Вітаутас Ландсбергіс: Російські стратеги та їхній «Zad»

Вітаутас Ландсбергіс: Російські стратеги та їхній «Zad»

943
Ukrinform
Перший голова Сейму незалежної Литви (1992 рік) – для Укрінформу

«Цю репліку до початку навчань «Захід-2017» я написав для однієї литовської газети.
Буду радий, якщо мою тривогу розділять і наші українські друзі».
Вітаутас Ландсбергіс

«ZAD» – ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Маневри «Zad» або «Zapad» – війна нервів, яка давно вже ведеться проти Литви (почасти і проти Польщі). Важливо розуміти, що це не гра кремлівських хлопчиків у пісочниці, а додаткова форма війни.

Ми для них – у колі супротивників, майже офіційних ворогів; навіть позначених так з їх державною доктриною спільно з уявно «ворожими» Москві міжнародними об'єднаннями ЄС і НАТО. Нарощується війна терору і вторгнення, психологічна війна, яка у великій пісочниці, званій ООН, давно начебто прирівняна до більш зрозумілої збройної агресії.

Мета, як завжди, ще з середньовіччя – залякати і зламати.

З цього випливає, що наш переляк став би перемогою агресора.

А наша готовність, технічна і психологічна, стане нашою перемогою. Розуміння цього допомагає нам підготуватися протистояти залякування. Разом з нашими союзниками.

При цьому той, хто захищається, повинен враховувати, що противник у його нинішньому вигляді здатний загрожувати навіть атомом Островця (за 18 кілометрів від білоруського міста Островець і за 50 км від литовської столиці Вільнюса будується Білоруська АЕС – по суті Росією, пуск АЕС планується в 2019 році; Литва та її європейські партнери не раз вказували на відсутність справжньої екологічної експертизи безпеки цього проекту – ред.).

Водночас той самий противник прикриває диваків з Північної Кореї і підбурює їх до смертельної гри, щоб відвернути увагу від можливо приготовленого нам тут – в Європі.

Варто також розглянути кодовані, міфологізаційні сенси назв та визначень.

Військові навчання, призначені для залякування супротивників, називаються «Захід». Це ім'я глобального ворога, і його «необхідно перемогти. (Україна на півшляху до Заходу, але можливо, вдасться зруйнувати, поки не стала ним). Водночас – це напрямок Кремлівської офензиви (наступ у війні, в цілому – наступальна тактика і стратегія – ред.).

А оскільки наш самозванний противник мислить глобально, навіть ідеологічно (комуністична спадщина), він сподівався згуртувати на своїй стороні усіх «східних». Це відноситься і до БРІКСа, як альтернативи євроатлантичної демократії. Кремль, щоправда, вже натрапив на своїх же розчарованих громадян, саме тому його курс – на розбрід і руйнування Заходу. Ще серед бажаних союзників Москви – найсвіжіші «східні», як Північна Корея. Росія і сама визначила себе великою Північною Кореєю, причому досить давно.

Натомість американські генерали стали досить рішучими, щоб стримати Росію: якщо наважитеся напасти на НАТО, розіб'ємо вас так, як ви ще ніколи не були розбиті. Це єдина, на жаль, дипломатична мова, який до пихатого співрозмовника якось доходить...

Кампанія залякування тут не випадково названа «Задом». Що поробиш, це не зовсім неправильно. Російські стратеги сидять в минулому. Зрештою, і європейці починають міркувати. Ми повинні бути готові до всього. Перед смертю останніми словами Стасіса Лозорайтіса-молодшого (у 1990 році посол Литви у Ватикані, потім у США та Італії; Лозорайтіс обіймав цю посаду аж до свій смерті в 1994 році – ред.) були: «Бережіть кордони». Тому ми повинні бути готові навіть зламати нові мости на Німані (будуються Росією з 2014 року, за її твердженнями – для торгівлі – ред.), зведені авансом для танків, орієнтованих на Клайпеду.

Якщо ж цього не станеться, з полегшенням підготуємо дружні букети.

Авторський переклад з литовської – Вітаутаса Ландсбергіса, спеціально для Укрінформу.
(Газета Lietuvos zinios/Новини Литви, 2017-09-12)

* * *
Довідка:
Вітаутас Ландсбергіс – литовський політик, державний і громадський діяч (до цього – вчений-музикознавець, публіцист). Перший голова парламенту (Верховної Ради – Сейму) незалежної Литви після її відділення від СРСР (1990 рік).

У червні 1988 року обраний до ініціативної групи Саюдіса (на початку «Литовський рух за перебудову»). На установчому з'їзді Саюдіса 22-23 жовтня 1988 року обраний до Сейму і Ради Сейму Саюдіса. З листопада 1988 року по квітень 1990 – голова Ради Сейму Саюдіса, з грудня 1991 – почесний голова.

11 березня 1990 року за його активної участі Верховна Рада Литви ухвалила декларацію про відновлення незалежності Литви. У той же день був обраний головою Верховної Ради Литви (на цій посаді до 1992 року).

Голова Сейму Литовської Республіки (1996-2000 рр.).

З червня 2004 року – член Європейського парламенту, входить до найбільшої фракції Європейської народної партії (християнські демократи) і європейські демократи».

* * *

Заголовкове фото: РБК-Україна

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-