Про це повідомляє Swissinfo, передає Укрінформ.

За словами науковців, дотепер м’язова тканина, вирощена в лабораторних умовах, скорочувалася настільки слабко, що рухи були ледь помітні неозброєним оком.

Тому дослідницька група застосувала новий підхід.

Вперше науковці спроєктували живу м’язову тканину — яка складається з клітин миші та м’якого гідрогелевого каркаса — повністю на комп’ютері, ще на початковому етапі.

Алгоритм розрахував форму, яка дозволила б м’язовим скороченням забезпечити максимальний механічний ефект. Після цього каркаси виготовили за допомогою 3D-друку.

За даними науковців, отримані приводи завдовжки близько 1,5 сантиметра змінюють форму в 11 разів сильніше, ніж попередні системи з аналогічною кількістю м’язової тканини.

Під час стрибка робот піднімається над поверхнею приблизно на п’ять міліметрів — це становить третину довжини його тіла.

Його версія, яка здатна бігати, розвиває швидкість 6,2 міліметра на секунду і, відносно своїх розмірів, є швидшою за будь-якого відомого раніше біоробота, який пересувається бігом.

Зазначається, що до моменту, коли такі системи можна буде використовувати за межами лабораторії, ще далеко.

Дослідники наголошують: для створення в майбутньому масштабніших систем вкрай важливо розробити штучну судинну мережу, яка забезпечуватиме транспортування поживних речовин і кисню.

Як повідомляв Укрінформ, американська компанія Agility Robotics презентувала у вівторок, 15 вересня, нового робота-гуманоїда, розробленого для безпечної роботи в безпосередній близькості до людей, що стало важливою віхою для галузі, де зазвичай роботів і людей розділяють.

Фото: Swiss Federal Institute of Technology ETH Zurich