Як Україна пішла по міжнародних судах проти РФ. Суд перший – ЄСПЛ

Вже чотири роки Україна воює на юридичному фронті. Час від часу урядовці розкривають подробиці позовів і запевняють: судний день для “старшого брата” наближається. За цей час Україна подала кілограми і гігабайти доказів російської агресії. До прикладу, в червні 2018 року до Гааги, в Міжнародний суд ООН, Україна відправила юридичне обґрунтування своєї позиції щодо фінансування тероризму і расової дискримінації. Його вага - 90 кілограмів. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) отримав 150 гігабайтів доказів.

ЄСПЛ став першим майданчиком “великої юридичної війни”. До ЄСПЛ Україна подала свій найперший позов щодо окупації Криму та агресії на Донбасі 13 березня 2014 року. Відтоді наші юристи кілька разів доповнювали справу новими фактами та доказами, і маємо першу перемогу – 27 лютого 2019 року відбудеться перше засідання у справі “Україна проти Росії (щодо Криму)”.

Отже, як готується Україна до “судного дня”? Як збирали докази по Криму та Донбасу? І до чого тут звичайні флешки? Заступник міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина розповів Укрінформу про стан українських справ у ЄСПЛ.

КРИМ. СУДНИЙ ДЕНЬ. ПОЧАТОК

“Це будуть усні слухання щодо Криму”, – говорить Іван Ліщина. Саме він представлятиме українську сторону 27 лютого 2019 року в ЄСПЛ. Процес почнеться о 9:15 ранку за Страсбургом. Разом з Іваном Ліщиною інтереси України у суді захищатиме англійський королівський адвокат (адвокат найвищого рангу у Великій Британії) Бен Еммерсон. Він колишній захисник сім'ї вбитого російського розвідника Олександра Литвиненка, а зараз представляє в ЄСПЛ Грузію в справі проти Росії. Тож добре знає, «що таке є Росія». «Він допомагав нам минулого року. Плануємо залучити його й до усних слухань», – наголошує Ліщина. В обох сторін – України та РФ – буде по 30 хвилин на виступ.

“Це, напевно, пік нашої підготовки до цього. Всі ці роки ми готувалися для того, щоб пройти ці 30 хвилин”, – каже Ліщина.

Також Бен Еммерсон представляв у ЄСПЛ справу “Кіпр проти Туреччини”. Процес тривав 40 років. Цей досвід дуже показовий для України. І ось чому.

СПРАВА “КІПР ПРОТИ ТУРЕЧЧИНИ”

Кіпр поділений на дві частини: Республіку Кіпр і самопроголошену Турецьку Республіку Північного Кіпру. 1974 року відбулась спроба військового перевороту: владу захопили повстанці, які прагнули приєднати Кіпр до Греції. Під приводом захисту місцевих турків-кіпріотів, Туреччина висадила на острів своїх військових і так захопила Північний Кіпр. За кілька років було проголошено створення власної республіки. Турецька Республіка Північного Кіпру (ТРПК) визнана лише Туреччиною. Після цього грецькі кіпріоти пішли до міжнародних судів. Так у ЄСПЛ з’явилася справа “Кіпр проти Туреччини”. 12 травня 2014 року ЄСПЛ виніс рішення, згідно з яким Туреччина зобов'язана виплатити Кіпру 90 млн євро за наслідки військової окупації північної частини острова.

Отже, питання очевидне: чи може справа щодо Криму тривати 40 років?

“Не можливо щось сказати з цього приводу, я сподіваюся – все ж таки менше, ніж по Кіпру. Я сподіваюся, що все ж таки це займе менше 10 років, але тут не можливо щось сказати заздалегідь”, – говорить Ліщина.

За його словами, головне, що рішення суду щодо окупації Туреччиною зрештою дозволило Кіпру встановити юридичний режим, пояснити, в яких умовах він перебуває, що відбувається з тією територією, яку він не контролює. І ця юридична визначеність дозволила Кіпру стати членом Європейського Союзу.

ЯК ПРИТЯГТИ ДО СУДУ «КРИМНАШІВ»

Суд досить довго брався до позову щодо окупації Криму. Адже для того, щоб підійти тільки до розгляду процедурних аспектів, у ЄСПЛ пішло 4 роки. Тож варто готуватися до того, що саму справу розглядатимуть набагато довше.

“Не існує наразі якогось суперсуду, який міг би прийняти рішення і сказати: Росіє, віддай Крим”, – наголошує Ліщина.

Та, схоже, Росія таки злякалася першого “судного дня” у Страсбурзі. Адже щойно РФ отримала листа від ЄСПЛ, одразу зажадала перенести засідання. Та Європейський суд з прав людини відмовив Росії.

ЯК ВИКРИТИ “ИХТАМНЄТОВ”

 “Головний аргумент РФ щодо того, що в ЄСПЛ взагалі немає юрисдикції, тобто права розглядати справу, вони кажуть: “Нас там нєт”, – обурюється Ліщина.

РФ визнає контроль над Кримом, але лише після проведення референдуму. Мовляв, усе за законом. Тож 2017 року Україна подала до ЄСПЛ два великі доповнення. Одне стосується захоплення Криму, інше – початку агресії на Донбасі. Наразі у провадженні ЄСПЛ – 4 міждержавні заяви України проти Росії:

1. “Україна проти Росії (щодо Криму)” щодо порушень прав людини на території АР Крим внаслідок анексії з боку РФ.

2. “Україна проти Росії (щодо Донбасу)” щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей.

3. “Україна проти Росії” стосовно фактів викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками терористичних угрупувань “ДНР” та “ЛНР” та їх незаконного або фактичного переміщення на територію Росії.

4. “Україна проти Росії” щодо порушення Росією прав українських політичних в’язнів.

ЯК УКЛАСТИСЯ В ЧОТИРИ ФЛЕШКИ

На відміну від Міжнародного суду ООН, Європейський суд з прав людини приймає всі матеріали в електронному вигляді. 150 гігабайт – саме стільки даних містили два великі доповнення, які передали до суду 2017 року. Згадуючи цю історію зараз, Іван Ліщина сміється. Та тоді, каже, було не до сміху. По закритому каналу, який існує між секретаріатом уповноваженого й ЄСПЛ, передати всю зібрану інформацію не могли, її надто багато. Жартома каже, думали вже до суду просто відправити потужний комп’ютер з усім “добром” та “…в результаті, в 2017 році ми переслали до ЄСПЛ біля 150 гігабайт інформації й частину цього ми пересилали у флешках”, – розповідає Ліщина.

Ви теж уявляєте зараз мішки флешок? Виявляється, їх було лише чотири, але надпотужних. До ЄСПЛ їх надіслали поштою.

ЯК ЗБИРАЛИ ДОКАЗИ ПО КРИМУ ТА ДОНБАСУ

Коли збирали докази проти Росії, використовувати закриту інформацію не могли, бо про всі отримані від України матеріали суд повідомляє російській стороні. Тож у Мін’юсті пішли шляхом свідчень.

“У нас були свідчення – від окремих волонтерів, від тих осіб які, власне, постраждали, які знаходилися в камері тортур, організованій паном Гіркіним у Сімферополі, наприклад”, – каже Ліщина.

Відеоматеріал, який не могли підтвердити свідченням автора чи людини в кадрі, як доказ не подавали.

“У нас є один такий військовий, який зробив кілька відео російських військових і російської техніки, яка перекидалася через Керч, і він встиг залити цю інформацію на YouTube, а потім його захопили, піддавали тортурам, а згодом відпустили – і він нам давав підтвердження, що саме він дійсно заливав цю інформацію на YouTube”, – каже Ліщина.

Уповноважений із захопленням розповідає, як по всій країні й за її межами розшукували людей, їхні свідчення збирали у цілісний пазл – історію захоплення Криму і збройного конфлікту на Донбасі: “…У мене є свідчення особи, яка, власне, захопила першого росіянина, наприклад”.

Зі свідчень дізналися, де утримували українських заручників. Таких місць було кілька, “…основне місце – це була гауптвахта Севастопольського гарнізону”. А ще склали логічний ланцюжок щодо дій Ігоря Гіркіна, відомого під псевдонімом Ігор Стрєлков на прізвисько “Стрєлок”, який відіграв значну роль на початку збройного конфлікту з Росією на сході України. Причетний до захоплення Криму, керівник російського диверсійного угруповання у Сімферополі, а потім у Слов'янську Донецької області.

І увага! Також підтверджено свідченнями те, що з січня 2014 року росіяни вже почали звозити своїх спецпризначенців. Доправляли “чоловічків” таємно, з допомогою так званих БДК (большой десантный корабль – ред.). Це кораблі, що призначені для висадки морського десанту та перекидання морем на великі відстані військ і вантажів. Вони здатні транспортувати різні види бронетехніки, включаючи танки.

“Вони в будь-якому разі відокремлювали б Крим, незалежно від результатів протистояння на Майдані, це – моя думка”, – наголошує Ліщина.

На підтвердження цієї тези, він також звертає увагу на закони, які РФ ухвалювала щодо Криму. Каже: вони дуже гарно підготовлені, враховані всі можливі ризики, і так підготувати законодавчу базу не могли за тиждень, ба навіть місяць. (21.03.2014 Совєт Федерації Росії “ратифікував” “договір про входження” Криму та Севастополя у склад РФ).

Тож, нині у Мін’юсті намагаються прорахувати кожен крок наперед у справі “Україна проти Росії”. Щоб виключити будь-який варіант закидів із боку РФ на кшталт “Вы все это придумали”, усі свідчення нотаріально завірили. Загалом у справі щодо Криму свідчення дали 50 людей, і 100 – щодо Донбасу. Пан Ліщина визнає: були й такі, хто відмовлявся від своїх слів, коли дізнавався про нотаріуса. Але були й ті, які мчали з фронту, щоб нотаріально засвідчити свої покази. Свідчення збирали і від простих українців, і від високопосадовців. У пошуку цінної інформації дісталися навіть Естонії. Розшукати естонського журналіста, який висвітлював тему Криму і мав цінні кадри, допомогло посольство України в Естонії.

ПОЗОВ ПРО 71 ДОЛЮ

10 серпня 2018 року Україна подала міждержавну заяву до ЄСПЛ щодо українських політв’язнів Кремля. 71 людина.

Мова йде про системні порушення з боку Російської Федерації Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а саме:

- Ст. 3 (заборона катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження або покарання);

- Ст. 5 (особиста свобода);

- Ст. 6 (справедливий суд);

- ст. 7 (Ніякого покарання без закону);

- Ст. 8 (повага до особистого та сімейного життя);

- Ст. 10 (свобода вираження поглядів);

- Ст. 13 (ефективний засіб захисту);

- Ст. 18 (заборона використання дозволених Конвенцією обмежень прав для цілей інших, ніж ті, для яких вони були передбачені).

Щодо Клиха, Балуха, Куку та Литвинова додатково подані заяви по так званому “Правилу 39” щодо надання належного медичного забезпечення та інформації щодо стану здоров`я.

ПРОГНОЗИ

Якщо уявити, що “юридична війна” в ЄСПЛ закінчилася перемогою України, то що буде далі? РФ визнає рішення? Справа у тому, пояснює пан Ліщина, що у Росії після багатьох років судової тяганини буде єдиний шлях повернення до світового співтовариства: у разі перемоги України вони мають повернути Крим, вийти з Донбасу, звільнити українських політв’язнів. Інакше західні дипломати, західні політики, журналісти, вони не будуть ігнорувати встановлений факт, у разі якщо ЄСПЛ винесе рішення на користь України.

У будь-якому разі, до РФ буде питання: а ви виконали рішення Європейського суду з прав людини? Якщо РФ продаватиме газ і диктуватиме свої умови, її знову і знову питатимуть – чи виконала РФ рішення Європейського суду? А що ви зробили, щоб виконати рішення ЄСПЛ?

Ірина Драбок, Київ

*   *   *
Довідка щодо міждержавних заяв України проти РФ у Європейському суді з прав людини

Протягом 2014-2018 рр. Урядом України було подано до Європейського суду з прав людини п’ять заяв проти Уряду Російської Федерації.

Міждержавні заяви України проти Російської Федерації стосуються скарг на масові та систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та Донецької і Луганської областей.

2014-2015 рр.

