У день, коли всі 27 лідерів країн-членів Євросоюзу погодили створення програми фінансової підтримки України у розмірі 50 мільярдів євро на чотири роки, Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова поділилася з Укрінформом враженнями від цієї знакової події. Вона також розповіла про деталі майбутнього рішення про продовження торгових преференцій для української продукції на європейському ринку, причини довгих дискусій навколо використання заморожених активів РФ, колективні заходи щодо стримування агресії РФ та посилення оборонного потенціалу ЄС.
50 МІЛЬЯРДІВ ЄВРО: ДУЖЕ ВЕЛИКА СУМА ДЛЯ КРАЇНИ, ЩО НЕ Є ЧЛЕНОМ ЄС
- Доброго вечора! Дякуємо вам за інтерв’ю з нами в цей історичний день. Ми цінуємо ваші великі зусилля та внесок.
- Щиро дякую і вітаю вас із цією непохитною підтримкою, яку ЄС та його лідери продемонстрували сьогодні Україні.
- Дякую. Це велика подія і важливе рішення лідерів ЄС. Вето Угорщини щодо механізму для України, який передбачає 50 мільярдів євро на наступні чотири роки, нарешті було зняте. Але дискусії тривали досить довго. Вони затягнулися через проблеми у питаннях єдності чи, можливо, вся справа в такій великій сумі? Наскільки обтяжливим для ЄС є виділення цих грошей для України?
- Я вважаю, що це були надзусилля з боку Європейського Союзу для України. І фактично 50 мільярдів євро для України – це велика частина того бюджету, про який було домовлено. Це складова ширшого пакету, який було узгоджено, але 50 мільярдів євро були найбільшою частиною. Дві третини її складатимуть запозичення, одну третину – гранти, отже, 33 та 17 мільярдів. У порівнянні з ВВП ЄС чи навіть із багаторічним європейським бюджетом це не така вже й велика сума, але для країни, що не є членом ЄС, – дуже велика. Тож я вважаю, що це важливий крок і значною мірою демонстрація підтримки та довгострокової відданості Україні як майбутньому члену ЄС, яку Євросоюз продемонстрував сьогодні.
УКРАЇНСЬКА АГРОПРОДУКЦІЯ В ЄС: ЗАПОБІЖНИКИ СТОСУЮТЬСЯ ЛИШЕ ТРЬОХ ПОЗИЦІЙ
- Ще одним важливим питанням, у якому ми бачимо позитивний прогрес, є продовження торгової лібералізації для України. Проєкт угоди про торговельні преференції між Україною та ЄС, яку Єврокомісія пропонує продовжити до 2025 року, передбачає посилені запобіжники щодо певної сільськогосподарської продукції. Вони можуть бути активовані будь-якою державою-членом ЄС у разі значних коливань на ринку. Як ви вважаєте, Україні залишається лише погодитися на це чи може у Києва є варіанти відстоювання національних інтересів?
- Якщо говорити про національні інтереси, то я б насамперед зауважила, що відкриття європейських ринків для української продукції є одностороннім кроком, який був зроблений у відповідь на повномасштабне вторгнення в 2022 році й був продовжений торік. Ми зараз говоримо про нове продовження. І це свого роду рятувальний круг для вашої економіки. Саме завдяки йому ви змогли, навіть незважаючи на війну, що триває, завдяки коридорам солідарності та завдяки Чорноморському торговельному коридору довести рівень експорту до довоєнного.
Тому ми пропонуємо й надалі тримати ринки Європейського Союзу відкритими для України. Дійсно, там є застереження про автоматичні запобіжники, але воно стосується не всіх сільськогосподарських продуктів, а лише трьох позицій. Воно буде застосоване у випадку, якщо окремі країни-члени ЄС продемонструють і доведуть шкоду, що наноситься їхнім власним виробникам. Але рівень застосування запобіжників знаходиться на середніх показниках імпорту за 2022-2023 роки.
Тобто про заборону не йдеться. Мають місце кількісні обмеження. Але я вважаю, що найважливіше у пропозиції (яка ще тільки має бути схвалена) полягає в тому, щоб залишити європейські ринки здебільшого відкритими для української продукції.
