Нацменшини: небезпечне коло, в якому програють

Нацменшини: небезпечне коло, в якому програють

Блоги
1332
Ukrinform
Давні етнічні конфлікти в Європі можуть спалахнути з новою силою

Нацменшини в Європі мають досконало володіти офіційною мовою. Це визначально для їхньої участі в житті суспільства, тому уряди повинні всіма засобами сприяти вивченню державної мови. Проте так само влада має надавати нацменшинам право й змогу широко використовувати їхню рідну мову. Тільки за цих умов культуру нацменшин та їхні громади поважатимуть, а їхніх прав дотримуватимуться. На цьому наголосив генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд у виступі на конференції, присвяченій 20-річчю підписання Європейської хартії регіональних мов та мов нацменшин і Рамкової конвенції із захисту прав нацменшин.

За статистикою РЄ, на сьогодні один із семи європейців ідентифікує себе як представника національної чи лінгвістичної меншини. «І чимало цих меншин проживають у так званих політично гарячих точках, де давня ворожість і нові суперечки породжують спалахи напруги», — констатував генсек. Такі умови завжди потенційно небезпечні для прав нацменшин. У Європі останнім часом зародилася тенденція, коли держави розглядають захист прав нацменшин як двосторонню, а не багатосторонню проблему. Держава намагається їх асимілювати, надаючи меншинам менше можливостей для розвитку їхніх культурних і лінгвістичних особливостей, чим підштовхує діаспору до тісніших зв’язків із материнською державою, а не тією, на території якої вони проживають. «Це дуже небезпечне коло, і ті, хто потрапляє у нього, врешті-решт програють», — наголосив Турбйорн Ягланд.

Без політики та упереджень

Генсек РЄ навів приклад колишньої Югославії, яка 25 років тому занурилася у війни, спричинені етнічними конфліктами, що призвели до смерті 200 тисяч людей. «Нацменшини Югославії стали мішенню для жахливого, невимовного насильства», — констатував Турбйорн Ягланд, зауваживши, що в ті часи Югославія й країни, які утворилися внаслідок її розпаду, не входили до складу РЄ, і на цих територіях не діяли Європейська хартія та Рамкова конвенція із захисту нацменшин та їхніх мов. «Проте ми не можемо плекати марних сподівань, що повернення насильства тих років неможливе у сучасній Європі», — застеріг Т. Ягланд, зауваживши, що «така загроза вірогідніша сьогодні, ніж будь-коли».

Не обійшов увагою генсек і нового закону України про освіту, який залишається мішенню для критики експертів РЄ та деяких європейських столиць, зокрема Будапешта. За словами генсека, «дехто побоюється, що цей закон створює менш сприятливі умови для нацменшин здобувати освіту рідною мовою. Проте я радий, що українська влада передала текст до Венеціанської комісії, яка висловила з його приводу певні застороги», — сказав генсек. Він закликав Київ продовжувати імплементацію рекомендацій Венеціанської комісії через «незалежний та політично нейтральний процес, до якого слід залучити представників національних меншин».

Угорський міністр поскаржився на Україну

Одним із поважних гостей конференції був міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто, відомий різкими заявами на адресу Києва щодо закону про освіту. Кілька місяців тому Петер Сіярто відверто погрожував Україні заблокувати її партнерство з НАТО та ЄС у разі імплементації Києвом закону про освіту.

Виступ міністра на конференції був яскравим і артистичним. Майже всю промову Сіярто присвятив важливості захисту прав нацменшин у Європі й відданості Угорщини принципам хартії та рамкової конвенції. Проте він наголосив, що з огляду на історичні обставини велика кількість угорців розкидана по світу, тому зовнішня політика Будапешта визначає захист закордонних угорців як одну з найважливіших цілей.

«На жаль, сьогодні ми втягнені в конфлікт із нашою сусідньою державою, у якій порушують права угорців», — сказав Петер Сіярто. За його словами, на території України проживає понад 150 тисяч угорців, які донедавна мали право здобувати освіту рідною мовою, але після ухвалення нового закону «вони його втратили. Це саме та ситуація, коли урізають права нацменшин», — наголосив угорський міністр. Він заявив, що у висновку Венеціанської комісії ішлося про те, що такі закони мають ухвалювати лише після консультацій із представниками нацменшин, а закон, «проти якого протестує нацменшина, не може бути імплементовано».

Петер Сіярто визнав роль Ради Європи в захисті прав нацменшин, проте заявив, що про ці права «мало просто говорити». На його думку, міжнародні організації повинні мати у своєму розпорядженні «інструменти, які змушують сторони виконувати» Рамкову конвенцію із захисту прав нацменшин і Хартію регіональних мов. «Геополітика не може бути причиною того, щоб не виконувати цих угод», — заявив Сіярто. Він повідомив, що відбудеться міжурядова зустріч високого рівня між представниками України та Угорщини щодо розбіжностей, які виникли після ухвалення торік у вересні нового українського закону про освіту. Угорський міністр наголосив, що це буде перша зустріч такого рівня відтоді, як відносини Києва й Будапешта загострилися через суперечку довкола українського закону про освіту, проте чомусь не уточнив деталей майбутніх переговорів.

Вікторія Власенко
«Урядовий кур’єр»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-