Сепаратизм у США: «з любов’ю» із Росії
«Уявіть такий кіносценарій: колишній агент КДБ, розлючений розпадом його Батьківщини, задумав помститися. Користуючись безладом, він піднімається по кар’єрних сходах в пострадянській Росії, а потім стає президентом. Він встановлює авторитарний режим, а потім націлюється на свого заклятого ворога – США. І як справжній шпигун КДБ, яким він є, таємно використовує кіберзброю для атак на демократії по всьому світу. Він використовує соціальні медіа для поширення пропаганди і неправдивої інформації, він породжує у людей у демократичних суспільствах недовіру до їхніх ЗМІ, до їхніх політичних процесів і навіть до їхніх сусідів. І він виграє... Цей агент КДБ – Володимир Путін. І це не кіносценарій».
Ці слова відомого голлівудського актора Моргана Фрімена з відеоролика, відзнятого як промоція проекту “Комітет з розслідувань Росії” (CIR), сколихнули соцмережі, і не тільки. В Сполучених Штатах врешті-решт усвідомили серйозність та масштабність брутального втручання путінської Росії у внутрішні справи США. Як обіцяють автори CIR, на сайті проекту буде агрегуватися вся інформація щодо того, що Росія зробила і продовжує робити, аби підірвати американський демократичний процес.
Цілком можливо, там буде йтися не лише про зв’язки команди Трампа з Росією чи втручання Кремля у виборчий процес під час останніх президентських перегонів. А наприклад, і про підтримку й навіть створення Кремлем сепаратистських рухів Америки...
І хоча поки що більшість самих американських експертів та журналістів не дуже вірять у використання рухів за відокремлення на користь РФ, автори українського Національного інституту стратегічних досліджень переконують у протилежному.
«З 13 активних сепаратистських рухів на території США лише “Каскадія” (виступає за приєднання до Канади) та деякі групи на Алясці не мають явних зв’язків із РФ, яка підтримує крайніх лівих, християнських фундаменталістів, крайніх правих, “зелених”. Останнім часом ці групи створили дифузну мережу, пов’язану з Кремлем. Особливу увагу РФ приділяє найпотужнішим позасистемним групам і рухам, зокрема техаському та каліфорнійському”, – йдеться в аналітичній записці, опублікованій на сайті провідного українського аналітичного центру.
Тож не буде зайвим більше ознайомитися з основними ідеями та тезами цього документа, присвяченого “питанням системної інформаційної та організаційної підтримки деструктивних (передусім – сепаратистських) рухів у США”.
СЕПАРАТИЗМ ЯК ІНСТРУМЕНТ
Підтримка Росією “рухів за самовизначення” (протиурядових рухів, рухів за відокремлення) у Європі та США є продовженням “активних заходів”, здійснюваних СРСР з метою поширення впливу та дестабілізації ситуації у країнах-конкурентах.
Наразі Росія підтримує сепаратистські, ізоляціоністські, ультраправі угруповання, рухи, партії та інші позасистемні утворення в Європі. З-поміж її реципієнтів – “Йоббік”, “Фідес” (Угорщина), “Золота зоря” (Греція), Партія Свободи (Австрія), “Атака” (Болгарія), Національна демократична партія (Німеччина), “Північна ліга” (Італія), Національний фронт (Франція), “Східний фронт” (Румунія), партія “Право і справедливість” (Польща).
Окрему увагу РФ звертає на подібні рухи та утворення на території США, беручи, зокрема, активну участь у “створенні” Каліфорнійської республіки, Республіки Техас, Королівства Гаваї, Національної суверенної держави Борінкен (на території Пуерто Ріко).
Координаційним механізмом підтримки та створення позасистемних груп стають публічні міжнародні заходи (форуми, конференції, круглі столи тощо) відповідної спрямованості. Організацією публічної підтримки сепаратистів у світі займається передусім Атиглобалістський рух Росії (АР).
На переконання автора дослідження, підтримка сепаратистських рухів з боку РФ є її “інформаційно-інструментальним проектом”, покликаним виконувати низку цілей, серед яких, зокрема, можуть фігурувати наступні:
- ствердження РФ як потужного джерела ідеологічних, інформаційних та фінансових ресурсів;
- розширення віртуального і реального впливу РФ у світі та всередині країни;
- вплив на громадську думку та прийняття рішень через агентів впливу – представників впливових позасистемних рухів;
- тиск і шантаж по відношенню до “неслухняних країн”, міжнародних організацій;
- негативний вплив на консенсус щодо РФ усередині США та провокування відсутності єдності між США і ЄС.
Результатом використання “активних заходів” із підтримки позасистемних рухів РФ може бути створення або маріонеткової держави, або підконтрольної автономії, або ж осередку (території) нестабільності всередині держави, й як наслідок – розвал держави.
АМЕРИКАНСЬКИЙ СЕПАРАТИЗМ
Підтримка Росією сепаратистських рухів США є частиною системної підтримки таких рухів у світі, метаметою якої є руйнування політичної та ціннісної системи Заходу. Для цього наразі у США існують потрібні умови, зокрема країна катастрофічно роз’єднана через політику, здійснювану президентом Дональдом Трампом.
Основними цілями підтримки сепаратистських рухів у США з боку РФ є розхитування складної політичної ситуації в країні, підрив авторитету федеральної влади та наступ на традиційні політичні правила.
Як цитувалося вище, з 13 активних сепаратистських рухів, що діють на території США, лише “Каскадія” та деякі групи на Алясці не мають явних зв’язків із РФ. Й особливу увагу Кремль приділяє найпотужнішим позасистемним групам та рухам, зокрема техаському й каліфорнійському. У цьому зв’язку колишній депутат Держдуми РФ Сергій Марков заявив, що відокремлення Каліфорнії та Техасу “безсумнівно, буде корисним” для Кремля.
