Курцвайл, футуролог: Коли людський мозок  буде викладений на Хмару

Курцвайл, футуролог: Коли людський мозок буде викладений на Хмару

Укрінформ
Огляд останніх гіпотез про наше майбутнє, коли людині, вірогідно, доведеться стати помічником машин

Реймонд Курцвайл (Raymond Kurzweil; 1948) - американський винахідник і футуролог, якого цікавить купа сучасних тем: оптичне розпізнавання символів (OCR), синтезування мови із тексту, технологія розпізнавання мови і таке інше. Науковець написав низку популярних книжок про здоров’я, штучний інтелект (ШІ), транс гуманізм, тобто, філософію засновану на вірі у вдосконалення людського життя  завдяки технічному прогресу, нарешті, про  інтерфейс «Людський Розум-Машина». Він, директор з інжиніринґу компанії “Google”, - прихильник футурологічного та трансгуманістичного рухів, виступає з публічними лекціями, ділитися оптимістичними поглядами на технології продовження життя, на майбутнє нанотехнологій, робототехніки та біотехнологій.

Разом із “NASA”, “Google”, “Cisco”, “Nokia” та “Autodesk” у 2009 р. Рей Курцвайл став  у Кремнієвій долині співзасновником та ректором американського  Університету синґулярності (Singularity University), що одночасно є мозковим центром, бізнес-інкубатором та венчурним фондом.

У 2005 р. його чергова книжка “Синґулярність справді поряд” (“The Singularity Is Near”) стала бестселером за версією газети “New York Times”. Поважне видання стверджувало:

- Будь-яка людина здатна зрозуміти головну ідею містера Курцвайла: технології на планеті розвиваються так само швидко, як росте сніговий ком, а це, у свою чергу, гарантує в найближчому майбутньому фантастичні перспективи. Це ясно всім. Але більш допитливих цікавлять деталі, подробиці... Читайте, вам пропонується хвилюючий і надзвичайно глибокий погляд на людство як вид. Адже Рей Курцвайл є блискучим вченим і футурологом.

Ознайомившись із книжкою “Синґулярність справді поряд”, Білл Ґейтс написав:

- Рей Курцвайл дає найточніші прогнози ШІ зокрема і майбутнього взагалі, найточніші - з будь-яких мені відомих. Його книжка захопливо розповідає про найближче майбутнє, в якому інформаційні технології просунуться так далеко і так швидко, що це дозволить людству вийти за рамки біологічних тіл і змінить наш вид так, як ми поки що не можемо собі уявити.

Штучний інтелект проти Homo sapiens?

Для затравки - деякі думки, які під час карантину зроблять ваш день.

- Ще є час, але до 2045-го року люди стануть помічниками машин, що перевершать наш інтелект. А менше ніж за 15 років ШІ стане розумнішим, ніж інтелект Homo sapiens, і роботи усіма нами будуть верховодити.

Наскільки вірити такому прогнозу?

Рей Курцвайл знає, що говорить. Він бо - не якийсь там культовий лідер задрипаної церкви, а, як ми вже знаємо, директор з інжиніринґу компанії “Google”. Прогнозами та футурологією займається не одне десятиліття. І його передбачення станом на 2010-й рік мали 86-відсотковий рівень точності. Як вже на карантині часу у вас - вагон і маленький візок, переглянемо деякі з цих гучних пророцтв. Влаштовуйтеся зручніше, панове.

1. У 1990 р. Реймонд Курцвайл прогнозував, що до 2000-го року комп’ютери обігруватимуть знаменитих шахістів. Так воно і сталося, 11 травня 1997 р., коли у Нью-Йорку шаховий комп’ютер “Deep Blue”, розроблений “IBM”, осоромив діючого чемпіона світу Ґаррі Каспарова.

2. У 1999 р. американський футуролог австрійського походження передбачив, що персональні комп’ютери будуть вбудовуватися в ювелірні вироби, годинники та інші побутові дрібнички. Ага, так воно і є.

3. У 1999 р. провісник заявив, що до 2009-го року ми почнемо використовувати програми синтезування мови із тексту, який слід написати. Цього масово не відбулося, бо, виявляється, що оновлюване програмне забезпечення для розпізнавання мови дуже важко вдосконалювати.

Ну а тепер, коли ви зрозуміли, з ким маємо справу, продовжимо знайомство вже з його нинішніми прогнозами. Тримайтеся:

До 2029 року, стверджує Рей Курцвайл, новітній ШІ призведе до виникнення політичного та соціального руху роботів, що візьмуться лобіювати визнання їхніх громадянських прав.

До 2030-х років більшість комунікацій відбуватиметься не між людьми, а між Homo sapiens та машинами (роботи, комп’ютери, ґаджети).

До 2099 року людський мозок буде повністю вивчений. Це підіб’є етап у розвитку людства і почне новий Період.

Хто володіє англійською, подивіться відеодебати Рея Курцвайла з американським астрофізиком, космологом та пропагандистом науки Нілом деҐрасс Тайсоном (Neil deGrasse Tyson; 1958), котрий не один рік називав себе “найбільшим критиком містера Курцвайла”: 

Також, аби більше дізнатися, можете відвідати офіційний веб-сайт футуролога. Або просто дочекайтеся 2030-х років. Там побачимо…

Тоді, стверджує містер Курцвайл, перезавантажити розум стане нормою, адже оновлення програмного забезпечення людського мозку буде простіше за читання книжок.

Не знаю як ви, а я особисто зайшов на сайт футуролога й із інтересом почитав кілька есеїв, рахуючи й “Готуючись до посмертного майбутнього в епоху ШІ” .

Що станеться, коли ми вступимо в епоху розширення людських можливостей, масового ШІ та алгоритму уряду?

Американський кінодокументаліст, автор книжки-сенсації “Наш останній винахід” (“Our Final Invention”) Джеймс Баррат (James Rodman Barrat; 1960) стверджує:

- Безпечне та етичне співіснування з розумними машинами - це головне завдання ХХІ століття.

Поки є час - готуймося…

Чи є у Курцвайла однодумці?

Чи Рей Курцвайл - один такий песиміст? В тому сенсі, що багато років він сповідував той самий трансгуманізм, тобто, вважайте,  безмежну віру в те, що технологічний прогрес всебічно та стрімко розвиває людину, і ось тепер пророкує куди сумнішу перспективу – вже людина стане на службу роботам та штучному інтелекту. 

Бачимо, що чимало солідних вчених та розважливих бізнесменів стурбовані тією ж проблемою.  У книжці “За епохою ШІ: “Створення совісті у машин” (“Beyond AI: Creating Тhe Conscience Оf Тhe Machine”; 2007) фахівець із молекулярних нанотехнологій Джей Сторрс Холл (John Storrs “Josh” Hall) допитується:

- Чи незабаром вчені зможуть створити суперкомп’ютери, що свідомо читатимуть газети, писатимуть новини, створюватимуть романи, навіть формулюватимуть юридичні закони? - І - далі: - І якщо андроїдна розвідка просунеться за межі людського інтелекту, чи не запізно буде нам говорити про наміри комп’ютерів?

Та що там казати:  поділяючи звичайну людську стурбованість, творець таких технологічних шедеврів, як “SpaceX” і “Tesla”, Ілон Маск (Elon Reeve Musk 1971) об’єднався із засновником компанії-прискорювача старт-апів “Y Combinator”, американським підприємцем, інвестором і програмістом Семом Алтманом (Sam Altman; 1985), щоб створити незалежну групу дослідницьких компаній “OpenAI”. Нащо? Вони вивчають проблеми ШІ - та його продуктів, шукаючи за умови максимальної прозорості та відкритості підзвітні людині шляхи управління машинами.

Швейцарський же футуролог Ґерд Леонхард (Gerd Leonhard) у своїй новій книжці-бестселері “Технологія проти Людяності: Прийдешнє зіткнення людини і машини” (“Technology Vs. Humanity: The Coming Clash Between Man Аnd Machine”; 2018) йде ще далі, вводячи новий цікавий термін - “андроритм”. Це - роботизована противага алгоритмам, реалізованим у кожній цифровій обчислювальній машині чи комп'ютері.

Вважається алгоритми керують світом з невблаганністю автоматичного рефлексу, тоді як Ґерд Леонхард вперше ставить питання по-іншому:

- Чи житимемо ми у світі, де дані та алгоритми - тобто, все те, що робить нас людьми - перемагатимуть андроритми?"

Вражений постановкою питання, я пошукав свіжі (відносно) інтерв’ю із тим футурологом із Цюріху. Краще б не робив цього… В одній з розмов (2016)  журналіст часопису “Forbes” Пол Армстронґ розпитує Ґерда Леонхарда, і ми чуємо від метра, що таки вже треба готуватися до тієї лихої години:

- Ви стверджуєте, що за найближчі 20 років людство зміниться більше, ніж протягом останніх трьох століть. Чому, в першу чергу, йдеться про технологічні відкриття, які мало стосуватимуться самих людей?

- Технології завжди створювалися людьми і, в свою чергу, переосмислювалися. Тепер кожна така зміна впливає на людство набагато більше, ніж будь-коли раніше. Найближчим часом нанотехнології вплинуть на нашу біологію, насамперед через зростання редагування геномів та штучного інтелекту.

- Технологія - не просто інструмент, який ми використовуємо для досягнення певних цілей.

- Останнім часом ми самі, як передбачив канадський культуролог Маршалл Маклюен (Herbert Marshall McLuhan; 1911-1980), фактично стаємо інструментами, тобто технологіями. Деякі з моїх колег-футурологів позначають це терміном трансгуманізм, який особисто я використовую з великою обережністю. Однак, експоненціальний технологічний розвиток у таких галузях, як обчислювальна техніка, машинне навчання, нанонаука, точні науки, енергетика (батареї!) тощо, означає: поза всяким сумнівом, ми швидко прямуємо до точки, де комп'ютери/роботи/ШІ матимуть обробку такої ж потужності як людський мозок. Це 10 квадрильйонів CPS, тобто з’єднань за секунду.

- І коли це на нас чекає?

- Так звана синґулярність може статися менше ніж за десять років. Коли вона надійде, потрібно буде негайно вирішувати: чи хочемо ми злитися з машинами чи ні? У майбутній дискусії моя позиція чітка: ми повинні прийняти технологію, а не стати нею, тому що технологія - це не те, що ми шукаємо, це ЧИМ ми шукаємо!

І що ж, як нам діяти? Іншими словами,

Що людству робити?

Аби зрозуміти, де для нас вихід, слід, певне, трохи краще придивитись, як воно конкретніше це все відбуватиметься.

 У статті “Як злиття Розуму та Машини змінить досвід нашої свідомості?” (“How Will Merging Minds and Machines Change Our Conscious Experience?” засновник та генеральний директор дослідницької онлайн-платформи “Awecademy”, іранський педагог і підприємець Райя Бідшарі (Raya Bidshahri) по суті переповідає вже знайомого нам містера Курцвайла, але при цьому вона структуровано викладає його концепцію, акцентуючись, так би мовити, саме на конкретиці процесу.

Отже, до 2030-х років ми навчимося підключати наш мозок до Інтернету. Робитиметься це за допомогою новітніх нанороботів, які “забезпечуватимуть віртуальну реальність у повному обсязі всередині нервової системи та через Мережу надійно підтримуватимуть прямий зв’язок одного та іншого мозку, шо значно збільшать людський інтелект”.

Далі. Нині у світі спостерігається зростання “хакерів свідомості”, комуна яких діє різними методами у 50 країнах світу: неінвазійне стимулювання мозку електроенцефалографію (ЕЕГ), ментальне харчування, різні форми віртуальної реальності, екстатичний досвід тощо. Це здебільшого робиться в наукових цілях: щоб створити відповідне середовище, де потрібним чином посилюється самосвідомість та самоаналіз.

У книжці “Крадіжка вогню: як Кремнієва долина, морські котики та вчені компанії “Maverick” революціонізують спосіб життя та праці” (“Stealing Fire: How Silicon Valley, Тhe Navy SEALs, Аnd Maverick Scientists Are Revolutionizing Тhe Way We Live Аnd Work”) Стівен Котлер (Steven Kotler) та Джеймі Уїл (Jamie Wheal) дослідили проєкт на трильйон доларів зі зміни окремо взятої держави, а головне те, як комп’ютерні генії та лідери думок “використовують невивчені та суперечливі стани свідомості для вирішення власних комерційних цілей, працюючи на випередження конкурентів”.

Виходить, це вже далеко не маячня фантастів… Одного дня розширення свідомості за рахунок збільшення мозку та спеціальних імплантатів може стати таким же доступним, як апґред комп’ютера. Сучасні науковці працюють над рядом нейротехнологій настільки ж простих та неінвазійних, як електроенцефалографія на основі електродів, так і інвазійних імплантатів та новітніх методик, таких як оптоґенетика, де нейрони генетично перепрограмуватимуться на реагування на потрібні імпульси світла.