ЗАМОРОЖЕНІ АКТИВИ РФ: ЯКЩО ЗА СТОЛОМ ТАК БАГАТО ЮРИСТІВ, СПРАВИ НЕ РУХАТИМУТЬСЯ ШВИДКО
- Якщо говорити про «рятувальний круг», то ще одним великим внеском в економіку України стали б кошти від російських заморожених активів, які знаходяться в ЄС. Постійні представники країн Євросоюзу на зустрічі 29 січня домовилися створити окремий рахунок, на який будуть перераховуватися відсотки від оподатковуваного прибутку, отриманого із заморожених російських активів. Хто буде керувати цим рахунком і коли можна очікувати ці гроші в Україні?
- Так, наприкінці січня один із керівних органів у нашому досить складному і тривалому процесі прийняття рішень це дійсно затвердив. Це була зустріч послів Європейського Союзу, їх називають постійними представниками. Рішення ще має пройти повний законодавчий цикл, адже його має схвалити Європейський парламент і країни-члени. Тому я вважаю, що зараз трохи передчасно міркувати про те, хто буде керувати тим банківським рахунком.
Але події свідчать про те, що триває активна дискусія щодо отримання економічної вигоди від заморожених активів РФ. Насправді всі згодні з Україною в тому, що Росія повинна заплатити за всі спустошення та руйнування, які вона завдає Україні. І це був би ще один крок у цьому напрямі. Тож процес рухається, але він нелегкий, оскільки це юридично складне питання. Від того й певні вагання.
Також є трек у рамках Групи семи, де триває обговорення того ж питання, про конфіскацію всієї сукупності заморожених російських активів. Але всі ці процеси рухаються трохи повільно. Знаєте, коли за один стіл всадити так багато юристів, нічого не може відбутися швидко. Утім, я вважаю, що все рухається у вірному напрямі.
ГАРАНТІЇ БЕЗПЕКИ: БУДУТЬ ЩЕ ДВОСТОРОННІ УГОДИ ПО ТИПУ ПІДПИСАНОЇ УКРАЇНОЮ З ВЕЛИКОБРИТАНІЄЮ
- ЄС допомагає Україні, яка вже воює. І зараз ми бачимо, що багато європейських політиків і військових офіційно публічно заявляють, що Росія також може напасти на Європу. Вона не зупиниться на Україні, якщо переможе. Тож ми бачимо, що деякі країни-члени ЄС уже вживають заходів, щоб підготуватися до будь-яких непередбачених обставин у майбутньому, збільшуючи свої оборонні бюджети та нарощуючи виробництво зброї. Чи має ЄС запропонувати спільну відповідь на цю загрозу? Які заходи стримування слід застосувати на сьогодні?
- Ми бачимо – й у висновках сьогоднішнього саміту це також було сформульовано дуже чітко, – що лідери ЄС дуже багато говорять про необхідність зміцнення військової підтримки та зміцнення власних оборонних можливостей як для стимулювання внутрішнього виробництва, так і стримування РФ.
Але передусім ідеться про допомогу Україні у війні, що вже вирує. Тож ведеться дискусія про необхідність нарощувати оборонне виробництво в Європі, започатковувати різноманітні спільні ініціативи та продовжувати військову й фінансову підтримку воєнних зусиль України. Це, до речі, обговорюватиметься на наступному саміті.
Водночас відбуваються активні дискусії між представниками України та окремих держав-членів ЄС щодо гарантій безпеки. І в рамках цих гарантій безпеки також обговорюється збільшення виробництва артилерійських систем та безпілотників, постачання таких необхідних засобів протиповітряної оборони.
Ваші посадовці якраз перебувають із візитами в європейських столицях цими днями, фактично обговорюючи підписання таких двосторонніх угод – по типу тієї, що Україна підписала з Великобританією. Будуть й інші.
