У Польщі відзначають 40-у річницю від запровадження комуністами воєнного стану

У цей період були заарештовані й інтерновані тисячі активних діячів польської опозиції, і це стало початком кінця комуністичної влади в Польщі, передає кореспондент Укрінформу.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький у соцмережах назвав цю річницю символічною датою, адже Мойсей також 40 років вів єврейський народ з єгипетської неволі до Землі обітованої. А нинішнє покоління поляків вже не пам’ятає життя за комуністичної диктатури.

“З перспективи 40 років ми знаємо, що воєнний стан був останньою маніфестацією слабнучої диктатури. Ми знаємо, що він лише ненадовго затримав тріумф “Солідарності”,- підкреслив Моравецький.

Водночас він назвав загрозою для існування Польщі "відродження російського імперіалізму".

“Пам’ять про воєнний стан є дуже важливою, оскільки це не просто епізод з історії комуністичної Польщі, а черговий розділ історії, коли польська свобода стикнулася з тиранією”,- констатував Моравецький.

Цього дня у Польщі відбуваються різноманітні офіційні заходи, зокрема відкриття виставок, меморіальних таблиць, вшанування пам’яті визначних діячів “Солідарності”. Зокрема, у Варшаві за участю президента Анджея Дуди відбудеться відкриття меморіальної таблиці “Загинули за вільну Польщі 1981-1989”.

Воєнний стан було введено у Польщі комуністичною владою на чолі з генералом Войцехом Ярузельським 13 грудня 1981 року для посилення боротьби з незалежним профспілковим об'єднанням "Солідарність". Він діяв до липня 1983 року.

У ніч з 12 на 13 грудня та упродовж наступних кількох днів силами міліції, армії та спецслужб практично одночасно затримано у своїх помешканнях та у відділеннях “Солідарності” близько 5 тис. активістів, а за весь період воєнного стану – до 10 тис. осіб. Серед них був лідер “Солідарності” Лєх Валенса, майбутній президент Польщі Броніслав Коморовський та багато інших. Їх було інтерновано до 49-ти закритих центрів. Частина антикомуністичних активістів, яким вдалося залишилася на свободі, почали формувати нові підпільні структури, випускати самвидав.

Згодом Ярузельський та його прибічники наголошували, що цей крок був необхідністю, аби уникнути інтервенції до Польщі радянських військ. Водночас польські історики рішуче відкидають цей аргумент як причину для запровадження воєнного стану.

У 1989 році за результатами “круглого столу” комуністичних лідерів та “Солідарності” було проведено перші частково демократичні вибори, в результаті яких Сенат повністю перейшов у руки демократичних сил.