Як нам врятувати Чорне море?

Те, що терористичний акт з боку росії, яка підірвала Каховську ГЕС, потягне за собою важкі та довготривалі наслідки, було зрозуміло з самого початку. Неприємно здивувала “відсторонена” реакція деяких міжнародних організацій та країн. Складається враження, ніби дехто з наших сусідив по планеті ще не оцінив справжній масштаб катастрофи та збирається відсидітися “за парканом”.

Але, шановні пані та панове, не вийде.

По-перше, якщо навіть ми тимчасово винесемо за дужки теракт та зосередимось суто на екології, йдеться не про підрив магістрального водогону. Мова про втрату водойми в понад 18 кубічних кілометрів, кліматичні зміни на площі в сотні квадратних кілометрів та кардинальну зміну середовища проживання для сотень, тисяч видів тваринного та рослинного світу. За прогнозами екологів, незабаром ми ризикуємо отримати нову пустелю в Європі.

По-друге, услід за розумінням необхідності суттєвих змін у системі міжнародного права, планетарної безпеки та гуманітарної допомоги, відбувається певне прозріння і щодо міжнародної екологічної спільноти. Бо, як цілком справедливо зауважив наш Президент: “Якщо міжнародної організації немає у зоні лиха, її взагалі не існує”.  Реакція на ситуацію в Україні постала як стрес-тест для міжнародної співпраці в усіх форматах та за всіма напрямами. Тому на часі не лише очищення забрудненої дніпровської води, а й всебічна санація нікчемних міжнародних організацій.

Проте, нам “своє робити”. І мене, як одесита, дуже турбує те, що відбувається в акваторії Чорного моря та по всьому його узбережжю. Судячи з повідомлень науковців – це проблема не тільки України, а й усіх країн Причорномор’я. Адже в екології всі системи біоценозу взаємопов’язані. До того ж, саме море досить швидко рознесе вздовж берегової течії всі російські “подарунки”: від сміття та мін – до опрісненої води та води, ураженої інфекціями та хімічними сполуками.

Отже, під загрозою – людські життя. Під загрозою – біологічне розмаїття Чорного моря. Також варто зважати на реальну небезпеку, якщо не зриву, то суттєвого обмеження курортного сезону на пляжах Болгарії, Румунії, Грузії, Туреччини. Час діяти, а не відсиджуватись, сподіваючись на те, що Чорне море самотужки впорається з лихом.

На мою думку, настав час подивитися,  на що здатні такі формати міжрегіональної співпраці, як Організація Чорноморського економічного співробітництва (ЧЕС) та міста-побратими.

Підрив Каховської ГЕС із подальшим забрудненням Чорного моря є брутальним порушенням Конвенції про захист Чорного моря від забруднення від 21.04.1992 року. Тому саме час нагадати ЧЕС, що згідно зі статтею 9 Конвенції: “Договірні Сторони співробітничають з метою запобігання забрудненню морського середовища, Чорного моря, його скорочення і боротьби з ним у результаті надзвичайних ситуацій відповідно до Протоколу про співробітництво у боротьбі з забрудненням Чорного моря нафтою та іншими шкідливими речовинами у надзвичайних ситуаціях, який є невід’ємною частиною цієї Конвенції”.

Отже, закликаю українського представника у ЧЕС скликати позачергове засідання Комісії по захисту морського середовища Чорного моря від забруднення, відповідно до пункту 4 статті 17 Конвенції.

Своєю чергою я подав депутатське звернення до Голови ВР Руслана Стефанчука з пропозицією невідкладно скликати Конференцію спікерів парламентів країн-членів Парламентської Асамблеї ЧЕС, відповідно до статті 13 Регламенту та розглянути можливість скликання позачергової сесії ПА ЧЕС, відповідно до ст. 12 Регламенту організації.

Нарешті, виходячи з того, що тепер ми з Констанцею, Варною та Стамбулом стали “містами-побратимами” через спільне екологічне лихо, вважаю за доцільне звернутися до них з пропозицією. Зокрема, пропоную міський владі Одеси вийти з ініціативою щодо проведення в місті наради за участі науковців з “міст-побратимів” щодо першочергових заходів з ліквідації наслідків техногенної катастрофи.

Ми не можемо, як заступник Генсека ООН із гуманітарних питань Мартін Гріффітс, вдаватися до закликів почекати кілька тижнів, щоб побачити повні наслідки. Бо повні наслідки принесуть з собою непередбачувані за обсягами збитки та біду, яка цілком здатна вийти з під контролю.

Олексій Леонов, народний депутат України

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства