І старий, і молодий: боротьба за депутатські мандати у ФРН
Майже цілий місяць залишився до німецьких парламентських виборів, які пройдуть 24 вересня. Берлін обвішаний агітаційними флаєрами, в ЗМІ нон-стоп ідуть повідомлення про розпочаті нарешті передвиборні тури кандидатів, які відвідують по кілька міст щоденно.
Добрий настрій у цілому, без відер компромату і занадто різких звинувачень на адресу одне одного. Принаймні, ключові кандидати поводяться гідно і не кидаються одне на одного з особистими образами. Щоправда основні претенденти на канцлерське крісло – Ангела Меркель і Мартін Шульц - поки ще не сходилися сам на сам, це відбудеться на єдиній телевізійній дуелі 3 вересня. Але малоймовірно, щоб ці дебати переросли у відчайдушну сутичку. Тим більше, і формат передачі влаштований так, що несподіванок чекати не варто. Це було умовою участі в ній консервативної фрау Меркель. Схоже, її передвиборне кредо – чим тихіше і буденніше все відбуватиметься, тим краще.
БОРОТЬБА ЗА МІСЦЯ ПІД КУПОЛОМ
Усього ж у перегони за місця під прозорим куполом Рейхстагу включилися 4828 кандидатів. Більше було лише у 1998 році. І рекордна кількість партій-учасників – 42 (з 63, які подали заявки).
Прохідний 5-відсотковий бар'єр подолають, що зрозуміло вже сьогодні, лише 6 політсил (в Бундестазі 18-го скликання їх було всього 4). Інші "пролітають". Які лише партії не виставляють своїх кандидатів: і Фіолетові, і Пірати, і марксисти-леніністи, і хіпхопівці, і Альянс за тварин, і феміністки... До речі, частка представниць слабкої статі, хоча феміністки не погодяться з таким визначенням, становить у загальному числі кандидатів 29%. Наймолодшому з кандидатів 18 років, найстаршій кандидатці – 89. Середній вік - 46,9 років.
Цікаво, що поки неможливо точно сказати – скільки ж саме в парламенті 19-го скликання буде депутатів. Голосування в Німеччині змішане: за мажоритарним і партійним принципами. Тому в бюлетенях у 299 округах потрібно буде поставити два хрестики (або галочки). За логікою, народних обранців повинно було б бути 598. Але це не так. Є ще “додаткові мандати” (Überhangmandate) і “компенсаційні мандати” (Ausgleichsmandate). Кількість їх може відрізнятися. У Бундестазі 18-го скликання таких додаткових мандатів було, наприклад, 33. Загалом, система складна, здається, її не зовсім розуміють навіть самі німці. І ми не будемо вдаватися в подробиці.
Поки ж у сесійній залі йдуть підготовчі роботи до прийому нових депутатів, а система вмонтованих у підлогу крісел влаштована таким чином, що кількість їх можна змінювати. І виглядати це буде красиво з усіх боків – і через скляні двері першого поверху, і з даху через купол. Весь внутрішній простір Рейхстагу/Бундестагу влаштовано так, що зал проглядається практично з усіх боків, як і багато інших приміщень. Це має свідчити про прозорість роботи парламентарів у всіх значеннях цього слова. Таким чином виборці реально можуть прийти і подивитися, як працюють їхні обранці. Щорічно історичну будівлю відвідують понад 2,5 млн осіб і мають можливість зазирнути у “свята святих” законотворчого процесу.
Право голосу з 73,4-мільйонного населення ФРН мають 61,5 млн виборців. Якою буде явка, стане зрозумілим у день виборів. До речі, близько 30 відсотків громадян заявили про намір голосувати поштою.
За всім процесом стежить Федеральна виборча комісія, що складається з федерального уповноваженого за проведення виборів у Бундестаг, 8 засідателів і 2 суддів федерального адміністративного суду. Допомагають цій групі 650 тисяч помічників - звичайних громадян. Уповноваженого призначає міністр внутрішніх справ, причому, за традицією, що бере початок ще з часів початку роботи рейхстагу, ним обов'язково має бути президент Федерального статистичного бюро. Цього разу це буде Дітер Заррайтер. Виборами він займається вже 30 років, але вперше очолює весь процес.
Оскільки бюро має штаб-квартиру у Вісбадені, то і «ЦВК» працює там. Але в день голосування його керівник буде в Берліні. Він сподівається оголосити попередні результати вже опівночі. Втім, минулого разу члени комісії упоралися до чверті на четверту ночі. Офіційні ж результати будуть оголошені 12 жовтня.
