Святу Софію готують до п’ятничного намазу

Святу Софію готують до п’ятничного намазу

Укрінформ
Президент Туреччини оголосив про перетворення давньої християнської святині на мечеть

24 липня в соборі Святої Софії у Стамбулі відбудеться перший п’ятничний намаз. Зараз у храмі працюють історики, представники міністерства культури й туризму Туреччини, експерти зі світла та звуку, представники релігійної ради.

Їхня мета – підготувати приміщення до молитви відповідно до мусульманських канонів. У мечеті не має бути зображень людей, яких багато на стародавніх мозаїках та фресках. Їх закриватимуть або затемнюватимуть під час намазу, але як це відбуватиметься технічно, поки що невідомо.

ПОЛІТИКА І ВІРА

Собору Святої Софії у Стамбулі майже півтори тисячі років. Це важлива святиня і для християн, і для мусульман. Її існування вимірюється не роками й не етапами правління будь-якого з лідерів. Протягом 916 років храм був православним собором та 482 роки – мусульманською мечеттю, а ще 84 роки слугував музеєм. Останнє християнське богослужіння тут було проведено 567 років тому. Тисячолітній храм досі вражає масштабами та величчю.

До 1616 року саме Софія була головною мечеттю держави. Її архітектурне виконання та зодчий задум на довгі роки стали зразком релігійних споруд на території Туреччини та всього світу.

Про те, що Святу Софію варто було б перетворити на мечеть, говорили турецькі лідери ще до нинішнього президента, з 60-х років минулого століття. Проте далі слів справа не йшла. Реджеп Ердоган почав активно порушувати це питання вісім років тому. Цього літа президент дав вказівку докладніше вивчити питання статусу храму.

Окрема група істориків піддавала сумніву створення у 1935 році музею Святої Софії. Вони доводили, що підпис Мустафи Кемаля Ататюрка не відповідає оригіналові, а рішення про перетворення мечеті на музей ніколи не публікували в офіційному державному віснику, тому заснування музею нібито не мало правових підстав. У турецькі суди час від часу зверталися як науковці, так і правовірні мусульмани, вимагаючи перегляду музейного статусу та повернення мечеті.

Аргументація ж президента Ердогана будується навколо повернення історичної спадщини та зміцнення держави. Водночас експерти та політичні опоненти президента не такі однозначні у своїх оцінках. Вони пояснюють наміри Ердогана політичною доцільністю.

Наприклад, Анкара хоче таким чином продемонструвати свою рішучість Заходу, відносини з яким останнім часом стали доволі прохолодними. Деякі рішення американського президента доволі болючі для Туреччини. Ердоган припустив можливість повернення Святій Софії статусу мечеті тоді, коли Трамп завів мову про визнання суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами та про закріплення статусу столиці за Єрусалимом.

Опоненти турецького президента переконані, що ситуація довкола Святої Софії – лише спосіб відвернути увагу від проблем у країні, зокрема від економічного спаду та невдоволення внутрішньою політикою влади.

Якщо врахувати, що останнього понеділка більшість друкованих видань розмістили тему Святої Софії на першій сторінці, а телебачення не замовкає про це досі, то відвернення уваги таки вдалося...

Хоча навряд чи цей інформпривід надто довго триматиме увагу пересічних громадян.

Окрім того, Ердоганові закидають нібито за його намір провести дострокові вибори, посиливши таким чином підтримку своєї персони та партії з боку електорату. Президент, однак, запевнив, що дострокових виборів не буде.

За кілька років, коли в країні обиратимуть президента й парламент, проблема Святої Софії якщо й матиме вплив, то навряд чи переважить економічні чи соціальні чинники. Та й нині пересічні громадяни обговорюють Софію не набагато активніше, ніж запровадження доступних кредитів на житло.

КРИТИКА СВІТОВОГО МАСШТАБУ

Мало позитиву для Ердогана приніс цей крок і на міжнародній арені. Рада міністрів ЄС, Всесвітня рада церков, Вселенський патріархат, Ватикан, уряди та МЗС окремих країн, міжнародні організації виступили проти одноосібного рішення про зміну музейного статусу Святої Софії. Зокрема в МЗС ФРН заявили, що Анкара мала б проконсультуватися з ЮНЕСКО. Очевидно, що ЮНЕСКО ідею повернення мечеті не підтримало б.

Утім, Ердоган запевнив: доступ до пам’ятки матимуть усі охочі, її кардинально не змінюватимуть. Тим більше, що тепер відвідування Святої Софії буде безкоштовним.

Ще один закид на адресу турецького президента – реалізація ідей так званого пантюркізму та задоволення власних амбіцій. Нинішнього турецького президента у народі величають «султаном» – хто з гордістю, а хто скептично. Останні закидають Ердоганові його бажання піднести свою персону до рівня видатних історичних фігур – таких, як Кемаль Ататюрк чи Мехмет Завойовник.

ІСТОРІЯ ЄДНАЄ

Президент Туреччини переконаний, що перетворення Софії на мечеть – це ще один крок на шляху побудови великої і сильної Туреччини. Уже майже два десятиліття він наполегливо просуває ідею єднання тюркського світу, посилення релігійного чинника в державі, лідерство Туреччини в ісламському світі. Водночас змінилася діяльність на зовнішньополітичній арені: від виключно дипломатичних методів та просування ідеї «нуль проблем з сусідами» Анкара дедалі більше переходить до силових та воєнних важелів. Не бажає піддаватися тискові західного світу, який тримає країну роками біля «дверей» ЄС.

Значною мірою, повернення статусу мечеті Святій Софії стало фактором єдності в країні. Якими б не були відносини Ердогана з політичними опонентами, наприклад, з представником опозиції, мером Стамбула Екремом Імамоглу та іншими її лідерами, майже всі політичні противники схвально поставилися до цього рішення.

Офіційно іслам у Туреччині сповідують понад 96% населення, хоча далеко не всі з цього числа – активні мусульмани. Славетними сторінками історії держави, перемогами пращурів, впливом та могутністю Османської імперії в Туреччині дуже пишаються. А Свята Софія – це символ історичних перемог, і перетворення її на мечеть схвалюють навіть ті, хто дуже далекий від релігії.

СИМВОЛИ І ЦИФРИ

У Туреччині багато уваги приділяють символіці цифр і дат. Наприклад, уже багато років готуються до 100-річчя святкування республіки. До цієї дати у 2023 році планують і запуск першої в країні АЕС, і відкриття водного каналу «Стамбул», і ще безліч малих та великих проєктів. Був серед них і намір увійти до топ-10 світових економік за показниками ВВП.

Символічним вважається повернення статусу мечеті Святій Софії 29 травня – того дня 1453 року турки завоювали Константинополь. Цю подію в Туреччині відзначають щороку.

Дату ухвалення рішення обрали іншу – 10 липня, але й від числового символізму не відходили. Президент Ердоган розпочав звернення до народу, у якому повідомив про повернення Святій Софії статусу мечеті, о 20:53 з натяком на те, що у 2053 році відзначатимуть 600-річчя від дня завоювання Константинополя…

Ольга Будник, Анкара

Фото автора та АА

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-