Штайнмаєр уперше визнав, що помилився щодо путіна і Nord Stream 2
Про це він сказав журналістам у понеділок, передає Укрінформ.
За словами Штайнмаєра, Німеччина та Європа «провалилися зі створенням спільного європейського дому, до якого входить росія, зазнали невдачі з підходом до включення росії в спільну архітектуру безпеки».
Глава держави висловився про президента рф.
«Я думав, що владімір путін не наважиться на повне економічне, політичне і моральне розорення своєї країни через своє імперське божевілля – тож я, як і інші, помилилися», - сказав федеральний президент.
Він поклав усю відповідальність за війну на путіна, й при цьому додав, що Німеччина «не повинна брати вину за неї на себе». Але це, на думку очільника держави, не означає, що німецьким політикам не потрібно переосмислювати речі, де вони «зробили помилки».
«Зрозуміло одне: у росії під керівництвом путіна не буде повернення до статус-кво до війни», - констатував Штайнмаєр.
Про газогін президент сказав таке: «Моя прихильність «Північному потоку - 2» однозначно була помилкою. Ми трималися мостів, у які росія більше не вірила і щодо яких нас попереджали наші партнери».
Напередодні Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив, що «Україна стала жертвою злочинного нападу з боку росії <…>, щодня українці стають жертвами страшної загарбницької війни» і що представники України мають повне право звинувачувати росію та вимагати солідарності та підтримки від своїх друзів і партнерів.
Штайнмаєр, який до того, як став президентом, був міністром закордонних справ від Соціал-демократичної партії в уряді Ангели Меркель і активно захищав ідею спорудження газопроводу «Північний потік - 2». Він також увійшов в історію як автор «формули Штайнмаєра» з виконання Мінських угод, які були вкрай невигідними Україні.
Посол України в ФРН Андрій Мельник належить до найбільших критиків глави німецької держави. Лише в неділю він укотре звинуватив федерального президента, заявивши в одному з інтерв’ю, що Штайнмаєр «десятиліттями створював павутину контактів з росією», відносини з якою в нього «були і залишаються чимось фундаментальним, навіть святим, хоч би що сталося».