13 березня 2014 року подано заяву “Україна проти Росії”(доповнена 12.06.2014 та 20.11.2014) щодо порушень прав людини на території АР Крим внаслідок анексії РФ та на окремих територіях Донецької та Луганської областей протягом 2014 року;

10 липня 2014 року подано справу “Україна проти Росії” в інтересах Хайсера Джемілєва, який незаконно утримувався в Сімферопольському СІЗО. Справу згодом за запитом Уряду України, який діяв на прохання п. Джемілєва, було вилучено з реєстру справ ЄСПЛ. Адвокати Хайсера вирішили, що вони будуть подавати індивідуальну скаргу, і будуть іти самостійно.

22 серпня 2014 року подано заяву “Україна проти Росії”, стосовно фактів викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками терористичних угрупувань “ДНР” та “ЛНР” та їх незаконного або фактичного переміщення на територію Росії. Фактично справу було ініційовано ще 13 червня 2014 року, коли Уряд України в порядку Правила 39 (тимчасові заходи) звернувся до ЄСПЛ з проханням про надання РФ вказівок повернути дітей-сиріт, яких 12 червня 2014 року було викрадено з м. Сніжного бойовиками «ДНР» та вивезено до Росії.

26 серпня 2015 року подано заяву “Україна проти Росії”, яка охоплює порушення прав людини РФ на території АР Крим та на Донбасі у 2015 році.

У 2016 році Європейський суд прийняв рішення розділити дві найбільші справи, які стосувались порушень прав людини в Криму та на Донбасі, за географічним критерієм, зокрема:

 ●  справу “Україна проти Росії” від 13.03.2014 розділено на:

 - “Україна проти Росії”, яка стосувалася подій в Криму;

 - “Україна проти Росії”, яка стосувалася порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей;

 ●  справа “Україна проти Росії” розділена на:

 - “Україна проти Росії” щодо подій в Криму у 2015 році;

 - “Україна проти Росії” що стосується скарг про порушення РФ прав людини на Донбасі у 2015 році.

2017 рік

У 2017 році Урядом України було надано коментарі на зауваження Уряду РФ у справах, що стосувались подій 2014 року:

 - 23 березня 2017 року надано коментарі у справі “Україна проти Росії” щодо подій на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим у 2014 році;

 - 08 вересня 2017 року надано коментарі у справі “Україна проти Росії” щодо викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками російських окупаційних органів так званих “ДНР” та “ЛНР” та їх незаконного або фактичного переміщення на територію Росії;

 - 16 жовтня 2017 року надано коментарі у справі “Україна проти Росії”, щодо порушень у 2014 році прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

2018 рік

09 травня 2018 року ЄСПЛ прийняв рішення про передання всіх міждержавних справ України проти Росії на розгляд Великої Палати.

21 червня 2018 року ЄСПЛ повідомив Уряд України про об’єднання поданих міждержавних справ проти Уряду Російської Федерації замість чотирьох до двох за географічним критерієм, а саме:

- дві міждержавні справи щодо Криму;

- дві міждержавні справи щодо подій на Донбасі;

10 серпня 2018 року Уряд України направив до ЄСПЛ нову міждержавну заяву проти Росії, яка стосується порушення прав політичних в’язнів.

27 серпня 2018 року ЄСПЛ підтвердив отримання нової заяви Уряду України.

Таким чином, станом на жовтень 2018 року у провадженні ЄСПЛ знаходиться 4 міждержавні заяви України проти Росії:

1. “Україна проти Росії (щодо Криму)” щодо порушень прав людини на території АР Крим внаслідок анексії РФ;

 2. “Україна проти Росії (щодо Донбасу)” щодо порушень прав людини на окремих територіях Донецької та Луганської областей;

 3. “Україна проти Росії” стосовно фактів викрадення на території Донецької та Луганської областей дітей-сиріт та дітей-інвалідів представниками терористичних угрупувань “ДНР” та “ЛНР” та їх незаконного або фактичного переміщення на територію Росії;

 4. “Україна проти Росії” щодо порушення Росією прав українських політичних в’язнів.

Усні слухання “Україна проти Росії (щодо Криму)” заплановані на 27 лютого 2019 року у Європейському суді з прав людини (м. Страсбург, Франція). Наразі йдеться про справу стосовно окупації Росією Криму та порушень прав людини на окупованому півострові.

*   *   *