У Варшаві вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії
Участь у меморіальних заходах біля Могили невідомого солдата взяли політики, урядовці, представники різноманітних організацій, зокрема й праворадикальних, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.
“Сьогодні ми маємо голосно говорити про цей досвід жахіття, а пам'ять про нього передавати наступним поколінням. Однак, пам'ять про це має спиратися на правду. Волинський злочин не можна применшувати, не можна його виправдовувати”, - наголосив прем'єр-міністр Матеуш Моравецький у листі до учасників заходу, який зачитав голова його канцелярії Міхал Дворчик.
У посланні зазначається, що Польща продовжуватиме зусилля щодо гідного вшанування жертв Волинської трагедії, і цьому сприятиме національний "день пам'яті жертв геноциду", встановлений у 2016 році.
У Варшаві вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії
Під час меморіальних заходів відбулась урочиста зміна варти біля Могили невідомого солдата. До вічного вогню покладено вінки, після чого почесна варта здійснила три символічні залпи у пам’ять про жертви Волинської трагедії.
На урочистостях були присутні кілька сотень людей, зокрема й активісти праворадикальних організацій "Національний рух", "Табір Великої Польщі", що мають відверто антиукраїнські погляди. Частина учасників тримала плакати з відповідними написами, наприклад “Український геноцид проти поляків 1939-1945 років. Пам’ятаємо”, “Стоп Бандера”.
У Польщі 11 липня відзначають Національний день пам’яті польських жертв "геноциду, вчиненого українськими націоналістами на Волині в 1943-1944 роках".
В неділю Президент України Петро Порошенко відвідав південь Польщі, де відкрив у селі Сагринь Меморіал пам’яті українців, які загинули в 1944 році від рук польських “селянських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової.
Водночас Президент Польщі Анджей Дуда відвідав Луцьк і село Олика на Волині, де вшанував пам’ять поляків, що загинули 75 років тому під час Волинської трагедії.
Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують. Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.
