Парламентські вибори у Молдові: кому на користь затягування процесу

Колишній президент Молдови та лідер Партії соціалістів Ігор Додон вже заявив, що дострокові парламентські вибори в країні, неминучість яких визначена, відбудуться в червні 2021року. Переключившись з президентських на парламентські вибори та оцінивши усі розклади, Додон визначився з тим, що і сам не проти дострокових виборів, адже очолювана ним партія соціалістів упевнено проходить до нового парламенту.

Але з позицій соціалістів – відбутися ці вибори мають якомога пізніше, бо поки терези вагів – явно на боці прогресивних сил новообраного президента Маї Санду. Тому для Додона важливо дочекатися спаду інтересу до перемоги суперника, а ще краще – розчарувань у відсутності очікуваних змін.

Вже після інавгурації Санду Додон, за старою звичкою, відвідав Москву для обговорення подальшого «партнерства». Очевидно, що на парламентських виборах партія Додона матиме підтримку Кремля – фінансову та пропагандистську. Але й без того сильний російський вплив уже підсилено поверненням мовлення російських телеканалів.

Як відомо, молдавським парламентом було ухвалено закон про статус російської мови як мови спілкування та повернено в ефір російські аналітичні й новинні програми, скасувавши зміни до Кодексу про телебачення та радіо, ухвалені ще під час правління демократів.

Не варто забувати і про те, що населення Молдови має різноманітне етнічне коріння, більшість з якого становлять румунські молдовани. Але є значний прошарок тих, хто розмовляє російською та вважає її рідною. Зокрема, у проросійській сепаратистській республіці Придністров’я та автономному територіальному утворенні Гагаузія, яке теж орієнтується на Москву, російська навіть визнана однією з трьох офіційних мов.

Конституція ж Молдови визначає дві умови, за яких розпуск парламенту і дострокові вибори стають можливими. Це або блокування роботи парламенту з будь-якої причини протягом трьох місяців, або нездатність парламенту затвердити новий уряд.

Як уже заявив Додон, депутати від партії соціалістів не повинні голосувати за новий уряд, а просто мають послідовно йти до дострокових виборів.

Та все ж, соціалісти можуть як утримати більшість, так і програти вибори, повторивши долю президентських. Нинішній парламент Молдови має такий розклад: Партія соціалістів – 35 мандатів, демократична партія – 30, виборчий блок «ACUM Platforma DA și PAS», куди входить і партія Санду, 26 мандатів. Яким чином буде формуватися більшість, стане зрозумілим після проведення виборів та визначення лідерів перегонів.

Дострокові парламентські вибори просто необхідні й для нового президента Маї Санду, адже Молдова – парламентська республіка, і без підтримки парламенту досягнути змін неможливо. Поки що Санду має всі важелі для того, щоб утворити більшість у новому парламенті, об’єднавшись з іншими проєвропейськими силами. Сприятиме цьому її популярність та підняття рейтингу очолюваної нею партії. Очевидним є й очікування підтримки та допомоги Молдові з боку Євросоюзу, зокрема для втілення судової, банківської та правоохоронної реформ, що також додасть плюсів для нової влади.

Отож, політичне життя в Молдові після президентських виборів залишається таким же динамічним та непередбачуваним. Зрозуміло, що Додон зробить усе, щоб утримати свій вплив над парламентом, якомога далі відсуваючи дострокові парламентські вибори. За цей час він намагатиметься переконати усіх у своїй вагомості та в тому, що все ще здатний консолідувати політичні сили. Головна мета Додона зрозуміла та очевидна – взяти реванш у новообраного президента тепер вже на інших виборах.

Але сам факт перемоги пані президентки Маї Санду, а отже і демократичних сил, вже свідчить про те, що молдавське суспільство змінюється та намагається вийти з агресивних російських тенет, обираючи європейське майбутнє.

Тарас Попович

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства