Російські маневри на фінішній прямій

Російська виборча кампанія до Держдуми фактично виходить на фінішну пряму, тому, здавалося б, саме час діставати «козирі». Але те, що Кремлем позиціонувалося як справжній козир – російська вакцина від коронавірусу – перетворилося на неабияку проблему і невизначеність. Провал вакцинації власного населення, як і провал іміджу світового рятівника від пандемії, на додачу до ще цілої купи внутрішніх і зовнішніх проблем – неприємний багаж на фініші, здатний внести свої корективи.

Тож занепокоєння Путіна і його партії «Єдина Росія» цілком очевидні, адже підірвана довіра до влади, коли більшість росіян впевнені, що держава байдужа до їхніх проблем, прямо проєктується і на ставлення до кампанії з вакцинації й передвиборчі перегони в цілому. 

Російська влада планувала до осені, а значить і до запланованих на 19 вересня виборів, щепити не менше 60 відсотків дорослого населення РФ, щоб досягти колективного імунітету. Але не сталося, як бажалося. За статистикою, одну дозу вакцини отримали трохи більше 10% населення. За рівнем вакцинації Росія поступається усім країнам Євросоюзу, Північної Америки та більшості країн Латинської Америки.

Причина провалу російської кампанії вакцинації, на думку аналітиків, криється у глибокій недовірі населення до влади і водночас неспроможності забезпечити належне виробництво російських вакцин. Тож Росія стала однією з небагатьох країн, де нібито за наявності доступних препаратів вакцинація забуксувала і це відбувається, особливо зараз, на фоні загострення ситуації з рівнем захворювання на COVID-19. Якщо спочатку впровадження кампанії з вакцинації готовність зробити щеплення висловлював кожен третій росіянин, тоді як в інших країнах цей показник був у 2-3 рази вищим, то тепер бажаючих – ще менше. Наприкінці квітня, за даними «Левада-центру», цей показник склав 26%, а ось кількість противників збільшилася до 62%. З іншого боку, примусова кампанія щеплень, розгорнута зараз в Росії, призвела до дефіциту вакцини в багатьох регіонах. Виходить парадокс, коли кампанія примусова, а вакцини не вистачає. 

Російський «Спутнік-V», який ще й досі не пройшов усіх необхідних клінічних випробувань, активно застосовується не лише в Росії, а й на тимчасово окупованих територіях України. Про це ще у лютому заявляла окупаційна влада окремих районів Донецької і Луганської областей. А нещодавно, під час своєї «прямої лінії» 30 червня Путін це підтвердив та озвучив цифру у 90 тисяч доз вакцини, які нібито РФ уже відправила на окуповану територію Донецької та Луганської областей. Та поки інформресурси вигаданих республік засмічують людям голови думками про чергову «перемогу» російської медицини, реальна ситуація з охороною здоров’я на територіях, підконтрольних терористам, залишається надзвичайно складною. Зважаючи на обмеженість бюджетних коштів, в установах охорони здоров’я складається критична ситуація із забезпеченням медикаментами, засобами захисту, погіршується якість умов перебування пацієнтів в стаціонарі. Щоб приховати справжні показники смертності, заборгованостей та реального розвитку, очільники ДНР демонструють громадянам окупованих територій і «смотрящим» з Росії абсолютно нереальні, фейкові дані про ситуацію в «республіці», проголошуючи «процвітання та розвиток».

Російські вакцини, зокрема і сумнозвісний «Спутнік-V», викликають сумніви не лише через незавершеність процесу випробування та сумнівний ефект застосування, а й через відвертий політичний підтекст. Для Путіна головним є збереження міфу про свою могутність та спроможність, можливість таким чином впливати на суспільну думку. Фактично ж Росія перетворила свою вакцину від коронавірусу «Спутник V» у черговий засіб пропаганди, до того ж невдалий. Власною вакциною не хочуть щепитися не лише росіяни, а й інші країни, що вже закупили цей препарат.

Так, Словаччина відмовляється від вакцинації російським препаратом «Спутнік V» через низький інтерес до російської вакцини і повертає невикористані дози. Закликає до добропорядності та просить повернути кошти і уряд Гватемали. На початку квітня Гватемала сплатила близько 80 мільйонів доларів за вісім мільйонів доз російської вакцини, отримавши 150 тисяч доз у той час, як число нових заражень досягло найвищого за час пандемії рівня. Травневі дані підтверджують, що Росія змогла виконати лише близько 8% своїх експортних зобов’язань із поставки вакцини від COVID-19 до інших країн. 

Путін, мабуть, і справді все ще впевнений у своїй неабиякій популярності та в тому, що так буде завжди. Але більшість російських чиновників, які безпосередньо працюють на місцях та залучені до участі в особливих мобілізаційних виборчих схемах, чудово бачать реальні масштаби «популярності» влади, її перспективи на фоні посилення політичної та економічної кризи.

Популярність «Єдиної Росії» неухильно слабшає, починаючи ще з 2018 року. Якщо у грудні 2017 року, за результатами опитувань «Левада-центру», бажаючих підтримати правлячу партію було 37%, то у лютому цього року цей показник склав 27%. Партія поступово, але впевнено втрачає підтримку і довіру, що абсолютно логічно, враховуючи зниження рейтингу довіри росіян до свого президента.

Побоюючись конкуренції, Кремль впроваджує різноманітні схеми з нейтралізації потенційно сильних кандидатів та недопущенні їх до участі у виборах, як це сталося з прихильниками Навального, яких Москва офіційно визнала «екстремістами». Заборони, недопущення, нейтралізація, а, можливо, і ліквідація невигідних Путіну кандидатів, бо виборчі списки формуються за його безпосередньої участі, стали нормою політичного життя Росії. Фактично, процеси, які називають у путінській Росії виборами, насправді не мають ніякого відношення до формування влади на основі вільного волевиявлення громадян.

Згадаймо хоча б скандал довкола виборів губернатора Примор’я у 2018 році, коли влада запросто скасувала результати виборів і в прямому сенсі «намалювала» перемогу єдиноросу. Очевидно, що майбутні вибори до Держдуми теж продемонструють чимало схем та можливостей як для фальсифікації, так і для примусу виборців до голосування.

Наприклад, Москва вже оголосила, що цієї осені впровадить електронне голосування. Зрозуміло, що проконтролювати таке голосування буде складніше для спостерігачів і водночас – простіше для правлячої сили. ЦВК РФ вже відрапортувала про те, що система пройшла апробацію та визначилася з регіонами, де можна буде обирати депутатів онлайн.

Збільшення електорату правлячої партії перед парламентськими виборами очевидно планується і з залученням так званих «ДНР» і «ЛНР». За повідомленнями ЗМІ окупантів, для жителів Донбасу з громадянством РФ спрощується оформлення російського страхового номеру індивідуального особового рахунку і реєстрація на Єдиному порталі державних послуг. Обидві ці процедури мають безпосереднє відношення до можливості проголосувати на майбутніх осінніх виборах до Держдуми онлайн. Звичайно, у відкритому переліку ні «ДНР», ні «ЛНР» не буде, але схема залучення електорату з тимчасово окупованих територій активно впроваджується і лобіюється під прикриттям «покращень». Посилена кампанія з добровільно-примусового отримання цих документів – частина політичних ігор Кремля, який усіма силами намагається порятувати ситуацію. 

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства