Вибори в Угорщині відбулися, але хто і навіщо імітував підрив газогону «Турецький потік»

Вибори в Угорщині відбулися, опозиційна партія «Тиса» Петра Мадяра перемогла. Вибори проходили з активним використанням брудних технологій і звинуваченнями в бік України у впливі на вибори. Однією з гучних провокацій була спроба (або імітація спроби) підриву газогону на території Сербії, який постачав російський газ в Угорщину. Щоб це не виглядало заангажовано перед виборами, зараз саме час повернутися і дати експертну оцінку подіям на газогоні «Турецький потік» (Balkan Stream).

7 квітня 2026 року, за тиждень до виборів, поблизу газопроводу, яким транспортується російський газ, у Сербії був виявлений вибуховий пристрій. За результатами перевірки президент Вучич заявив, що служби безпеки країни виключили причетність України.

Ключове питання: чи достатньо приблизно 4 кг вибухівки для виведення з ладу магістрального газопроводу? За своєю конструкцією такі трубопроводи мають багатошарову будову та функціонують під високим тиском, що суттєво знижує ефективність зовнішнього вибуху. Для гарантованого розриву необхідний не лише більший заряд вибухівки, а й правильне його розміщення – як правило, на рівні двох третин діаметра труби.

Складна сталево-композитна конструкція розрахована на ефективне розсіювання надлишкового тиску, що виникає внаслідок вибуху (див. фото 2). Загальна товщина стінки становить 62,3 мм і включає: 3 мм суцільного поліпропілену, 39 мм спіненого поліпропілену (матеріал, який ефективно розсіює ударні хвилі та функціонує як рознесена броня), 6 мм клейового шару та 14,3 мм сталі.

З урахуванням внутрішнього тиску в трубопроводі імовірність критичного пошкодження внаслідок підриву 4 кг вибухівки поряд (або під) трубою є мінімальною. Навіть беручи до уваги, що 4 кг С-4 приблизно еквівалентні 5,36 кг тротилу, цього все одно недостатньо для руйнування магістрального трубопроводу.

Практичні розрахунки відповідно до чинних настанов з інженерної справи свідчать про те, що для повного руйнування такої труби необхідно приблизно 16 кг тротилу у поєднанні з відповідною схемою розміщення. Заряд масою 4 кг, закладений під трубопровід, призведе лише до локального пошкодження або часткового пробиття, яке може бути усунене протягом кількох годин без тривалого порушення постачання.

Навіть у випадку застосування кумулятивного заряду пошкодження, найімовірніше, обмежилося б локальною точкою без критичного руйнування конструкції. Це не відповідає меті класичного акту диверсії, спрямованого на виведення інфраструктури з ладу на тижні або місяці.

Таким чином, інженерний аналіз свідчить про те, що зазначена кількість вибухівки не відповідає сценарію масштабної диверсії. Це підтверджує висновок про те, що інцидент, найімовірніше, є провокацією, а не справжнім актом саботажу, здатним критично порушити газопостачання. Питання про те, кому вигідна така провокація, заслуговує на окремий розгляд. Однак основними вигодонабувачами в цій ситуації були уряд Орбана, який отримав додаткову політичну перевагу напередодні виборів, та росія, яка прагне використовувати подібні інциденти для дискредитації України в очах цивілізованого світу.

Очевидно, що публічні коментарі та оцінки мали виражене політичне забарвлення напередодні виборів в Угорщині. Разом з тим професійна позиція сербських силових структур, які відкинули причетність України до цієї провокації, є адекватною відповіддю на істерію Орбана. Звинувачення України могли завдати суттєвої репутаційної шкоди.

Микола Зенцев, міжнародний експерт з питань безпеки, власник компанії з гуманітарного розмінування, генерал-майор запасу

Ілюстрації надані автором. Заглавне фото: Turk Stream /Фото пресслужби Turkstream

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства