«TikTok-переворот»: Як штучний інтелект та соцмережі створюють нових африканських диктаторів

Кілька тижнів тому мені потрапила на очі цікава новина: «Як соціальні мережі допомогли лідеру перевороту в Буркіна-Фасо Ібрагімові Траоре завоювати серця африканської молоді».

Зізнаюся, політика в Африці – це не те, що регулярно моніторю. Але ця історія не просто про далеку африканську країну. Це про наше з вами майбутнє, яке вже на нашому порозі. Про те, як владу захоплюють і утримують не багнетами, а смартфонами. І про те, як TikTok і штучний інтелект створюють нових цифрових лідерів: небезпечних, харизматичних, і які є абсолютно цифровими двійниками реальних політиків. 

Історія Буркіна-Фасо – це історія постійної боротьби. З моменту здобуття незалежності від Франції у 1960 році країна пережила понад десять переворотів. Військові десятиліттями були головними політичними гравцями, а цивільна влада часто служила лише декоративною ширмою. У 1980-х роках Томас Санкара, революційний лідер і марксист, намагався модернізувати країну, протистояти неоколоніалізму та впровадити панафриканізм. Але його вбивство та подальший режим Блеза Компаоре змінили вектор країни.

У 2022 році Буркіна-Фасо знову опинилася у вирі змін. Після двох переворотів за рік капітан Ібрагім Траоре став тимчасовим президентом. Його образ швидко набрав обриси міфів. Такий собі африканський Болівар – захисник бідних і борець з іноземними впливами. У цьому було щось романтично-героїчне. І люди підтримали його, особливо після глибокої втоми від зовнішнього керування з боку Франції.

Але є ще одна відмінність Траоре від попередників – цифрова оболонка його влади. Його реальний образ – це одна історія. Але країна любить не його. Вона закохалася та підтримує цифрового двійника – створеного завдяки алгоритмам, соціальним платформам і психологічним прийомам.

Країна закохалась у лідера в камуфляжі, з екранів TikTok, WhatsApp, Facebook ширяться емоційні рілси, що роблять із нього месію серед молоді.

TikTok з його короткими, динамічними відео ідеально підходить для створення емоційного культу. У Траоре завжди один меседж: боротьба за африканське визволення. На відео він щоразу у формі, на фоні прапора, з дітьми чи старими, з автоматом або Біблією. Його мова, сповнена обурення й обіцянок, зачаровує молодь від 18 до 25 років. Для тих, хто не має стабільної роботи, майбутнього або навіть базової освіти, Траоре – це символ бунту і справедливості. І тепер молодь, яка ще вчора прокручувала відео з танцями, сьогодні дивиться ролики про Траоре. Ці ролики, в яких під патріотичну музику, з прапорами і державними символами він розказує, як принесе мир та злагоду в країну, мають найвищі рейтинги переглядів. 

Окрему роль відіграє WhatsApp-платформа з мінімальним споживанням трафіку, яка домінує в регіоні. Через групові чати та широке розповсюдження медіафайлів тут активно поширюються мобілізаційні повідомлення, відео і звернення. Це канал не лише для новин, а для побудови організованих мереж підтримки, зокрема мітингів, зборів, протестів. Порівняно з TikTok WhatsApp дає змогу створювати тіньові мережі впливу – без фільтрів, алгоритмічної цензури чи зовнішнього контролю. У цьому його роль схожа на використання Telegram-каналів під час інформаційних кампаній у Росії, Ірані чи навіть в Україні під час активної фази гібридної війни.

Але на цьому не зупинилися. У 2024 році в мережі зʼявляється відео, де Траоре звертається до африканських націй десятьма мовами. І це не монтаж, це штучний інтелект. AI змоделював його голос, міміку, інтонацію. Алгоритми сьогодні здатні не лише перекладати, а й моделювати міміку, голос, інтонацію, тембр. Такі відео створюють враження, ніби лідер всюдисущий. Він у кожному смартфоні. Він поруч. AI також дає можливість створювати зображення, які відповідають місцевим культурним очікуванням: герой, що молиться; герой з народом; герой у бою. Це справжня фабрика цифрового культу особи, який поруч із тобою. Який говорить саме до тебе. Який надихає саме тебе. Який зачаровує саме тебе.

Це новий інформаційний вірус, що кіберчерв’яком зайшов у свідомість і тепер маніпулює саме тобою.

І це вже не TikTok-переворот. Це не лише нова політична комунікація, а глибока інформаційна революція.

У світі, де зникає межа між реальністю і симуляцією, дипфейк стає політичною зброєю. Вона використовується для дискредитації супротивників, створення хибної легітимності або інспірації подій. І якщо в Європі та США є спроби обмежити вплив таких технологій, то в Африці відсутні базові інституції для цього. TikTok та WhatsApp не мають офісів у регіоні, а отже, і не відповідальні за наслідки.

Водночас багато африканських країн мають слабку медіаінфраструктуру, обмежену свободу слова і низький рівень журналістських стандартів. У таких умовах соціальні мережі стають головним джерелом новин. TikTok – лідер за популярністю серед молоді через легкість доступу, низьке споживання трафіку, короткий формат й емоційність контенту.

У сільських регіонах Буркіна-Фасо телевізорів часто нема, але є смартфони. Через мобільні мережі поширюється інформація, часто без перевірки, фактчекінгу чи контрнаративів. Люди вірять відео, бо воно «виглядає справжнім». Відсутність цифрової гігієни, низький рівень освіти, обмеженість критичного мислення створюють ідеальні умови для цифрової маніпуляції. І Траоре аж ніяк не перший, хто це зрозумів.

То хто ж зрозумів це першим? Хто стоїть за кампанією Траоре? Очевидно, не лише він сам. За ним – ціла індустрія з усіма ознаками проксі-впливу.

Є декілька варіантів, хто це може бути. Це можуть бути або росіяни, або Китай, які так просувають свою модель «цифрового суверенітету», відсторонюючи старого гегемона Францію. Усі вони грають у велику геополітичну гру, кіберколонізуючи Африку. А поки вони грають у геополітичні кібершахи, молоді африканці вірять у нового месію з TikTok.

І ось тут варто зупинитися і поглянути на цю історію під іншим кутом. Бо ця історія не про контроль ззовні, а про створення умов для маніпуляції зсередини, через культивування цифрового авторитаризму з локальним обличчям.

Тож це не просто історія про одну з африканських країн. Це історія про нас. Про те, як завтра в будь-якій країні, зокрема й в Україні, може з’явитися нова цифрова особистість, яку створив «хтось», використовуючи правильні алгоритми, маніпуляції та дипфейк. Приклад Румунії яскраво показує, як це може бути.

І якщо ми не навчимося верифікувати, аналізувати й розпізнавати такі кампанії, не піднімемо рівень цифрової грамотності та кібергігієни, то будемо беззбройними перед новим типом диктаторів.

Ці цифрові диктатори прийдуть до нас не на танках, а із Facebook, TikTok, WhatsApp і Тelegram, а далі, захопивши нашу свідомість, керуватимуть нами через смартфони, установивши цифрову диктатуру.

Віктор Таран, експерт з оборонних та військово-технічних інновацій, спеціалізується на безпілотниках та кібербезпеці

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства