![Кінбурн: Масштаби лиха видно навіть із космосу Кінбурн: Масштаби лиха видно навіть із космосу](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/thumb_files/630_360_1717767442-657.jpg)
Кінбурн: Масштаби лиха видно навіть із космосу
Екологи за супутниковими знімками відслідковують пожежі й руйнування екосистем на Кінбурні, фіксують нафтові плями в акваторіях поблизу. Масштаби трагедії вражають, збитки оцінюють мільярдами гривень. Наскільки катастрофічним для Кінбурну є перебування російських варварів, чи вдасться відновити унікальні екосистеми півострова після деокупації, які підходи варто застосувати? На ці та інші теми кореспондентка Укрінформу поспілкувалася з екологами й науковцями.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717766478-614.jpg)
ГОРЯТЬ «МИКОЛАЇВСЬКІ БАГАМИ»
Кінбурнська коса – справжній скарб півдня України. Цю місцину з двома десятками кілометрів незабудованих пляжів із яскраво білим піском, чистою водою назвали «миколаївськими багамами». Кінбурн з одного боку омивається прісним Дніпро-Бузьким лиманом, а з протилежного – Чорним морем. Це сформувало особливу екосистему з багатьма місцевими та рідкісними видами, занесеними до Червоної книги, а тамтешнє орхідне поле було найбільшим у Європі. Історія півострова оповита міфами і легендами, а її початок губиться у глибині античності. Про Кінбурн згадував у своїх текстах ще Геродот.
Після проголошення незалежності України на півострові створили Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», а у 2009 році – ще й Національний природний парк «Білобережжя Святослава». Їхні працівники дбали про Кінбурн. Та сьогодні, внаслідок російської окупації, на місці незабутньої природної краси – чорні згарища.
![узбережжя Кінбурнської стрілки. Ф. Ігоря Моісєєва (1) узбережжя Кінбурнської стрілки. Ф. Ігоря Моісєєва (1)](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717768063-364.jpg)
Голова Миколаївської філії Національного екологічного центру України Олег Деркач каже, що найбільшу шкоду природі півострова завдають пожежі.
- Такого масштабу пожеж на Кінбурні не було за всю історію його існування. Від вогню страждають величезні площі, у Нацпарку вигоріло 60% суходолу. Кілька разів спалахували ділянки у районі Волижиного лісу. Цей унікальний природний куточок зберігся ще від Гілеї – величезного старовинного лісового масиву, що в античні часи панував у пониззі Дніпра. Тут росте 500-річний дуб – найстаріший на Миколаївщині, – розповідає пан Олег.
За його словами, ситуацію ускладнює і те, що з початку окупації (Кінбурн захопили у лютому-березні 2022 року) росіяни розграбували все майно заповідників, включно з протипожежною технікою.
За інформацією управління екології та природних ресурсів Миколаївської ОВА, з початку повномасштабної війни на Кінбурнському півострові за допомогою супутника зафіксували понад 180 пожеж. Ця цифра – не остаточна, точного механізму підрахунку немає.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717766391-555.png)
Дані, що свідчать про великий масштаб пожеж на Кінбурні, наводить і науковий співробітник НПП «Білобережжя Святослава» Євген Касьянов: - Під час повномасштабної війни площа пожеж на миколаївській частині Кінбурнської коси склала понад 7214 гектарів. Із них у Нацпарку «Білобережжя Святослава» – 6347 га, у Чорноморському біосферному заповіднику (Волижин ліс) – майже 152 га, у РЛП «Кінбурнська коса» – 715 га. На 450-500 га зафіксовані повторні загоряння, – каже науковець.
За словами пана Євгена, найбільша площа займань та вигорілих ділянок сконцентрована на узбережжі Дніпрово-Бузького лиману та в районі Покровських хуторів. Найбільша пожежа – на 1000 га – охопила такі знакові місцини, як Волижин ліс, Бієнкові плавні і простяглася смугою аж до села Покровка.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717767442-233.jpg)
НА МІНАХ ПІДРИВАЮТЬСЯ НАВІТЬ ЛИСИЦІ
Екосистема півострова потерпає, в тому числі, через порушення рослинного покрову та ерозію ґрунтів. Їх спричиняє, зокрема, масове витоптування. Так, до війни територією коси можна було пересуватися здебільшого пішки: авто радили лишати на херсонській частині півострова, а далі йшла майже суцільна природоохоронна зона з обмеженою мережею доріг.
- Тепер окупанти пересуваються косою не тільки джипами і вантажівками, а й важкою гусеничною технікою, – каже Олег Деркач.
Російські військові з Кінбурну чи не щодня тероризують обстрілами населення Очаківської та Куцурубської громад. На півострові відбуваються артилерійські дуелі, а вибух важкого артснаряду знищує все живе довкола.