Найдовше рахуватимуть голоси в деяких землях і містах, де одночасно пройдуть інші акти волевиявлення. Щоб, як у старому анекдоті, двічі не вставати. У Берліні, наприклад, відбудеться голосування щодо подальшої долі столичного аеропорту.
І дійсно, чого даремно витрачати гроші платників податків. На проведення голосування в 2013 році уряд, як повідомили Укрінформу в Федстатбюро, виділив 76,8 млн євро. Скільки буде цього року – не сказали.
Витрати партій – тема окрема. Так, ХДС/ХСС виділяє в цьому році на передвиборчу кампанію 30 млн євро, основні конкуренти – СДПН – 25 млн, Ліві визначили свій передвиборний бюджет на рівні 6,5 млн євро, Зелені – 5,5 млн, Вільні демократи – 5 млн.
НЕСПОДІВАНКИ В ОСТАННІЙ МОМЕНТ
У деяких містах кандидатів, а саме Ангелу Меркель, зустрічають лайливими плакатами з серії «Забирайся, зрадниця народу!», криками та свистом. Але канцлер – не та людина, яку можна легко засмутити подібними проявами справжньої демократії. І не той масштаб протестів, щоб навіть трохи урізноманітнити хід перегонів.
Утім, в цілому досить нудна, без вогника, як в інших країнах, кампанія злегка пожвавилася останніми днями. Причому жвавості їй надали ззовні. Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вирішив помститися своїм кривдникам у Німеччині – відразу всім і одним махом, закликавши турків, які живуть у ФРН, бойкотувати на виборах три основні партії – християнський блок, соціал-демократів і Зелених.
Після цього зав'язалася перепалка із взаємними звинуваченнями та переходом на особистості (сталося справжнє протистояння Ердогана з німецьким дипломатом “номер один” Зігмаром Габріелєм).
Невідомо, скільки – з майже 3 мільйонів німецьких турків – прислухаються до лідера історичної батьківщини, але три згадані партії, конкуренти на виборах, згуртувалися проти такої очевидної спроби втручання ззовні.
Однак, не варто зарікатися й від інших зовнішніх спроб. А саме від такої популярної останнім часом зброї, як кібератаки і фейки. Щоправда, Дітер Заррайтер запевнив кореспондента агентства в тому, що німецька система дуже добре захищена від нападів, принаймні хакерських. Він наголосив, що його команда перебуває в постійному контакті з Федеральним відомством з безпеки інформаційних технологій та центрами кіберзахисту. Останні моделюють різні ситуації – від безпосередньої атаки до відключення електроенергії, проводять навчання, останнє з яких заплановано на суботу, 23 вересня.
Але, схоже, головною своєю зброєю німці вважають те, що процес підрахунку голосів, як тут кажуть, це «папір і олівець». А результати з виборчих округів доповідаються вищим інстанціям безпечною урядовою мережею, яка не має виходу в інтернет. У разі, якщо з нею щось трапиться, то перейдуть до допомоги старого перевіреного телефону. (Цікаво, чи чули в Німеччині про пранкерів?)
На питання – з яких країн кіберзагрози можуть виходити – Заррайтер ухильно відповів, що є всього лише уповноваженим з проведення виборів і главою статистичного бюро, а не чиновником служб безпеки.
На відміну від обережного федерального уповноваженого, представники силових структур не раз указували на вірогідне джерело кібератак – Росію. І якщо не в самому питанні зламу електронних систем виборів, то можливі ж й інші варіанти. Зрештою, поки що так і не були оприлюднені дані, викрадені все тими ж російськими хакерами в результаті атаки на Бундестаг у травні 2015 року.
Не відомо, що це за дані, але з'явитися вони можуть у найнедоречніший момент. Такі побоювання висловлював автору цих рядків відомий німецький фахівець з кібер- та IT-безпеки Сандро Гайкен. Він вважає, що «тактично вплинути на результат виборів хтось може спробувати за тиждень-два до голосування, причому саме вкиданням якихось компрометуючих «таємниць», коли часу на реагування і на пошук джерела практично не залишиться».
Влада в тому, що стосується фейків, сподівається на свою роз'яснювальну роботу і мудрість своїх виборців, які зможуть розпізнати брехню і не піддатися на провокації. Однак, як видається, вона все ж дещо самовпевнена в цій своїй вірі.
...До виборів у бундестаг залишається ще майже місяць. І протягом цього часу ще багато чого може статися...
Ольга Танасійчук, Берлін
Фото автора
