Польові дослідження німецьких практик. Зможемо перейняти досвід?
Протягом тижня невеличка київська делегація за допомоги Фонду родини Богдана Гаврилишина вивчала досвід німецького місцевого самоврядування у Берліні та Дрездені. А саме: залучення громадян до прийняття рішень, інструменти прямої та електронної демократії, зв'язки та консультації з громадськістю, відкриті простори і громадський бюджет.
З нього і розпочнемо.
ГРОМАДСЬКИЙ БЮДЖЕТ ПО-БЕРЛІНСЬКИ
Один з найуспішніших у Німеччині досвідів впровадження громадського бюджету вже 13 років втілюється в одному з 13 районів Берліна – Ліхтенберзі.
Громадським бюджетом і загалом залученням громадян у них займається окремий відділ, співробітники якого і відповідали на наші запитання.
Отже, ідея робити Громадський бюджет у районі з'явилася у 2003 році. Два роки розробляли правила і запустили процес у 2005 році. Район став пілотним у Берліні щодо Громадського бюджету.
На сьогодні на Громадський бюджет району з майже 300-тисячним населенням виділяється 700 тисяч євро на рік.
Щодо найпопулярніших проектів, то спочатку це були народні школи, але коли завдяки увазі громадян проблеми освітньої галузі почали вирішуватися, акцент змістився на інфраструктурні проекти.
Будь-яких обмежень у віці для авторів проектів не існує, тож подавати проекти можуть навіть діти. Також немає обмежень і на час подачі проектів – подавати їх можна протягом усього року.
Голосування відбувається один раз на рік. Кожен мешканець має по 5 голосів, які може віддати або за один проект, або розподілити їх за власним бажанням.
Голосувати можна як онлайн, так і офлайн. Наприклад, у 2014 році 2,5 тисячі осіб проголосували офлайн і 500 – онлайн.
Організовує процес супроводжувальна комісія з 15 осіб, в якій більшість мають представники громадськості. Дбають також і про гендерну рівність – одна жінка і один чоловік представляють кожен із 5 мікрорайонів Ліхтенберга.
Також мешканці району можуть ознайомитися й оцінити проекти влади та проголосувати за них.
Цікаво, що громадський бюджет особливо активно розвивається саме у східних районах, а не у західних, де поки до прямої демократії ставляться досить консервативно. А боротьба за громадський бюджет на загальноміському рівні досі триває.
ВІДКРИТИЙ ПАРЛАМЕНТ
Берлінський парламент знаходиться поруч із місцем, де раніше була Берлінська стіна і роками він був абсолютно закритим місцем. Зараз все змінилося.
Палата депутатів стала відкритою для всіх громадян. Оскільки, за словами голови Палати депутатів Берліна Ральфа Віланда, основою демократії є активна участь громадян і прозорість прийняття політичних рішень.
Зараз у колишній будівлі Прусського ландтагу, спроектованій Таємним радником із будівництва, архітектором Фрідріхом Шульце, відкритій у 1899 році, майже не залишилося нічого таємного.
Хоча напевно у місці, де у 1936-45 роках було казино для офіцерів, у 1949-53 – резиденція першого уряду Німецької демократичної республіки, а у 1960-90 – місце, де Міністерство державної безпеки ("Штазі") підслуховувало телефонні розмови, якісь таємниці таки залишилися.
Зараз тут нічого не нагадує про ті важкі часи. Навпаки. Парламент прагне до відкритості. І не лише через запровадження системи петицій, з якими працює окремий Петиційний комітет з 11 осіб з усіх фракцій, який називають "адвокатом зі справ населення" та який може контролювати діяльність відомств землі Берлін.
Навіть у самій будівлі постійно відбуваються тимчасові виставки. Але є й постійна експозиція, наприклад, галерея почесних громадян Берліна.
Можна піти у парламентську бібліотеку, замовити екскурсію та подивитися кіно про життя парламенту.
Приємно, що й Київрада наслідує приклад берлінських колег і рухається до відкритості. Поки у будівлі для всіх відвідувачів відкрита ресторація на першому поверсі, постійно відбуваються безкоштовні відкриті заходи та виставки у Колонній залі, планують відкриття сучасного конференц-залу. Чиновники кажуть, що скоро публічний простір Київради буде не впізнати. Що ж, чекаємо з нетерпінням.
ДОСВІД ДЕМОКРАТІЇ
Під час зустрічі з заступником мера Дрездена Детлефом Зіттелем говорили про розвиток прямої та електронної демократії, зокрема, петиції. Розповіли про досягнення Громадського бюджету Києва, про 130 тисяч учасників голосування. Ми чітко зрозуміли, що потрібно і надалі розвивати ці інструменти в Україні та виходити в європейські лідери за цими показниками.