Республіка Техас
“Техаський націоналістичний рух” (ТНР) є однією з найбільших сепаратистських організацій у США, яка 2019 року має намір провести референдум щодо незалежності Техасу. Метою є створення Республіки Техас. Президент руху – Даніел Міллер, виконавчий директор ТНР – Натан Сміт, який є також “міністром закордонних справ Республіки Техас”.
Активна “співпраця” ТНР із Росією триває з 2015 року й містить широкий діапазон дій – від зустрічей зі Смітом на форумах у Москві й Санкт-Петербургу та розмов з приводу відокремлення на каналі Russia Todаy до діяльності ботів у соцмережах. На сепаратистській конференції у Москві у 2016 році Сміт назвав ці відносини “безпосереднім координуванням”.
У 2015 році у сформованій Кремлем на Донбасі “ДНР” також заявляли про намір створити “Лігу нових націй”, до якої має увійти, зокрема, й Техас. Зі свого боку, у ТНР стверджували, що “Новоросія має фундаментальне право на самовизначення”.
Між тим, зараз існує низка принципових позицій “Техаського націоналістичного руху”, які не дозволяють йому активно приймати “допомогу” РФ. Передусім, це стосується того, що ТНР не вважає США ворогом та не надає допомоги їхнім ворогам, про що заявляє на своєму сайті.
Незалежна Каліфорнія
Незважаючи на інтерес РФ до техаського руху, основна увага наразі зосереджена на Каліфорнії, яка, як вважається, має більший потенціал для відокремлення, ніж будь-який інший штат США. Протистояння з адміністрацією Трампа та федеральною владою виявляється як на рівні населення, так і на рівні законодавчих інституцій штату, де третина населення виступає за сецесію.
З початку 2017 року триває активна кампанія за відокремлення, поширювана у соцмережах та традиційних медіа. Її підтримує та активно використовує РФ.
Діяльність Росії в Каліфорнії донедавна наочно демонстрував рух YesCalifornia (кампанія за відокремлення CalExit), функціонування якого у квітні 2017 року втім було фактично згорнуто.
Лідер руху Луїс Джей Маринеллі не є корінним каліфорнійцем, він навчався технологій створення політичного хаосу в Санкт-Петербурзькому університеті. Після серії гучних заяв про США, Росію та Крим, а також реєстрації ініціативи за відокремлення Каліфорнії у січні 2017 року, Маринеллі у квітні переїхав до РФ на постійне місце проживання.
Популярність і легітимність руху для громадян і медіа США створювалася переважно через Twitter (хештеги “California sovereignty”/”CalExit”), а для посилення інформаційного впливу використовувалися боти. РФ додатково здійснювала значну інформаційну підтримку “супровідних” демонстративних дій: інтерв’ю Маринеллі у російськомовних та англомовних медіа, широке висвітлення його прес-конференції, трансльованої Russia Today, на якій він виголосив про відкриття “посольства Каліфорнії” у Москві 18 грудня 2016 року тощо.
Інструментальним результатом підтримки CalExit з боку РФ став мітинг 9 листопада 2016 року, який відбувся за підтримки Антиглобалістського руху Росії. АР також здійснював активну підтримку CalExit через російську соцмережу “ВКонтакте”.
Мотивуючим чинником підтримки YesCalifornia з боку РФ стало поширення цим рухом внутрішньополітичних розколів, зокрема протистояння з Національною партією Каліфорнії (НПК) – провідником відокремлення штату. Хоча від самого початку рух YesCalifornia був не визнаним НПК, а її генеральний секретар Джед Уілер заявив, що рух YesCalifornia не є каліфорнійським рухом, а є “повністю спрямований на російську аудиторію та підтримку Володимира Путіна у світі”.
Як організація прикриття, YesCalifornia використовувалася РФ, зокрема, для проштовхування потрібних тез. Зокрема, в інтерв’ю RT Маринеллі зазначив, що підтримка Росії буде потрібна Каліфорнії для її визнання як незалежної держави після проведення референдуму, адже “і Крим був приєднаний до Росії в результаті референдуму”.
При цьому, особливою інформаційною акцією стало відкриття “посольства Каліфорнії” у Москві, головним посилом якого було наголошування на відмінності “держави Каліфорнія” від США, зокрема щодо курсу зовнішньої політики та входження в міжнародні організації.
З середини квітня 2017 року (з переїздом Маринеллі до РФ) рух публічно не заявляв про себе, але у травні 2017-го ініціатива CalExit набула нових обертів. Віце-президент YesCalifornia Маркус Руїс Еванс відкликав ініціативу, започатковану Маринеллі, та приєднався до нещодавно створеної “Коаліції свободи Каліфорнії”. Подано нову петицію про державність, активізація посилюється у зв’язку з виборами губернатора штату в 2018 році. Відповідно до “нової” ініціативи, у Конституції Каліфорнії, зокрема, має бути скасовано твердження про Каліфорнію як невід’ємну частину США, порушується питання про надання Каліфорнії якнайбільшої незалежності, аж до створення незалежної держави.
* * *
Як зазначається у дослідженні НІСС, використання та підтримка впливових сепаратистських рухів у США мають певні негативні наслідки й для України. Адже розхитування ситуації всередині США – через підтримку таких рухів – має на меті, зокрема, набуття підтримки та/або виправдання політики РФ в Україні. Це передбачає і питання скасування, послаблення санкцій проти РФ, розхитування ситуації з невизнанням легітимності “референдуму” в Криму, обвинувачення України у невизнанні права народів на самовизначення, поширення сепаратизму на території України з використанням сепаратистів США.
Василь Короткий, Київ
