Довгоочікуваний візит французького президента до Москви закінчився зовсім не так, як чекали
Президенти Росії та Франції прийшли до їхньої давно анонсованої зустрічі в четвер з дуже різними позиціями і в дуже різному настрої.
ГІСТЬ ПЕРЕД ЗУСТРІЧЧЮ
Президент Франції Олланд, який мав рейтинг і так не дуже високий, після атаки на Париж зобов'язаний бути активним, рішучим, змітати всі перешкоди на шляху до бажаної мети - забезпечення безпеки. І дипломатичний марафон (Кемерон, Обама, Меркель, Ренці і ось - Путін), здійснений Олландом на цьому тижні, - безпрограшний хід. Зрозуміло, що співчуття висловлять, і посилити натиск на ІДІЛ пообіцяють, і навіть, ймовірно, щось реально буде зроблено (Британія та Німеччина вже начебто роблять). Але також зрозуміло, що все це буде в рамках політики, як «мистецтва можливого».
А неможливим спочатку уявлялося зближення щодо сирійського питання позиції Вашингтона та Москви. І якщо російські ЗМІ до поїздки Олланда в США радісно промовляли про те, що «у Парижі вже не говорять про відхід Асада з політики», то після були змушені визнати: так, «на підсумковій прес-конференції у Вашингтоні вони вже разом кивали з приводу зміни режиму в Дамаску і відходу Башара Асада».
Тому дивно було б очікувати якихось проривних домовленостей від зустрічі в Москві. Однак для запасу міцності цієї зустрічі у Олланда були контакти з Росією на військовому рівні, що дозволяють говорити про широку коаліцію в боротьбі з тероризмом. Наприклад, такий факт, дбайливо розпіарений кремлівськими ЗМІ до його приїзду: «Путін уже зробив крок до практичного створення коаліції, віддавши наказ крейсеру «Москва» в Сирії «увійти у контакт» з французьким авіаносцем «Шарль де Голль» і почати працювати з французами як «із союзниками».
Але ж цю заяву принаймні не соромно цитувати. На жаль, російські медіа, намагаючись показати, як усе добре, часто впадають у тон комічний, самопародійний, що викликає в пам'яті знаменитий кімівский журнал «Корея», який у 70-80-ті роки вважався смішнішим, ніж радянський «Крокодил»: «Французькі ЗМІ підкреслили такі знаки уваги з боку Росії, як подароване російськими поліцейськими цуценя і авіабомба з видряпаним російською «За Париж». Ці знімки облетіли всі європейські таблоїди і зробили свою справу».