Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на цьому наголосив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук під час щорічної житлової конференції «Відбудова житла, відродження громад: масштабування житлових рішень для відновлення та розвитку України».

«Наше спільне завдання сьогодні полягає в тому, що потрібно створити реальні умови, за яких українська родина зможе мати власне житло або орендувати його за посильною для себе ціною», - сказав він.

Зокрема, Стефанчук розповів про рішення, які вже ухвалила Верховна Рада у сфері житлової політики. Він нагадав, що у січні 2025 року парламент ухвалив Закон «Про основні засади житлової політики», що замінив Житловий кодекс УРСР, який навіть станом на 2022 рік залишався частиною українського законодавства.

За його словами, цей закон по-новому визначив правові, економічні й організаційні засади реалізації права на житло, передбачив різні механізми державної підтримки будівництва й оренди житла з урахуванням того, що одні особи потребують іпотеки, хтось - соціального житла, одні - компенсації за знищену квартиру, а інші - можливості орендувати житло за справедливою ціною.

Політик додав, що ухвалення рамкового закону є лише початком роботи. Надалі потрібно створювати дієві механізми реалізації цих положень.

Голова ВРУ також розповів, що 16 вересня цього року парламент ухвалив Закон «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям», який має на меті надати фінансовим установам можливість залучати кошти інвесторів, використовувати передбачені механізми сек’юритизації фінансових активів і випуску облігацій із покриттям.

Окремо Стефанчук зазначив про роль парламенту у формуванні державного бюджету. Він зауважив, що під час презентації проєкту Державного бюджету на 2027 рік уряд заявив про намір передбачити на житлову політику 84,9 млрд грн, що на 38,3 млрд грн більше порівняно з планом на 2026 рік.

Зокрема, у проєкті закладено 45 млрд грн на забезпечення за програмою «єОселя»; 6,9 млрд грн на компенсацію за житло ветеранам з інвалідністю першої та другої груп; 24,4 млрд грн на житлові програми, зокрема «єВідновлення»; 2,4 млрд грн на житло для військовослужбовців; 5,5 млрд грн на компенсації за знищене житло; 0,7 млрд грн на фінансування Фонду енергоефективності.

«Україна вирішує два масштабні завдання: відновлює те, що було зруйновано російською агресією, та змінює саму систему житлової політики. Я переконаний, що в цій роботі ми повинні пам’ятати й ніколи не втрачати головного - людину, заради якої вона здійснюється», - наголосив він.

Голова парламенту додав, що Україні потрібні не численні стратегії, які не змінюють життя громадян, недоступні програми чи інформаційні системи, що лише накопичують дані, а прості, зрозумілі та фінансово забезпечені механізми вирішення житлових проблем.

За його словами, такі механізми мають дозволити військовослужбовцям планувати життя своїх родин, учителям і лікарям - купувати або орендувати житло за доступною ціною, а внутрішньо переміщеним особам - знаходити домівку в громадах, де вони зможуть працювати, виховувати дітей і будувати майбутнє.

Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз вже інвестував в житловий сектор України близько 1 млрд євро, ще понад 370 млн євро перебувають на етапі підготовки.