Скоро Дональд Трамп вирішуватиме: або – або

Скоро Дональд Трамп вирішуватиме: або – або

Аналітика
1235
Ukrinform
Офіційні звинувачення Полу Манафорту означають прискорення розв’язки «Рашагейту»

Колишній керівник передвиборчого штабу Дональда Трампа відомий усім політично активним українцям Пол Манафорт – під арештом. Поки під домашнім, але то вже обставина другорядна. Головне – спеціальним прокурором США йому пред’явлені дуже серйозні кримінальні звинувачення, і Манафорт цілком може сісти до в’язниці на десяток – другий років.

Поки що обвинувачення стосуються можливих фінансових махінацій Манафорта (ухилення від декларування справжніх доходів і, відповідно, сплати податків, відмивання «брудних» коштів), однак нас і весь світ цікавить не це, а те, що через Манафорта спеціальний прокурор підбирається до самого президента США Дональда Трампа. Тому головне – звинувачення Манафорта у змові з росіянами під час виборів президента США – ще попереду, і чекати його довго не доведеться.

Пол Манафорт - головний політичний радник екс-президента України Віктора Януковича від весни 2005 року до його втечі з країни в лютому 2014 року
Пол Манафорт - головний політичний радник екс-президента України Віктора Януковича від весни 2005 року до його втечі з країни в лютому 2014 року

Так званий «Рашагейт» - справа про втручання Кремля у вибори президента США – поступово, можна сказати – повільно, якщо дивитися зі сторони, але неухильно набирає сили і ваги – як снігова лавина. Вона загрожує поховати і Трампа, і… Кремль, бо американська політика щодо Росії так само поступово, але так само неухильно стає жорсткішою і жорсткішою, і де ця жорсткість зупиниться – ніхто напевне не скаже.

Однак до «розв’язки» нинішнього американсько-російського протистояння ще дуже далеко, доля Трампа визначиться куди швидше. Власне, за великим рахунком вона вже визначилася, бо сьогодні вже стало остаточно зрозумілим, що з президентства Дональда Трампа вже не вийде того, що він сам собі планував і уявляв. Не зможе він керувати США так, як йому хочеться. Менш очевидно, але майже напевне, що сам Трамп це вже зрозумів. Тому й підупав його службовий ентузіазм. Активність, характерна для його перших тижнів перебування у Білому домі, давно вичерпалася.

Ця ситуація, на жаль, не може бути оцінена однозначно. Від США аж надто багато залежить у світових справах, тому згадані проблеми Трампа не можуть бути лише його особистими чи суто американськими. Президент США, який замість розробки і втілення масштабних задумів у внутрішній та зовнішній політиках переймається тим, як відбитися від чергових загроз-звинувачень, дуже ненадійний гравець у світовій політиці. Парадокс, але «Рашагейт» несе для Кремля не тільки негатив, а й певний, хоча й суттєво менший, позитив. Приміром, Конгрес США ухвалив небезпечний для Кремля закон про санкції, але адміністрація Трампа виконує його мляво, неохоче, чим породжує у Кремля надію (на жаль, небезпідставну), що вплив цих санкцій на Росію можна буде послабити. А ще «Рашагейт» безумовно підняв градус суперництва серед американських політиків до небаченого раніше рівня, що, можливо, позначиться на єдності американської позиції у міжнародних справах. Власне, вже сьогодні ми це бачимо на прикладі того, що Білий дім і Конгрес по-різному бачать політику щодо Росії. «Рашагейт» взагалі відвертає увагу американської еліти від зовнішньої до внутрішньої політики. Це теж вигідно для Кремля.

Роберт Мюллер, спеціальний прокурор США
Роберт Мюллер, спеціальний прокурор США

Звідси очевидний висновок: в інтересах і США, і того світу, який протистоїть політиці Росії та союзним їй терористичним рухам і режимам, щоб цей «Рашагейт» закінчився якомога швидше. Щоб Дональд Трамп, нарешті, сам визначився (чи йому «допоміг» спеціальний прокурор США) з тим, що він далі робитиме. Він мусить або визнати перед самим собою та перед американцями, що бути таким президентом, як він обіцяв виборцям, він не може, а тому добровільно йде з посади (це безпрецедентно і фантастично, але в загальному дусі Трампа – несподівано. Ред.); або, залишаючись номінально главою держави, змиритися з тим, що політику визначатиме фактично не він, а хтось інший. Все-таки до третього варіанту – примусове вигнання з влади (імпічмент) – не варто доводити справу, бо це буде ганьбою не лише особисто для Трампа, а для держави загалом.

Юрій Сандул, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-