Шкодять ґрунтам і фортифікації окупантів. Вони також стають пастками для дрібних тваринок, зокрема й червонокнижних: потрапляючи до окопу чи траншеї, звірята не можуть вибратися самотужки і гинуть.
![Ягорлицька затока. Фото К. Редінова Ягорлицька затока. Фото К. Редінова](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717768181-967.jpg)
- Бойові дії, що супроводжуються пострілами та вибухами, – сильний стрес для тварин, риб, птахів. Великі види ссавців, такі як вовки або лисиці, можуть переміщуватися по суходолу в бік Херсонщини, але шлях ускладнюється мінними загородженнями. Ворог, серед іншого, застосовує і протипіхотні міни, які спрацьовують, навіть коли на них наступить тваринка розміром із лисицю, – розповідає Касьянов.
Відомо чимало випадків, коли на Кінбурні підривалися люди.
- На косі заміновані великі ділянки. На розмінування заповідних угідь підуть не роки, а десятиліття. Зрозуміло, що цим займуться тільки після звільнення території і почнуть із населених пунктах та узбіч доріг. І тільки після цього черга дійде до лісів, степів, – каже Деркач.
Екологи зауважують, що Кінбурнський півострів має специфічний ландшафт, зокрема берегову смугу і плавні, які буде складно розміновувати.
![коровайки. Фото З. Перовича коровайки. Фото З. Перовича](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717767846-513.jpg)
СПЛЮНДРОВАНЕ «ПТАШИНЕ ЦАРСТВО»
Кінбурн раніше називали «пташиним царством». Сюди звідусіль приїздили науковці, щоби спостерігати за пернатими. До повномасштабного вторгнення на півострові налічувалось майже 280 видів птахів, із них більше 60 – червонокнижних. Побачити тут пелікана, рожевого фламінго, лебедя, колонію чапель чи крячок було звичною справою. А ще півострів приглянувся рідкісному орлану-білохвосту: до 200 особин тут зимувало, а кілька пар навіть постійно гніздилися. Внаслідок військових дій вони втратили можливість звити гнізда і вивести пташенят.
За словами старшого наукового співробітника, виконуючого обов'язки директора РЛП «Кінбурнська коса» Костянтина Редінова, слід виокремити два фактори впливу бойових дій на птахів. Перший – загибель від пожеж, стрільби, забруднення пально-мастильними матеріалами тощо. Другий – знищення місць гніздування, бо на значній частині Кінбурну птахи втратили свою домівку. Негативні наслідки цих обох факторів взаємопов’язані та посилюють одне одного.
![Костянтина Редінов Костянтина Редінов](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717767807-224.jpg)
- На територіях, де сталися пожежі, знищено місця гніздування близько 100 видів птахів. Йдеться і про три відомі гніздові ділянки орлана-білохвоста, також вигоріли місця, де вони збиралися на ночівлю у зимовий період. Можна стверджувати, що пожежі знищили як самі гнізда, так і молодняк птахів, – стверджує пан Костянтин.
Він звертає увагу, що сила звуку під час пострілів і вибухів може досягати 100 децибел, а це – дуже потужний вплив, що заважає птахам гніздитися і відпочивати. А якщо врахувати, що після кожного вибуху вони злітають із насиджених місць і довго кружляють у небі, то слід врахувати ще й фактор постійної втоми. Це особливо шкодить тим видам, які гніздяться колоніями, як кулики та крячки. «Прильоти» супроводжуються вибуховою хвилею, через що пернаті, як і люди, отримують контузію. Постійний стрес впливає на водно-болотяних птахів на Покровській косі, Василівських ставках, у Бієнкових плавнях та навколишніх акваторіях.
![слуква. Фото З. Петровича (1) слуква. Фото З. Петровича (1)](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717767902-323.jpg)
- Шкодить пернатим і забруднення навколишнього середовища, зокрема, через витоки небезпечних речовин зі знищеної або пошкодженої військової техніки. Першочергово йдеться про нафтопродукти. Якщо птахи потрапляють у нафтову плівку то втрачають здатність літати і без сторонньої допомоги гинуть, – каже Редінов.
За його словами, ще одна проблема для птахів Кінбурну – неконтрольована ситуація з дикими та покинутими свійськими тваринами. На початку повномасштабної війни місцеві мешканці поспіхом виїжджали, часто лишаючи домашніх улюбленців. Зараз здичавілі коти і собаки, зокрема, розорюють пташині гнізда. Адже вчорашні домашні «мурзики» – природжені мисливці.
Підрив Каховської дамби також негативно вплинув на Кінбурн. Костянтин Редінов каже, що пік підйому води в цих місцях – на 1,1 метра – спостерігався 8 червня 2023 року. Затопило близько 2530 га природних комплексів на узбережжі Дніпровсько-Бузького лиману, були підтоплені Бієнкові плавні, Василівські ставки та прилеглі до узбережжя лучно-степові та деревно-чагарникові ділянки. Через рясні опади 14-15 червня спад рівня затримувався. А це – гніздовий період, тож науковці кажуть, що пташине потомство тоді загинуло.
![Фото: Зеновій Петрович Фото: Зеновій Петрович](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717767992-756.jpg)
До слова, нещодавно вийшов еколого-фауністичний довідник «Птахи Кінбурнської коси» під авторством Костянтина Редінова та колишнього керівника РЛП Зеновія Петровича. У довіднику йдеться і про постраждалих рідкісних птахів, занесених до Червоної книги України. Наприклад, таких як нерозень, гага, лежень, кулик-сорока, довгоніг, чоботар, зуйок морський, малий крячок, орлан-білохвіст та інших.
![червоноголова чернь. Фото З. Перовича червоноголова чернь. Фото З. Перовича](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717768370-619.jpg)
НАДІЯ НА ПРИРОДУ І ДБАЙЛИВІ РУКИ
Чи виживуть могутні дуби у Волижиному лісі, чи вціліє єдине в Європі «орхідне поле»? Ці та інші питання ставлять екологам журналісти та просто небайдужі. Всі свідомі, що спрогнозувати важко. Єдине, у чому одностайні фахівці, – про справжні наслідки захоплення півострова російськими загарбниками ми дізнаємося лише після його звільнення. Тоді ж стане можливим і повний підрахунок збитків, завданих природі Кінбурну.
Та вже можна стверджувати, що суми – колосальні.
- За супутниковими знімками можна досить точно визначити обсяги пожеж і пошкоджень, нанесених довкіллю вибухами і пересуванням військової техніки. За динамікою змін дозволяє спостерігати дистанційне зондування. З космосу добре видно, якої шкоди завдано і лісовим насадженням, і степам, і водно-болотним угіддям. І хоча остаточну суму зараз назвати неможливо, з упевненістю можна сказати, що вона буде обраховуватися мільярдами, – зазначає Олег Деркач.
Додає, що важливо підраховувати збитки за методиками, що відповідають світовим вимогам, щоби їх могли прийняти у міжнародних судових інстанціях.
![урочище Бієнкові плавні. ФОто К. Редінова урочище Бієнкові плавні. ФОто К. Редінова](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717768338-624.jpg)
Постає закономірне питання: скільки ж потрібно буде часу на відновлення природного середовища на Кінбурні? Науковці вважають, що для лісів знадобляться десятиріччя. І це – у кращому випадку, якщо кошти на це виділять одразу після звільнення півострова.
- Щодо заповідних степів, то ситуація ще гірша. Річ у тім, що досі вони ніколи не розорювалися, ґрунти тут дуже вразливі і після пошкоджень такого масштабу на їх відновлення знадобиться кілька десятків років, – наголошує пан Олег.
Уже сьогодні науковці розмірковують, яким шляхом відновлювати Кінбурн після війни. Свого часу для заліснення півострова масово використовувалася сосна, хоча вона не притаманна для даної місцини.
- Насамперед слід очистити територію, прибрати фортифікації, залишки військової техніки окупантів тощо. Не слід поспішати із залісненням територій, особливо з насадженнями сосни. Варто дати час, щоб природа сама відновилася – там де вона це зможе зробити, – каже Касьянов.
Він наполягає, що при післявоєнному залісненні заповідних територій наголос слід робити на місцевих породах дерев. Для Кінбурну це традиційні для нижньодніпровських пісків породи: береза дніпровська, вільха чорна, дуб черешчатий тощо. А ось, скажімо, акацію слід насаджувати не на природоохоронних ділянках, а тільки там, де є аграрна діяльність, для створення захисних лісосмуг.
![вільховий ліс урочища Ковалівська сага. Фото К. Редінова вільховий ліс урочища Ковалівська сага. Фото К. Редінова](https://static.ukrinform.com/photos/2024_06/1717768263-498.jpg)
- Звісно, Кінбурну завдано величезної шкоди. Та хотів би зауважити, що не все так критично. Особливо якщо враховувати, що вигоріли здебільшого штучні насадження – монокультури сосни. За правильних дій у довгостроковій перспективі це може мати навіть певний позитивний ефект. З'являється можливість відновлення піщаного степу і притаманних цій місцині колкових лісів, – запевняє науковець.
Він вважає, що масштабні пожежі сосни мають стати для нас своєрідним уроком: лісові насадження мають бути мозаїчним, без монокультури і з урахуванням як історичних особливостей ландшафту, так і змін клімату.
Усе почуте від фахівців наводить на думку, що «миколаївські багами» навряд чи залишаться такими, якими їх звикли бачити до повномасштабної війни. І все ж маємо тверду надію, що сонце, вітер, вода, час та дбайливі людські руки, зрештою, вилікують рани, які війна завдала Кінбурну. Але все це можливо лише звільнення півострова та й інших регіонів України від росіян.
Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото до публікації надані Костянтином Редіновим та Євгеном Касьяновим