?

- Розгляд цього закону, справді, довго тягнувся. І за пропозицією судді-доповідача (Ігоря Сліденка – ред.) я поставив це питання на порядок денний, а судді проголосували.  Як голова суду я ні на кого не вчиняю адміністративний тиск. Такого нема і не буде.

- Коли можна очікувати на ухвалення рішення відносно Закону про очищення влади? Він теж доволі довго перебуває на розгляді  Конституційного суду…

- У нас тривають дискусії серед суддів з принципових питань. Зараз ми працюємо на межі кворуму, бо є лише 14 суддів, а треба 18. Завтра (йшлося про 2 березня – ред.) ми приведемо до присяги двох нових суддів – Сергія Головатого і Василя Лемака, призначених  за квотою Президента. Кожен із них є особистістю, і поповнення суду професорами – це досягнення. Думаю, після цього ми вже визначимося відносно закону про очищення влади, бо такі дискусійні, серйозні рішення треба приймати максимально повним складом суду.

- Чи є у суді інші провадження, по яких незабаром можна очікувати результат?

- Я не можу прогнозувати, бо коли ми формуємо порядок денний, то все залежить від суддів, наскільки вони готові проголосувати за включення того чи іншого питання. Суддя визначається сам. Він піднімає руку «за» чи «проти». І голова суду ніяк не впливає на цей вибір. Конституційний суд – колективний орган.

Коли мене обрали, то був позитивний вибух у пресі. Зі мною пов'язують надії. Але, з іншого боку, в мене обмежені повноваження, я лише голова з одним голосом. Водночас, я буду робити все, щоб суд став справжнім Конституційним Судом, який поважають, оскільки у судді, суду немає нічого, крім авторитету його рішення.

- У минулому році ми всі спостерігали своєрідну кризу в Конституційному суді, коли протягом  року судді  не могли обрати голову, після ухвалення у липні нового закону «Про Конституційний суд України» також тривалий час не могли ухвалити Регламент. Ваше бачення: чому так відбувалося?

- Але голову суду обрали і Регламент ухвалили.

- Так, але ви разом з іншими суддями у квітні писали звернення до тодішнього в.о. голови суду Бауліна з вимогою скликати засідання з обрання голови…

- Абсолютно вірно. Четвірка суддів, до якої належав я, Ігор Сліденко, Микола Мельник і Сергій Сас, звернулися до Бауліна з проханням – не порушувати регламент і скликати засідання протягом двох місяців. У Бауліна закінчилися повноваження голови суду в березні минулого року,  і ми не розуміли, чому таке засідання не скликається. Для переконання наших громадян, що суд працює і немає кризи, голову потрібно було обирати. Тому ми написали такий процесуальний документ, який, не знаю, як потрапив у пресу і отримав резонанс. Вибори  тоді у нас не відбулися, бо кандидат не набрав голосів, а обов`язки голови суду виконував найстарший суддя за віком Віктор Васильович Кривенко. В силу того, що нас було 14 суддів, а для обрання голови необхідно 10 голосів, довгий час проходили консультації, шукався консенсус. Ми його знайшли.

- Чи зустрічалися з кимось із представників влади після обрання вас головою КС?

 - Завтра (йдеться про 2 березня – ред.) планується спеціальне пленарне засідання, на якому складуть присягу двоє суддів. Ми надіслали листи. Очікується прибуття Президента. Також ми розіслали запрошення голові Верховної Ради й голові Верховного Суду. Так і зустрінемося.

Як голова Конституційного суду, я маю здійснювати представницькі функції, бо це не мої особисті справи, а питання представництва Конституційного Суду України як важливого державного органу, що стоїть на захисті Конституції.

Я маю  ідею змінити формат святкування Дня Конституції. Хочу обговорити це питання з главою держави.

Зараз під час святкування вищі посадові особи покладають квіти до пам'ятника Пилипа Орлика. Я б це змінив на певний формат зустрічей, присвячених Дню Конституції.

- Зустрічей кого і з ким?

- Святкування Дня Конституції на найвищому державному рівні не може зводитися лише до покладання квітів. Має бути спеціальне урочисте засідання, організатором міг би стати Конституційний Суд України, де найвищі посадові особи держави, народні депутати, судді, представники університетів та громадськості зустрічаються разом та підсумовують, що вдалося, а, може, і що не вдалося зробити за рік у справі забезпечення верховенства Конституції у державі та суспільстві. На цей захід можна запросити і відомого професора або суддю у відставці, який би прочитав невелику лекцію про верховенство права і конституціоналізм. Багато ж є посадовців, які не знають, що це таке, і тому постійно порушують нашу Конституцію.

- Ухвалення Регламенту відкриває шлях до створення сенатів і колегій у Конституційному суді.  Коли розпочнеться цей процес?

- Думаю, найближчим часом ми приступимо до формування сенатів.

- До Конституційного суду надійшло приблизно 500 конституційних скарг. Чи спроможні будуть судді  розглянути їх усі?

- По більш ніж 400 скаргам було відмовлено в розгляді у зв'язку з їх невідповідністю закону про Конституційний Суд України з формальних підстав. І приблизно 100 скарг розподілено поміж суддями, які їх зараз вивчають.

- Останні два рішення Конституційного суду були оприлюднені на сайті суду. Водночас раніше журналісти мали можливість бути присутніми при оголошенні головою суду резолютивної частини рішення і отримати роз`яснення у суддів-доповідачів. З чим пов`язана така закритість і чи буде повернена попередня практика?

- Це звичайна  річ у європейських країнах, коли судді не коментують своїх рішень, бо їх перш за все треба виконувати. А дискусія  часто відволікає від предмету. Але у нас така ситуація, що треба поновлювати довіру до суду, тому, вважаю, у певних моментах можна повернутися до попередньої практики, коли суддя-доповідач роз'яснював свої рішення.

- А ви особисто збираєтеся проводити прес-конференції для журналістів?

- У нас, дійсно, багато запитів від журналістів – зі мною поспілкуватись. У мене є ідея певного прес-клубу голови, щоб обговорювати важливі питання у форматі «чай-кава», тобто неофіційно. Для мене така форма, як прес-конференція голови суду, є занадто заформалізованою.

Аби повернути довіру до суду, треба повернути довіру, в першу чергу, до Конституції. Коли суд ухвалює рішення, вони можуть не подобатися політикам, олігархам та певним кланам, які будуть організовувати кампанії щодо нашої дискредитації. І це є насправді величезним викликом для нас. І преса, суспільна думка – це наш союзник та захисник. Тому я серйозно думаю над тим, як покращити комунікаційні спроможності суду.

І ще я хочу сказати, що після мого обрання є багато спекуляцій з приводу того, хто за мною стоїть. За мною ніхто не стоїть – ні олігархи, ні якісь політичні групи, ні міжнародні організації. За мною стоїть тільки Конституція України і довіра людей, яку ми маємо виправдати.

- Голова КСУ обирається на три роки. Яким ви бачите суд по закінченню вашої каденції?

- Ганс Кельзен, засновник європейської моделі конституційної юстиції, правильно підмітив, що Конституція без Конституційного суду схожа на сонце, яке світить, але не зігріває. Я хочу вас привітати з тим, що прийшла весна.

Алла Шершень, Укрінформ.

Фото: Любімов Євген