Росія готує механізм захоплення іноземної інтелектуальної власності - розвідка
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Російська влада впритул наблизилася до того, що міжнародні юристи вже відкрито називають інституціоналізованою крадіжкою інтелектуальної власності.
Зокрема віцепрем'єр-міністр РФ Олександр Новак оголосив, що Мінекономрозвитку спільно з Роспатентом опрацьовують механізм «зовнішнього тимчасового управління» патентами, торговими марками та іншими об'єктами інтелектуальної власності іноземних компаній із «недружніх» країн – тих самих, які пішли з російського ринку після повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
«Простою мовою: держава призначить «керуючого», який без жодної згоди IKEA, Apple чи будь-якої іншої компанії зможе видавати ліцензії російським виробникам на використання їхніх брендів і технологій», - зазначили в СЗРУ.
Росія вже має механізм примусового ліцензування патентів через суд, він застосовується переважно у фармацевтиці і формально вкладається у вузькі рамки угоди TRIPS СОТ.
Новий задум сягає значно далі: він охоплює товарні знаки, програмне забезпечення та медіаконтент, тобто саме ті категорії ІВ, де цінність визначається не технологією, а репутацією і довірою споживача.
Аналогів цьому механізму у світовій практиці фактично немає, і це не випадково. Жодна країна, що претендує на участь у глобальній економіці, подібного не практикує, бо наслідки для інвестиційного клімату були б катастрофічними, заявили в СЗРУ.
З погляду міжнародного права запропонована схема є проблемною одразу на кількох рівнях. Росія залишається формальним учасником Бернської та Паризької конвенцій. TRIPS допускає примусове ліцензування лише за надзвичайних обставин, виключно для внутрішнього ринку і з виплатою «адекватної компенсації». Проте жодної з цих умов запропонований механізм не передбачає.
Окремо стоїть проблема товарних знаків. Торгова марка – це не просто логотип, це гарантія якості та походження товару. Коли під брендом відомої компанії починає виробляти хтось інший, це вже не лише порушення прав власника – це пряме введення споживача в оману.
Компанії-правовласники не залишаться осторонь. Товари, вироблені за такими «ліцензіями», будуть вразливі для судового переслідування в будь-якій юрисдикції, куди вони потраплять. Арешт активів російських компаній у Європі та США за порушення прав ІВ – цілком реальний сценарій. Прецеденти після 2022 року вже існують.
Кремль, очевидно, позиціюватиме цей крок як симетричну відповідь на заморожування російських активів Заходом. Але ця логіка має принципову ваду: арешт активів є наслідком агресії, а не її причиною. Крадіжка брендів жертв власної війни навряд чи виглядатиме переконливо навіть у нейтральних юрисдикціях, наголосили в розвідці.
Найбільш іронічним у СЗРУ назвали те, що цей механізм може назавжди закрити двері для повернення іноземних компаній, які частина російських чиновників усе ще декларує бажаним. Жоден серйозний гравець не піде на ринок, де держава здатна в будь-який момент призначити «керуючого» його торговою маркою.
Росія свідомо обирає шлях остаточної відмови від міжнародних норм у сфері ІВ – на додаток до вже зробленого в енергетиці, фінансах та безпеці. Це не просто юридична аномалія. Це свідомий вибір економічної ізоляції, оформлений у вигляді правового механізму, підкреслили в СЗРУ.
Конкретні параметри схеми Роспатент обіцяє представити до середини 2026 року.
До того часу міжнародна спільнота матиме ще одну підставу переконатися: правила, обов'язкові для всіх, у Москві вважаються необов'язковими для себе.
Як повідомляв Укрінформ, запровадження міжнародних санкцій проти Росії та вихід іноземних брендів перетворили країну на ринок контрафактних товарів.