Універсальний Каладзе: футболіст, бізнесмен, міністр, мер Тбілісі…
21 жовтня в Тбілісі обирали мера - і ним став колишній футболіст київського “Динамо” та італійського “Мілану” Каха Каладзе. За мірками Грузії (та й нині усього світу – теж), Каладзе - молодий, 39-річний, та амбітний політик, який за 5 років кар’єри вже здобув певну політичну вагу. І це буде ще один показовий “кейс”, як відомий спортсмен за п’ять років став одним з найвпливовіших політиків у країні.
Це вже, мабуть, тенденція, або ж традиція - кожна країна повинна мати спортсмена, який очолює міністерство, місто або й усю країну. От вам лише свіжий приклад: кілька тижнів тому екс-футболіст Джордж Веа - очолив африканську Ліберію. Втім, кожний випадок - унікальний. У Кличка - своя історія, у Каладзе - своя. Різні особистості, різні країни, різні обставини.
Яка ж історія успіху Кахи Каладзе? Завершивши в 2012-му році кар’єру футболіста, він одразу подався в політику - став першим номером списку партії “Грузинська мрія” (яка витиснула з грузинської політики Саакашвілі і Ко). Втім, це можна було б віднести до елементарного піару: Грузія футбольна країна, де по ТБ можуть і через 20 років крутити записи матчів «старих» чемпіонатів світу. А тут – колишній гравець київського «Динамо» і «Мілану», співвітчизник, політик. Втім, після виграшу парламентських виборів, Каладзе не вдовольнився роллю парламентського «фасаду» своєї партії. Він отримав в уряді серйозну і непросту (особливо для Грузії, яка взагалі не має власних покладів енергоносіїв) посаду міністра енергетики, а по сумісництву - віце-прем’єра. В 2016-му році, після чергових виборів і перемоги на них, він пішов на другий термін, але не надовго - роком пізніше він досить несподівано полишив посаду міністра, щоб стати мером столиці. І Каладзе переміг на виборах у першому турі. Отак колишній футболіст стає у Грузії одним з найвпливовіших і точно найвпізнаванішим політиком. Про це свідчать результати - за колишнього футболіста проголосував 51,06% населення.
Відтак “Укрінформ” вирішив розібратись, як Каха Каладзе до всього цього прийшов.
Каладзе-футболіст: “Динамо” Лобановського, “Мілан” і дві Ліги Чемпіонів
Футбольна кар’єра в новоспеченого очільника Тбілісі була дійсно блискучою. Почавши кар’єру в тбіліському “Динамо”, за 4 роки він привернув увагу “Динамо”, але вже київського. Це сталось в 1998-му році, коли український гранд “гримів” на всю Європу - перемагав “Реали” і “Барселони” в Лізі чемпіонів, а роком пізніше, уже разом з Каладзе, - взагалі дістався півфіналу Ліги чемпіонів! Каху Каладзе запрошував в Київ легендарний Валерій Лобановський - а це, мабуть, і є підтвердженням найвищого класу гравця.
Чим запам’ятався Каха Каладзе київським вболівальникам? Передусім - своєю універсальністю: Каха міг грати на будь-якій позиції - чи-то захисника, чи-то на фланзі в півзахисті і навіть в нападі. Каладзе вмів одним пасом починати наднебезпечні атаки - саме за цю якість сучасні захисники і коштують десятки мільйонів. А в часи Каладзе - це теж цінувалось, але далеко не так, як нині. Можна вважати, що Каладзе був у Динамо гравцем майбутнього?
Далі - перехід в італійський “Мілан” – вартість контракту - 16 мільйонів євро, що зробило його найдорожчим грузинським футболістом. Досі цей рекорд ніхто так і не побив. В Мілані вже тоді грав його одноклубник Андрій Шевченко. Але Шева пішов в 2006-му, а Каладзе пробув аж до 2010-го. За цей період виграв чемпіонат Італії в 2004-му та дві Ліги чемпіонів (якби Шева не “промазав” з пенальті в фіналі 2005-го, міг би й три кубки виграти), Клубний чемпіонат світу і ще з десяток трофеїв.
Попри такі грандіозні успіхи, Каладзе не часто потрапляв на перші шпальти. Це – доля всіх захисників. Це не нападник, який забив кілька голів - уже зірка. Може тому, Каха Каладзе і вирішив стати незаперечною зіркою не в футболі.
В 2012 році він завершив спортивну кар’єру. Тим більше, що на той момент його бізнес переживав “золоту” епоху.
Каладзе-бізнесмен: власник банку та енергетичної корпорації
Ще в “Мілані” Каха Каладзе почав розвивати власний бізнес. У 2007 році він заснував невеличкий “Прогрес-банк”, який за кілька років став одним з найбільших банків Грузії. Але в 2016-му Каладзе продав свою частку акцій TBS банку, який, в свою чергу, поглинув “Прогрес-банк”.
Каладзе займався не лише банківською справою. Він був засновником і головним акціонером “Kala Capital” - інвестиційної компанії. Вона вкладає гроші і надає усілякі послуги підприємствам, переважно в галузі енергетики. Можливо, співпраця Каладзе з провідними спеціалістами енергетичної галузі і стала причиною його призначення на посаду міністра енергетики. Крім того, Каха Каладзе - власник кількох мереж елітних ресторанів в Італії, Україні та Грузії.
За словами колишнього прес-секретаря посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава, наявність бізнесу не заважає Каладзе займати державні управлінські посади. “В Грузії дуже чітко налагоджена система: якщо він буде застосовувати державні ресурси в інтересах бізнесу, то правоохоронна система моментально його “відстрелить.”