ПРІОРИТЕТНИЙ КЛАСТЕР ПЕРЕГОВОРІВ ПРО ВСТУП: ОСНОВИ СИЛЬНОЇ ДЕМОКРАТІЇ ТА ДЕРЖАВИ
- Європейська комісія затвердить рамки для переговорів про вступ після підтвердження повного виконання Україною рекомендацій ЄС…
- Європейська комісія запропонує, а країни-члени мають схвалити це, тому що переговорні рамки, по суті, є переговорним мандатом, який країни-члени поширюють на Європейську комісію, яка вже буде вести переговори щодо вступу України.
- Отже, ми сподіваємося, що це може статися навесні. Водночас у червні європейці оберуть новий Європарламент, а потім уже затвердять нових високопосадовців у Брюсселі. Чи можна розраховувати, у разі позитивної оцінки навесні, на початок переговорів з Україною за нинішнього складу Єврокомісії?
- Я дуже на це сподіваюся. Це залежатиме від оцінки виконання критеріїв, і з українського боку ще є над чим працювати. Крім того, звісно, як і на кожному етапі процесу розширення, ухвалення рішення про прийняття країни до ЄС має бути одностайним, як і у випадку з пакетом фінансування.
Тож я справді вірю та сподіваюся, що ми зможемо досягти цього навесні, десь ближче до проведення зустрічі Європейської ради в березні, ще до виборів у Європарламент у червні. Але відповідь ми дізнаємося лише в березні.
- Ці переговори передбачають діалог і домовленості по кожному з 35 треків.
- Так, розділів.
- Ці розділи охоплюють практично всі сфери. Чи розпочнуться переговори одночасно по всіх розділах, чи визначені певні пріоритети?
- Насправді розділи розділені на шість кластерів. Розділ, який відкривається першим, який є базою для фактичного підписання угоди, – це так звані «основи», де у вас залишається багато незакритих питань щодо основних демократичних цінностей і свобод, верховенства права, боротьби з корупцією, боротьби з організованою злочинністю… Це свого роду основи сильної демократії та держави.
І це також є однією з причин, чому протягом багатьох років ми традиційно приділяли стільки уваги цим сферам. Саме тому ви бачили, наскільки часто ставилися такі типи питань, як у рамках «семи кроків» для України, визначених у 2022 році, так і в рамках «чотирьох кроків», окреслених у грудні минулого року, коли Україна разом з Молдовою отримала зелене світло на запуск переговорів про вступ до ЄС.
САНКЦІЇ ПРОТИ РОСІЇ: ЄС ПРАЦЮЄ НАД УНЕМОЖЛИВЛЕННЯМ ЇХ ОБХОДУ
- Ну й останнє, але не менш важливе питання, – щодо санкцій проти РФ. Ми знаємо, що тривають дискусії довкола 13-го пакету санкцій ЄС. Чи можете ви трохи розповісти про цей процес, чи він наразі відбувається повністю за зачиненими дверима?
- Так, дискусії тривають, і це не секрет. Але ми зараз усе більше приділяємо особливу увагу тому, щоб гарантувати реальну імплементацію попередніх пакетів. До речі, значною частиною 12-го пакету були зусилля, спрямовані на забезпечення беззаперечного виконання раніше ухвалених санкцій.
ЄС призначив Девіда О’Саллівана відповідальним координатором з питань санкцій. По суті, він подорожує світом і працює з третіми країнами, щоб стимулювати їх і стежити за виконанням санкційних пакетів, щоб вони фактично діяли й обхід санкцій став неможливим.
Отже, паралельно з обговоренням 13-го пакету також ведеться робота в напрямі того, аби переконатися, що існуючі санкції не будуть обходити. Адже ми всі знаємо, всі читаємо у пресі, що велика частина виробництв у Росії, в тому числі у військовій сфері, використовують компоненти, які імпортуються в обхід наших санкцій. Тож на це питання варто звернути значну увагу.
- Щиро дякую вам за інтерв’ю в цей великий день і сподіваюся, що цього року ми почуємо ще більше приємних новин з Брюсселя.
- Велике дякую. Слава Україні!
- Героям Слава!
Євген Матюшенко
Фото – Павла Багмута