Hubble показав радіоактивну галактику із потужним випромінюванням

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на SciTechDaily.

Як зазначається, дана камера може вести спостереження в ультрафіолетовому, видимому і ближньому інфрачервоному світлі, і це зображення є сумішшю спостережень, зроблених у видимому та інфрачервоному діапазонах.

На зображенні NGC 3254 виглядає як типова спіральна галактика, якщо дивитися збоку. Однак, як пише видання, у NGC 3254 є дивовижний прихований секрет - це Сейфертівська галактика, у якої надзвичайно активне ядро, що виділяє стільки ж енергії, як і решта галактики разом.

Сейфертівські галактики не рідкість - близько 10% всіх галактик вважаються такими. Вони належать до класу "активних галактик", в центрах яких є надмасивні чорні діри, які активно акрецюють матеріал, який виділяє велику кількість радіації. Є другий, набагато більш активний тип активних галактик, відомий як квазар.

Активні ядра сейфертівських галактик, таких як NGC 3254, є найяскравішими при спостереженні у світлі за межами видимого спектру. На інших довжинах хвиль це зображення виглядало б зовсім інакше: ядро галактики світилося б дуже яскраво, йдеться у публікації.

Сейфертівська галактика — тип спіральних або неправильних галактик із зореподібним активним ядром, спектр випромінювання якого містить численні широкі дозволені та заборонені емісійні лінії, що вказує на потужні викиди газу зі швидкостями 300—5000 кілометрів на секунду. Такі галактики вперше описав 1943 року Карл Кінан Сейферт.

Сейфертівські галактики поділяють на дві групи. Перша – Sy1 (Seyfert 1) — об'єднує галактики, у спектрах яких дозволені лінії значно ширші заборонених. Приклади: NGC 5033, NGC 5548.

Друга – Sy2 (Seyfert 2) — галактики, у спектрах яких дозволені та заборонені лінії мають приблизно однакову ширину. Ширина ліній невелика (порівняно з Sy1), еквівалентна кількомстам кілометрам на секунду. Приклади: Центавр А, Галактика Вир, Мессьє 77, Мессьє 88.

Є також галактики проміжних типів.

Більшість дослідників дотримуються думки, що активність ядер зумовлена наявністю надмасивної чорної діри в ядрі такої галактики.

Як повідомляв Укрінформ, на початку червня телескоп Hubble за допомогою камери WFC3 зробив світлину спіральної галактики NGC 4680 у сузір'ї Діва.

Фото: ESA/Hubble & NASA