У Польщі відзначають 41-у річницю введення воєнного стану
Ця дата вважається початком кінця комуністичної влади у Польщі, а також у всій східній Європі, передає Укрінформ.
Сейм Польщі на своєму засіданні у вівторок вшанував хвилиною мовчання пам'ять жертв воєнного стану в ПНР.
“Польський Сейм рішуче засуджує усіх тих, хто відповідає за введення воєнного стану, і тих, хто служив комуністичному режиму, злочину і брехні”,- заявила з цього приводу маршалок Сейму Елжбєта Вітек.
Водночас глава польського уряду Матеуш Моравецький під час відвідання у вівторок у Варшаві Музею проклятих солдатів і політичних в’язнів ПНР підкреслив, що воєнний стан це не лише десятки тисяч арештованих та інтернованих до таборів, “але і понад 100 вбитих осіб, зокрема і тих, хто загинув від рук невідомих, яких ніколи не було виявлено”.
Він підкреслив, що воєнний стан – це також втрачена декада, оскільки Польща втратила свій шанс на нормальний економічний розвиток.
Моравецький підкреслив, що тогочасне керівництво ПНР хотіло переконати поляків, що запровадження воєнного стану було історичною необхідністю, оскільки в іншому випадку до Польщі свої додаткові війська ввів би СРСР.
“Тим часом історичні джерела свідчать, що комуністи з Москви ніколи не хотіли втручатися до Польщі, а російські війська були зв’язані війною в Афганістані. Відтак, в руках польських комуністів і Ярузельського та його команди приймалися рішення про запровадження воєнного стану”,- підкреслив глава польського уряду.
Воєнний стан було введено у Польщі комуністичною владою на чолі з генералом Войцехом Ярузельським 13 грудня 1981 року для посилення боротьби з незалежним профспілковим об'єднанням "Солідарність". Він діяв до липня 1983 року.
У ніч з 12 на 13 грудня та упродовж наступних кількох днів силами міліції, армії та спецслужб практично одночасно затримано у своїх помешканнях та у відділеннях “Солідарності” близько 5 тис. активістів, а за весь період воєнного стану – до 10 тис. осіб. Серед них був лідер “Солідарності” Лєх Валенса, майбутній президент Польщі Броніслав Коморовський та багато інших. Їх було інтерновано до 49 закритих центрів. Частина антикомуністичних активістів, яким вдалося залишилася на свободі, почали формувати нові підпільні структури, випускати самвидав.
Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.
У 1989 році за результатами “круглого столу” комуністичних лідерів та “Солідарності” було проведено перші частково демократичні вибори, в результаті яких Сенат повністю перейшов у руки демократичних сил.