Детлеф Зіттель розповів про комісію з розгляду петицій, яка працює в Дрездені, а також про її повноваження та юрисдикцію. Наприклад, комісія не зможе розглянути на своєму рівні питання бойкоту збірною Німеччини з футболу Чемпіонату світу в Росії, бо це не входить до її компетенції.
За словами заступника мера, якщо питання в компетенції комісії, вона може прийняти рішення щодо петиції самостійно, винести питання на розгляд мера, на засідання міської ради.
На його думку, петиції є маркером того, що саме потрібно громаді. Саме завдяки цьому інструменту влада відчуває настрої у суспільстві і має на це реагувати. Однак заступник мера також зауважив: «Для того, щоб тебе почули, не обов'язково голосно кричати, треба слухати й тихі голоси. Вони не менш важливі».
Цікаво, що у місті інколи судяться щодо нової забудови, але ніколи не доводять до суду такі проблеми, як, наприклад, перейменування вулиць.
У Дрездені дуже часто піднімають питання, що саме потрібно відновлювати, реконструювати і взагалі, яким має бути обличчя міста. Городяни хочуть одночасно і зберегти історичну спадщину, старовину, і використовувати найсучасніші технології. Місто мріє стати європейською культурною столицею.
Заступник мера наголосив, що депутатський корпус дуже відкритий до звернень громадян і порадив не соромитися іти на вибори місцевої влади.
ІННОВАЦІЙНОСТІ ТА КОРИСНОСТІ
Протягом тижня у Німеччині в нас, крім зустрічей з місцевою владою, відбулися і зустрічі з бізнесом та громадськими організаціями, з якими ми обговорили як глобальні, так і місцеві теми, презентували Україну як країну з європейськими цінностями, розповіли, що у Києві за сприяння проекту Ради Європи громадські активісти об'єднуються в Київську громадську платформу.
Зокрема, ми зустрілися з представниками Berlin Partner, Transparency International, Democracy Reporting International, International Civil Society Centre та іншими. Цікаво, що майже в кожній організації є вихідці з України.
Отже, трохи цікавих фактів, які нам вдалося вияснити під час цих зустрічей:
1. Більше 50% стартапів Німеччини реалізовуються у Берліні.
2. Щорічно в Берліні запускають 500 стартапів.
3. 90% берлінських стартапів створюють нові продукти і сервіси.
4. З 2008 року кожне восьме робоче місце у Берліні створюється у діджитал-економіці.
5. 83,8% стартапів у Берліні створюються командами, а не одинаками.
6. Підтримувати стартапи проектні менеджери Berlin Partner радять не лише фінансово, а й створенням відповідної інфраструктури.
7. Особливо раді стартапам і проектам у берлінських університетах. У місті навчаються 180 тисяч студентів! Щорічно Берлін отримує 30 тисяч випускників. Вони поповнюють компанії, які вишукують талановитих студентів з практичними навичками з перших курсів.
8. Німці захоплені екологією, дерева в них облікуються і пронумеровані. Спробуйте спиляти дерево навіть на своїй власній ділянці й ви побачите, як на вас спрямується весь гнів системи. Нашим Карпатам би так.
9. У супермаркетах Німеччини ведеться прийом пластикових пляшок. Для цього встановлені спеціальні автомати, які видадуть вам за це кошти.
10. У Німеччині переймаються вихованням свідомих громадян. Тому їхні діти дивляться спеціальні дитячі новини про абсолютно дорослі події.
Думаю, і в нас такий проект не буде зайвим.
11. Коли таксі або ваша машина під'їжджає до аеропорту, вона може заїхати у спеціальну кишеню, щоб водій і пасажири на величезному табло могли подивитися подробиці свого рейсу, номер терміналу. Страшенно зручно!
12. На кожній станції метро є Wi-Fi. У нас теж про це активно говорять, але досі нормально не працює. Хоча взагалі в Німеччині з інтернетом складно. У багатьох закладах харчування його взагалі немає. Напевно щоб не відволікалися. Тому що у Німеччині панує якийсь культ їжі. А також – величезні порції!
Отже, якщо у вас ще залишилися запитання, заради чого ми в Німеччині не спали ночами, то ось вам відповіді:
#changeukraine #changekyiv
P.S. Ця поїздка стала можливою за допомоги Фонду родини Богдана Гаврилишина.
Артем Стельмашов
реклама