“Він бізнесмен середнього рівня, не рівня нашим Коломойським-Ахметовим. Подібні потужності є лише у американських та російських компаній, які інвестують у Грузію. Втім, там дуже чітко прописані правила гри, і бізнес не може виходити за їх рамки. Тому в Грузії бізнес не має впливу на політику”, - зазначає пан Корчилава.
Бізнес і великі гроші в Грузії (та й не лише) - запорука небезпеки, і Каладзе переконався в цьому на власному, дуже гіркому досвіді. В 2001-му році бандити викрали його брата, Левана, і зажадали викуп в сумі 600 000 доларів. Чи заплатила його родина Каладзе, чи ні - невідомо. А Левана так і не знайшли - в 2005 році було знайдено понівечене тіло, а в 2006-му - опізнали брата футболіста.
Каладзе-урядовець: “мудрував” з газом, але “каші не зіпсував”
За п’ятирічний термін перебування екс-футболіста на посаді міністра енергетики Каладзе запам’ятався по-різному… В 2015 році йому “закидали” мало не зраду - зменшення обсягів поставки газу з Казахстану на користь російського “Газпрому”. Втім - безрезультатно. Бо закінчилось все збільшенням поставок азербайджанського газу корпорації SOCAR. А перемовини з “Газпромом” провладні грузинські ЗМІ інтерпретували лише як політичний тиск на азербайджанців. Тобто Каладзе не тільки “вийшов сухим із води” – а виявився ще й гарним дипломатом. Ба більше, SOCAR, крім того, що збільшив постачання газу, надав Грузії знижку як важливому клієнту.
Бачо Корчилава пояснює цю ситуацію дещо інакше. “Грузія має достатньо газу, збільшувати постачання було непотрібно. Ми отримуємо 10% газу, що йде з Росії до Вірменії транзитом через Грузію, а Каха Каладзе запропонував перевести це в кредитно-грошові відносини. Але зробити це не вийшло з тієї причини, що суспільство було проти, включаючи політичний сектор і навіть партію Каладзе “Грузинська мрія”.
Малу кількість інформації про Каладзе-міністра та віце-прем’єра і те, що “спірні” ситуації не зменшили політичну вагу Каладзе, пан Корчилава пояснює особливістю політичної системи Грузії. “На посаді міністра важко показати якісь здобутки, адже там чітко вибудувана система державного управління. Усі “болючі” реформи вже проведені. І зараз, якщо ти не будеш спеціально щось псувати, бути неуспішним дуже важко. Тож Каладзе не можна назвати поганим міністром енергетики чи хорошим.”
“В нього були спроби щось реформувати в галузі, але в підсумку система управління в енергетиці не змінилась. А з урахуванням того, що Грузія давно не залежить від російського газу і має профіцитний баланс електроенергетики - Каха Каладзе був абсолютно нормальним міністром”, - зазначає Бачо Корчилава. А посада віце-прем’єра, на його думку, дісталася Каладзе лише як «доважок» до його провідних позицій в партії.
Каладзе - мер. Чого ж очікувати? Президентства?
Чому ж непоганий і уже досвідчений міністр енергетики змінив крісло в уряді на крісло столичного очільника? Однією з причин, на думку Бачо Корчилава, є відсутність альтернативного кандидата в партії “Грузинська мрія”. Каладзе в Грузії - достатньо популярний політик, а будь-який інший кандидат навряд чи здобув би перемогу, ще і в першому турі з результатом в 51% плюс.
Натомість місцеві ЗМІ акцентують увагу на тому, що посада мера потрібна Каладзе як плацдарм для подальшої політичної кар’єри, а Тбілісі і, зокрема, мерію чекатимуть серйозні реформи. Таку думку висловлює політичний експерт Мамука Арешидзе.
“Виходячи з природи Каладзе, він буде незалежним мером, і нікому не дасть втручатись в справи мерії зі сторони. Сам він є незалежною політичною фігурою. З урахуванням того, що він - генеральний секретар правлячої команди, в майбутньому в нього великі політичні амбіції. А для їх задоволення, Каладзе має виконати обіцянки, які дав” - заявляє Арешидзе.
І цим гіпотезам є підтвердження. Передвиборча кампанія Каладзе не була супер-іноваційною, навпаки - усе зводилось до того, що найперша обіцянка Каладзе - не зіпсувати те, що є. Разом з тим, він презентував конкретні плани розвитку і «покращення» грузинської столиці: пообіцяв реконструювати будинки, у яких закінчився термін експлуатації - в першу чергу, так звані “хрущовки”. А ще він обіцяв нині традиційне: заборонити будівництво в місцях відпочинку, вирішити проблеми на дорогах - побудувати додаткові естакади, транспортні розв’язки та підземні паркінги.
Не обійшлося і без критики. Наприклад, обіцянка Каладзе щодо “хрущовок”є дещо незвичною. З одного боку він анонсує “велику перебудову”, а з іншого, радить містянам подбати про це самостійно - створювати об’єднання і підключати інвесторів. Роль мерії, в свою чергу, полягатиме в координуванні інвесторів і об’єднань мешканців будинків. Очевидно, що в такому разі уся перебудова “хрущовок” залежатиме не стільки від мерії і уряду, скільки від лідерів об’єднань мешканців, їх ініціативності та особистих зв’язків.
На думку Бачо Корчилава, подальша політична доля Каладзе залежатиме від того, наскільки він зможе реалізувати великі проекти в Тбілісі.
А щодо того, що далі, то хіба немає в Грузії посад вище за тбіліського мера?
Микола Романюк, Київ
