У ЄС можуть посилити режим секретності на тлі повідомлень про витоки з Угорщини - Politico
Про це повідомляє Politico, передає Укрінформ.
Це сталося після викриттів про те, що угорський уряд передавав Росії чутливу інформацію з кулуарів внутрішніх переговорів ЄС, побоювань, що ультраправа опозиція в Німеччині також може передавати інформацію з ЄС Москві, та новини про ознаки перехоплення дзвінка між репортером Politico та європосадовцем.
П'ять дипломатів та посадовців, які спілкувалися з виданням на умовах анонімності, заявили, що позначення більшої кількості файлів як «засекречених» – що означає автоматичні розслідування та суворі покарання у разі їх витоку – має бути одним із варіантів подальших дій.
«Такі документи містять інформацію, яка може бути корисною для ворожих суб'єктів, тому до певних документів слід ставитися з більшою делікатністю», – сказав один зі співробітників Єврокомісії. ЄС є «більш геополітичним», ніж колись, оскільки займається новими проблемами, зокрема військовою підтримкою та торговельними переговорами з суперниками, отже ЄС не може дозволити собі витоки інформації про свою позицію.
Засекречення більшої кількості документів означатиме, що співробітники повинні будуть переглядати їх у безпечних кімнатах своїх установ. Це практика, яку Єврокомісія вже застосовує щодо документів про ринки, щоб уникнути витоків інформації. Це також може означати, що менше файлів передаватиметься без обмежень законодавцям у таких країнах, як Німеччина та Нідерланди, де депутати мають право вивчати документи ЄС.
Деякі країни-члени вже скоротили обсяг розвідувальної інформації, що передається через Розвідувальний та ситуаційний центр ЄС — директорат Європейської служби зовнішніх дій, який збирає розвідувальні дані країн-членів. Ще до останніх викриттів існували побоювання, що інформація з центру може потрапити до Кремля через Угорщину, сказав виданню інший високопоставлений європейський дипломат.
Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, голова комітету з питань оборони Європейського парламенту, заявила, що на сьогодні є вагомі підстави для засекречення більш конфіденційних документів ЄС. Але цей процес має регулюватися відповідно до національних стандартів, з чіткими правилами перевірки безпеки персоналу та співробітників ЄС, додала Штрак-Циммерманн: «Наразі це залишається сірою зоною».
Брюссель уже розробив обмеження, щоб спробувати запобігти потраплянню цифрових даних у чужі руки. «Поточна рекомендація Європейської ради полягає в тому, щоб до США чи Китаю не вивозили жодних електронних приладів», – сказав неназваний високопосадовець ЄС. «Якщо це неможливо, всі дані з електронних засобів, які потім повертають, потрібно стирати».
США були додані до списку ризику для посадовців ЄС після того, як Вашингтон запровадив санкції проти колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона за його роль у розробці Закону ЄС про цифрові послуги, додав чиновник.
Бельгія нещодавно стала черговим європейським урядом, який припинив використання комунікаційних додатків, розроблених у США, для своїх посадовців. Уряд оголосив про перехід від WhatsApp та Signal на власну альтернативу. Тим часом ЄС планує створити власні платформи, спеціально розроблені для «захисту конфіденційної несекретної інформації», до кінця року.
Але терміновість цих реформ залежить від виборів в Угорщині наступного місяця, пише видання. Троє дипломатів заявили, що це питання вимагатиме більш нагальних дій, якщо дружній до Росії прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан буде переобраний 12 квітня. Тоді ЄС, можливо, доведеться пришвидшити заходи з підвищення безпеки, резюмується в матеріалі.
Як повідомляв Укрінформ, депутат Європейського парламенту Дайнюс Жалімас, колишній голова Конституційного суду Литви (2014-2021), наголосив на проблемі відсутності відповідальності за розкриття чутливої інформації, яка обговорюється на рівні ЄС.
