Нобеля з хімії присудили за розробку металоорганічних каркасів

Нобеля з хімії присудили за розробку металоорганічних каркасів

Оновлено
Укрінформ
Лауреатами Нобелівської премії з хімії 2025 року стали хіміки з Японії Сусуму Кітагава, Великої Британії Ричард Робсон та США Омар Ягхі «за розробку металоорганічних каркасів».

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на сторінку премії у соцмережі Х.

«Шведська королівська академія наук вирішила присудити Нобелівську премію з хімії 2025 року Сусумі Кітагаві, Річарду Робсону та Омару Ягхі «за розробку металоорганічних каркасів», - йдеться у повідомленні.

В Академії зазначають, що цьогорічні лауреати премії створили молекулярні конструкції з великими просторами, через які можуть проходити гази та інші хімічні речовини, – металоорганічні каркаси. Ці конструкції можуть використовуватися для отримання води з повітря пустелі, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або каталізації хімічних реакцій.

Науковці розробили нову форму молекулярної архітектури, де іони металів функціонують як наріжні камені, з’єднані довгими органічними (на основі вуглецю) молекулами. Разом іони металів та молекули утворюють кристали з великими порожнинами всередині.

Змінюючи «будівельні блоки», що використовуються в металоорганічних каркасах, хіміки можуть розробляти їх для фіксації та зберігання певних речовин. МОК також можуть керувати хімічними реакціями або проводити електрику.

У 1989 році Робсон випробував новий спосіб використання властивостей атомів. Він поєднав позитивно заряджені іони міді з чотириплечою молекулою; ця молекула мала хімічну групу, яка притягувалася до іонів міді на кінці кожного плеча. Поєднуючись, вони утворювали впорядкований й просторий кристал, схожий на діамант із незліченними порожнинами.

Робсон бачив потенціал своєї молекулярної конструкції, але вона була нестабільною та легко руйнувалася.

Кітагава та Ягхі забезпечили цьому методу міцну основу. У період між 1992 і 2003 роками вони окремо зробили низку революційних відкриттів.

Читайте також: Нобеля з фізики дали за відкриття макроскопічного квантово-механічного тунелювання

Зокрема, Кітагава показав, що гази можуть надходити в конструкції та виходити з них, і передбачив, що металоорганічні каркаси (МОК) можна зробити гнучкими.

Своєю чергою Ягхі створив дуже стабільний МОК і показав, що його можна модифікувати за допомогою раціонального дизайну, надаючи йому нових і бажаних властивостей.

Після новаторських відкриттів лауреатів хіміки створили десятки тисяч різних МОК. Деякі з них можуть сприяти вирішенню найбільших проблем людства, зокрема, у питаннях відділення перфторалкільних сполук від води, розщеплення слідів фармацевтичних препаратів у навколишньому середовищі, збір вуглекислого газу тощо.

Читайте також: Нобеля з медицини присудили за відкриття щодо периферичної імунної толерантності

«Металоорганічні каркаси мають величезний потенціал, відкриваючи раніше непередбачувані можливості для створення матеріалів на замовлення з новими функціями», – наголошує голова Нобелівського комітету з хімії Гайнер Лінке.

Як повідомляв Укрінформ, у понеділок, 6 жовтня, у Швеції та Норвегії розпочався Нобелівський тиждень, під час якого стануть відомі лауреати цієї престижної премії за 2025 рік.

У понеділок вручили Нобелівську премію у галузі фізіології та медицини, а у вівторок - Нобелівську премію у галузі фізики.

Завтра, 9 жовтня, стануть відомі лауреати з літератури.

Цієї п’ятниці, 10 жовтня, у норвезькій столиці Осло назвуть переможців премії за сприяння встановленню миру.

Лауреат премії з економіки у пам'ять про Альфреда Нобеля буде оголошений у столиці Швеції 13 жовтня, у понеділок.

Фото: www.nobelprize.org

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-