Чому Україна страждає від внутрішньополітичних розбіжностей у США
Українці давно очікують на позитивне рішення про допомогу Україні з боку США. На жаль, рішення щодо цього питання затягнулось, і це породжує багато домислів, а також позитивний ґрунт для російської пропаганди.
Крім того, українці люблять кататись на емоційних гойдалках, кидаючись із крайнощів: «Америка нас любить і все нам дасть» у крайнощі: «Америка нас кинула, і ми нічого не отримаємо».
Тож зазирнімо за куліси американської внутрішньої політики, які безпосередньо впливають на процес надання Україні обіцяної допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. Це питання, окрім своєї важливості для нашої країни, є передусім показником складних взаємовідносин і боротьби в Конгресі США.
Два ключові лідери Республіканської партії в Конгресі, Мітч МакКоннелл і Майк Джонсон, опинилися перед важким вибором. Вони мають вирішити, чи можливо виторгувати у Президента Байдена поступки в імміграційній політиці в обмін на підтримку допомоги Україні та союзників. Це ставить їх перед необхідністю згуртувати партію перед виборами 2024 року. І це важливо з того погляду, на кого буде орієнтуватись партія.
Цікаво, що якщо МакКоннелл зможе заручитися підтримкою більшості своїх 49 колег, тоді як Джонсон стримуватиме консервативних критиків, республіканці матимуть змогу виграти важливу перемогу, змусивши демократів погодитись на жорсткі поступки щодо міграційної політики. Якщо ж угода між кордоном і Україною зазнає краху, Дональд Трамп як імовірний кандидат у президенти від республіканців на 2024 рік зміцнить свій вплив над партією. Тож ламання списів щодо надання допомоги Україні – це також питання про те, хто матиме контроль над Республіканською партією.
Однак навіть всередині Республіканської партії є глибокі розбіжності. Деякі члени партії, такі як сенатор Дж. Д. Венс, скептично ставляться до надання допомоги Україні. Вони стурбовані тим, що голосування може негативно вплинути на політичне становище республіканців у Палаті представників. Інші ж упевнені у важливості такого кроку передусім з міркувань національної безпеки.
Водночас є серйозні побоювання, що Палата представників може не підтримати рішення сенату, що робить цей процес ще складнішим. Така ситуація є відображенням глибоких і складних розбіжностей у Республіканській партії та її взаємодії з адміністрацією Байдена. До речі, «трампісти» погрожують відправити Джонсона у відставку, якщо за допомогу Україні буде проголосовано. І знову ж це – не показник того, що Трамп – проти допомоги Україні, просто він та його прибічники не зацікавлені в тому, щоб лаври від ухвалення цього рішення відійшли демократам та Байдену.
Ці дискусії та внутрішньопартійна боротьба в Конгресі США свідчать про складність американської політичної системи, особливо перед виборами президента. Ці процеси безпосередньо впливають на швидкість і ефективність ухвалення рішень, які мають глобальне значення, зокрема надання допомоги Україні та союзникам.
Тому варто розуміти, що затримка з голосуванням і наданням нам допомоги наразі не є прямим віддзеркаленням ставлення до України, а відображає складні внутрішньополітичні процеси в США.
Яке й коли буде рішення, прогнозувати складно, але Стратегія національної безпеки США чітко визначає, що Росія становить безпосередню і постійну загрозу регіональній безпеці та порядку в Європі, є джерелом нестабільності в усьому світі, а альянси та партнерства США в усьому світі – це найважливіші стратегічні активи та незамінні елементи, які забезпечують міжнародний мир і стабільність. Тож відповідно до цих положень США і вибудовуватимуть свою зовнішню політику, попри ті суперечки, які наразі ми бачимо в Конгресі.
Ігор Петренко, політолог, доктор політичних наук
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама