Собаки брешуть, караван іде
Українські експортери озброєння активно відвойовують втрачені позиції на світових ринках. І це важко не помітити. Адже останнім часом від декларацій про наміри, перемовин та підписання меморандумів справа перейшла у площину практичної реалізації домовленостей. Як, приміром, у випадку з контрактом на ремонт танків Т-80УД, який у березні цього року був підписаний ДК «Укрспецекспорт» та Ісламською республікою Пакистан.
Днями ДК «Укрспецекспорт» забезпечила отримання від пакистанської сторони 30% авансу за цим контрактом, загальний обсяг якого складає $85,6 млн. Ці кошти незабаром надійдуть до Заводу імені Малишева та інші підприємства, які залучені у виконанні пакистанського контракту. Виробничі процеси на заводі, який майже простоював останні роки без замовлень, набирають обертів, керівництво підприємства може більш впевнено планувати виробничий процес, а трудовий колектив – розраховувати на гідну оплату праці.
Але головне, на мій погляд, у тому, що нарощування динаміки оборонного партнерства між Україною та Пакистаном після багаторічного затишшя обернулося першими вагомими результатами. Мова не лише про цей новий контракт. Насправді, в цьому році в інтересах українських підприємств-виробників ДК «Укрспецекспорт» впевнено перемогла щонайменше ще у десяти тендерах, та уклала контрактів на загальну суму понад $140 млн. І ця робота продовжується! Важливо не лише укласти, а й забезпечити виконання контрактів. Це передбачає ритмічне фінансування виробництва, своєчасну поставку і технічну підтримку в країні замовника.
Варто відмітити, що саме в цей час у минулому році інформаційний простір був наповнений публікаціями не завжди відомих авторів про «провал у Пакистані», «втрату стратегічного ринку озброєнь» та інші «зради». Проте не словом, а реальними справами ми доводимо, що Україна не збирається втрачати свої позиції на стратегічних ринках. А «ефективні менеджери» часів Януковича, які затрималися в галузі в період 2014-2019 років, остаточно вичавлені з системи державних відносин, де до останнього намагалися будувати власний бізнес, а інколи й підпрацьовували на користь інших держав-конкурентів.
Повертаючись до реального стану речей, маю зазначити, що військово-технічне співробітництво між Україною та Пакистаном за останні півтора роки, дійсно, набуло нового дихання. За цим стоїть системна та кропітка робота, яка не одразу дається взнаки. Тим не менш, тільки протягом 2020 року відбулося 17 робочих візитів до України пакистанських делегацій, які мали можливість наочно пересвідчитись у готовності підприємств вітчизняного ОПК до виконання поточних та майбутніх контрактів. У свою чергу, спеціалісти «Укрспецекспорту» здійснили у минулому році десять робочих поїздок до Пакистану.
Залишки ж сумнівів у тому, що в Ісламській Республіці Пакистан знову ставляться до України як до надійного стратегічного партнера, розвіяв приїзд до нашої країни у травні цього року Головнокомандувача армії ІРП генерала Камара Джаведи Баджви. В історії українсько-пакистанських відносин візит такого високого рівня відбувався вперше. Його результати підтвердили: Пакистан як країна, що розвиває програму високоточних і танкових озброєнь та має значні військово-промислові амбіції, зацікавлений у співпраці з Україною.
До речі, все це було дуже болісно сприйнято у Кремлі, який у рамках гібридної війни проти України розгорнув потужну інформаційну кампанію, спрямовану на її дискредитацію як надійного партнера у сфері ВТС. Ще напередодні візиту до Києва генерала Баджви російські ЗМІ, а з їхньої подачі, як це не дивно, й деякі українські медіа, серією публікацій маніпулятивно-пропагандистського характеру намагалися нав’язати думку про неспроможність флагману танкобудівної промисловості України – харківського Заводу імені Малишева виконати замовлення пакистанської сторони.
А як тільки стало відомо, що з Пакистану до України надійшов авансовий платіж, з Москви була запущена нова медіа-хвиля бруду. Аналіз інформаційного простору лише протягом одного дня засвідчив: викиди спотвореної та перекрученої інформації про стан справ на Заводі імені Малишева підхопили з десяток так званих сайтів-зливних бачків та бото-сайтів.
Так, російські інформаційні спецоперації дошкуляють і українським виробникам озброєння, і вітчизняним спецекспортерам. Однак, з іншого боку, вони доводять те, що ми рухаємся у вірному напрямку і досягаємо на цьому шляху значних результатів. Загалом тільки у бронетанковій сфері військово-технічного співробітництва об’єми експортних контрактів уже зросли в декілька разів. Паралельно відкрито нові напрямки співробітництва з військово-повітряними силами та іншими замовниками з цієї країни.
Залишається додати, що найближчим часом очікується візит до України чергової делегації керівництва армії Ісламської Республіки Пакистан, результатом якого має стати підписання нових контрактів на постачання новітньої продукції підприємств ОПК України. Керівники пакистанського оборонно-промислового комплексу мають намір продовжувати співпрацю з Україною, поглиблювати виробничу кооперацію та закуповувати нові зразки озброєнь. Це наш історичний шанс не втратити, а примножити, зберегти і розвинути наш військово-промисловий потенціал.
Вадим Ноздря, генеральний директор Державної компанії «Укрспецекспорт»
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама