Трамп обдурив Путіна? З президентом Росії так вже можна робити?

Трамп обдурив Путіна? З президентом Росії так вже можна робити?

1174
Ukrinform
Для зустрічі з президентом США Путіну вже потрібен посередник. Раніше - від Сталіна до Єльцина - обходилися без нього

Американське видання “The Wall Street Journal” випитало в одного з високопоставлених європейських чиновників, що президент Росії Путін під час офіційного візиту до Відня 5 червня попросив канцлера Австрії Себастьяна Курца допомогти організувати влітку зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Канцлер пообіцяв звернутися до президента США, і в Білому домі вже вивчають цю пропозицію.

“The Wall Street Journal” пише, що Курц може обговорити це питання з послом США у Німеччині Річардом Гренеллом під час візиту до Берліна наступного тижня. За інформацією газети, Путін сказав Курцу, що готовий зустрітися з Трампом у Відні під час запланованої на липень поїздки голови Білого дому в Європу на саміт НАТО.

Буде чи не буде зустріч Трамп — Путін у липні, про що там домовлятимуться, якщо вона буде, чому Путін так активно напрошується на зустріч, тощо - це окремо і згодом. Наразі з інформації “The Wall Street Journal” варто зауважити кілька не дуже помітних, але дуже суттєвих моментів.

Перше. Відколи це для організації зустрічі між лідерами США та Росії став потрібен посередник? Ще з далекого 1943 року, коли Йосип Сталін на Тегеранській конференції встановив особистий контакт з президентом Рузвельтом, Москва і Вашингтон про такі речі домовлялися напряму. Інша справа, що дуже часто стосунки між країнами були настільки напружені, що про зустріч лідерів не могло бути й мови, але якщо було взаємне бажання зустрітися, то обходилися без посередників. І Хрущов, і Брежнєв, і Горбачов, і Єльцин, і Путін завжди мали можливість звернутися до американського лідера прямо. Міністр закордонних справ Росії завжди міг (та й сьогодні може) у принципі в будь-який час поговорити телефоном з держсекретарем США. Навіщо тепер посередник? До речі, сам Путін напередодні візиту до Австрії, казав в інтерв’ю австрійському телеканалу ORF, що регулярно спілкується з Трампом по телефону. Ось і запропонуй Трампу зустріч! Чому про це має говорити канцлер Курц з послом США у Німеччині? З Києва до Москви через Бердичів?

Далі, друге. Зустрічі лідерів двох країн завжди були самодостатні. Сталін і Рузвельт, Хрущов і Ейзенхауер, Брежнєв і Ніксон, Горбачов і Рейган, Єльцин і Клінтон, Путін (Медвєдєв) і Обама спеціально приїжджали на зустрічі одне з одним. Тепер же Путін просить зустрічі з Трампом тоді, коли той буде у Відні під час саміту НАТО. Тобто, виходить якась зустріч “за сумісництвом”, “щоб Трампу два рази не їхати” - буде президент США щось вирішувати з колегами по НАТО, а в обідню перерву, чи увечері перемовиться з Путіним.

Ще один цікавий момент. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив минулого понеділка, що Кремль не отримав жодного повідомлення з Вашингтона щодо організації саміту між президентом США і президентом Росії після того, як два лідери говорили по телефону в березні. Це що ж виходить? Виходить, що Трамп телефоном щось таке сказав про можливу зустріч: “згоден”, “треба подумати”, “почнемо підготовку” — у будь-якому випадку у Путіна була тверда надія, що процес підготовки до зустрічі запущений. Тепер виявляється, що з березня, відколи Трамп щось обнадійливе сказав Путіну про зустріч, “Кремль не отримав жодного повідомлення”. Тобто, обдурив Трамп Путіна? Тепер з президентом Росії так можна робити?

Висновок очевидний: рівень стосунків між Росією та США опустився до критично низького рівня, якого не було навіть під час “холодної війни”. Зникла не просто довіра американців до росіян, зникла повага! І справа не лише у агресивних діях Кремля на міжнародній арені, хоча це й головне. США і Росія завжди були ворогами, навіть коли обоє говорили про “стратегічне партнерство”, але так само завжди американці ставилися до лідерів з Кремля з належною повагою, як до серйозних відповідальних людей, слову яких, на відміну від штатних пропагандистів, можна довіряти. Тепер, схоже, і таке ставлення кардинально змінюється. Тепер головний у Кремлі — такий самий, як і телепропагандист Кисельов: бреше, як дихає! І це дуже добре. Цивілізований світ, нарешті, має усвідомити: Росія — не та держава, з якою можна вибудувати стратегічне партнерство. А її керманичі — не ті люди, які заслуговують бути в пристойному товаристві світових лідерів.

Юрій Сандул. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-