Придністровське врегулювання: Історичні вісті з «Вічного міста»

В останніх числах травня в столиці Італії пройшов черговий раунд переговорів з Придністровського врегулювання у вже традиційному форматі «5+2». За його підсумками Спеціальний представник Чинного голови ОБСЄ з Придністров'я, посол Франко Фраттіні виступив з досить несподіваною заявою.

За його словами, тональність переговорів Кишинева і Тирасполя, готовність взяти на себе зобов'язання завершити роботу над практичною реалізацією пакету з восьми пунктів (ці вісім пунктів називають ще «пакетом Берлін плюс», так як домовленості були досягнуті під час Берлінського раунду переговорів) можуть зробити 2018 рік історичним для процесу Придністровського врегулювання.

ЗУСТРІЧЕЙ ЗАРАДИ ЗУСТРІЧЕЙ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ...

Ця оптимістична заява стала якоюсь мірою несподіванкою, тому що таку високу оцінку минулого раунду переговорного процесу громадяни з обох берегів Дністра почули вперше за довгі два з гаком десятиліття переговорів з врегулювання конфлікту. А їх було безліч, та й формат переговорного процесу неодноразово змінювався, аж поки не був знайдений оптимальний – «5+2», в якому представлені сторони конфлікту – Молдова і Придністров'я, посередники – Україна, ОБСЄ і Росія, а також спостерігачі в особі представників Європейського союзу і США.

До недавнього часу більшість молдавських політологів та експертів, як, власне, і деякі представники політичних кіл Молдови, роздратовано висловлювалися про неефективність такого формату переговорів. Аналогічної думки дотримувався і колишній президент Румунії Траян Бесеску. Хтось із них пропонував розширити кількість учасників, хтось - «оновити» їхній склад, була пропозиція навіть звузити формат діалогу щодо врегулювання конфлікту до рівня двосторонніх переговорів між Кишиневом і Тирасполем.

Тим не менш, формат залишився колишнім. А Кишинів, проаналізувавши всі аспекти переговорного процесу, здійснив кадрові перестановки. Місце колишнього віце-прем'єра з реінтеграції посіла Христина Лесник, а її попередник Георге Балан став радником прем'єра з Придністровського врегулювання. Однак, крім цього фактора, пожвавленню переговорного процесу сприяли всі його учасники, включаючи Україну як посередника для врегулювання конфлікту.

ВІД ЗАСТОЮ ДО ДІАЛОГУ

При цьому було б несправедливо не сказати, що зазначені пропозиції мали під собою цілком реальну основу, адже останніми роками результативністю процес не відрізнявся. А проводити переговори заради переговорів, зустрічі заради зустрічей просто не було ніякого сенсу, про що неодноразово висловлювалися і представники ОБСЄ. Про це на прес-конференції вже у Римі відкрито заявив Франко Фраттіні, особливо підкресливши, що кожен з раундів переговорів має бути наповнений конкретним змістом, а зустрічі заради зустрічей проводитися не будуть.

Не виключено, що майже дворічний період застою, коли зустрічі у форматі «5+2» взагалі не проводилися, змусив усіх учасників процесу переосмислити ситуацію і поглянути на результати більш виважено.

Після відновлення переговорів і помітної активізації самого процесу в період головування в ОБСЄ Німеччини (у 2016-му) і Австрії (до 2017-го), а сьогодні і Італії, всі розмови про неефективність припинилися. Як зазначили на підсумковій прес-конференції в Римі політичні представники Молдови (віце-прем'єр з реінтеграції Христина Лесник) та невизнаного Придністров'я (так званий міністр закордонних справ Віталій Ігнатьєв), змінилася тональність самих переговорів і результативність зустрічі.

Вперше за довгі роки вдалося вирішити питання засвідчення Кишиневом справжності дипломів про вищу освіту, виданих Тираспольським університетом імені Т. Г. Шевченка. Причому потрібно відзначити, що це не визнання дипломів, як трактувалося раніше, а всього лише засвідчення їхньої автентичності (апостилювання) для подальшого використання в інших країнах Європи. За словами політичного представника Кишинева на переговорах Христини Лесник, вже 42 випускники отримали такі дипломи. Є, правда, і дещо несподіваний факт. Більшість випускників, які вже отримали такі документи, виявили бажання продовжити навчання не тільки у Москві, як очікувалося, але і в європейських країнах, США і навіть в ПАР.

Врегульовано і питання про функціонування шкіл з викладанням румунською мовою, розташованих на території невизнаного Придністров'я. Молдавські фермери вперше отримали вільний доступ до своїх сільськогосподарських угідь у Дубоссарському районі на березі Дністра.

Була вирішена також проблема з видачею нейтральних автомобільних номерів і техпаспортів для автомобілів, зареєстрованих у Придністров'ї, що дозволить придністровським автомобілістам вільно брати участь у міжнародному дорожньому русі. Проводяться останні технічні формальності для нормального функціонування відкритого наприкінці минулого року моста на Дністрі, який з'єднує населені пункти Бичок (лівий берег) і Гура Бикулуй (правий берег).

Наразі сторони працюють над документом про відновлення телефонного (мобільного та стаціонарного) зв'язку між двома берегами Дністра, розробляється також протокол про зняття бар'єрів для банківської діяльності.

ДІЛОВИТІСТЬ І ПРАГМАТИЗМ

Не випадково представники і Кишинева і Тирасполя, і Діючий голова ОБСЄ в особі італійського посла Франко Фраттіні, і глава місії ОБСЄ в Кишиневі Майкл Скенлан в унісон заявили про налаштованість сторін на конкретний і прагматичний діалог в інтересах громадян з обох берегів Дністра. Більш того, у Римі Кишинів і Тирасполь підписали протокол, основний пункт якого – розробка до кінця червня нинішнього року Дорожньої карти практичної реалізації досягнутих між сторонами домовленостей.

Це ще одне свідчення того, що переговори щодо Придністровського врегулювання увійшли в абсолютно інше русло. Конструктивна тональність і діловитість діалогу, який пройшов у Римі, відчувалася і на підсумковій прес-конференції, яка була організована для журналістів з обох берегів Дністра у Кишиневі в режимі онлайн.

ГОСТРІ КУТИ

Вперше з'явилася надія, що учасникам переговорів, особливо представникам Кишинева і Тирасполя, вдасться зберегти таку ж доброзичливу і налаштованість на результат, коли черга дійде до обговорення більш гострих проблем Придністровського врегулювання. Такими залишаються питання про надання Придністровському регіону особливого статусу у складі єдиної молдавської держави, про повне виведення російських військ і озброєння з території регіону і про заміну російських військових миротворців у Зоні безпеки на Дністрі цивільною місією міжнародних спостерігачів під егідою ОБСЄ або ООН. Поки що учасники переговорів делікатно відкладають відповіді на ці питання, посилаючись на те, що зараз вони не стоять на порядку денному.

Але, так або інакше, вирішення цих проблем не уникнути. Хотілося б вірити, що і при їхньому розгляді інтереси простих громадян, як було заявлено, будуть стояти на першому місці.

Зінаїда Гурська, Кишинів
Перше фото: Julia Autz