Були повідомлення, що через Інтернет вже підключені два людських мозки, і це дозволяє їм спілкуватися. З огляду на новітні досягнення в створенні інтерфейсу «Людський Розум-Машина», у липні 2016 р. Ілон Маск оголосив про створення у Сан-Франціско, Каліфорнія нейротехнологічної компанії “Neuralink Corporation” із бюджетом $160 млн. Кінцевою її метою є об'єднання людського розуму зі ШІ - за допомогою “нейронного шнурка” шириною 4-6 мікрометрів. Подивіться цю відеопрезентацію “Neuralink”: фантастика!

Минулого року в лабораторії “Neuralink Corporation” піддослідний щур через 1500 електродів зчитував та реагував на певну інформацію, а в 2020 році, передбачається, розпочнеться експеримент з людьми-добровольцями.

Отже, сьогодні ми підходимо до загадок, з якими ніколи не стикались. Збагнути важко, наприклад, як діятиме наш потік свідомості, коли людина зможе обробляти думки та почуття в тисячу разів швидше. Або: як штучні інтелектуальні імплантати мозку вплинуть на здатність кохати чи ненавидіти. Чи існуватиме ілюзія людського “Я”, коли свідомість безпосередньо підключиться до Хмари. Зрештою, як процес злиття індивідуума з новітньою технологією вплине на суб'єктивний досвід буття людиною.

Запитання, запитання, запитання… Можуть посипатись, геть змінитися несхитні парадигми. У книжці “Майбутня еволюція свідомості” (“The Future Evolution Оf Consciousness”) американський доктор філософії, виконавчий директор Центру свідомості майбутнього Томас Ломбардо (Thomas Lombardo; 1957) попереджає:

- Ми, швидше, - подорож, а не призначення. Ми, швидше, - розділ еволюційної саґи, а не її кульмінація. Так само, ймовірне, незабаром відбудеться й нас чекає диверсифікація різних  видів і типів свідомості та підсвідомості. Також, дуже ймовірно, що з’являться і нові психологічні можливості, поки незбагненні для нас.

З-посеред інших істот люди вирізняються тим, що страхаються невідомого. Будь-кому, хто ніколи не відчував зміненого психічного стану - духовного чи психоделічного - важко зрозуміти  досвід такого порядку. Не випадково, багато хто називає власні переживання переінакшеного стану “пробудженням”, бо лише одиниці здогадуються, що оточення ментально спить. Тим часом новітня експоненціальна нейротехнологія представляє потенціал іншого, вищого стану свідомості, гарантує у недалекому майбутньому коло незвіданих людством переживань, немислимих для нашого сучасного стану.

Відтак, якими прокинемося завтра? Якою завтра виявиться наша здатність мислити? Що людина майбутнього відчуватиме, опинившись за межами біологічного мозку?

Нові запитання, запитання, запитання…

Скільки у нас часу до часу «Ч»?

Підбиваємо підсумки? Коли таки вона може надійти,  нова Епоха, що називатиметься Технологічною Синґулярністю? Іншими словами, коли машини стануть експоненціально розумнішими за людей, або ж  коли наш неокортекс, ділянка людського мозку, відповідальна за мислення, -підключиться до Хмари?  І - настане епоха трансгуманізму, а людство як вид перестане старішати й здобуде нові можливості.

На думку футуролога Бена Ґерцела (Ben Goertzel; 1966), котрий очолює наукові відділи - гонконгської хайтек-компанії з фінансового прогнозування “Aidyia Holdings” та австрійсько-американської робототехнічної фірми “Hanson Robotics Limited”, загальний штучний інтелект (AGI, ЗШІ) може з’явитись у визначені Реєм Курцвайлом терміни – у період між 2020-м та 2100-м роками.

Інший важливий прогноз надійшов із Країни висхідного сонця. Транснаціональна телекомунікаційна та інтернет-компанія “SoftBank”, що базується в Японії, - створила венчурний Фонд у розмірі $100 млрд. Бізнес-ціль? Ні багато ні мало, підірвати авторитет Кремнієвої долини. Амбітно “SoftBank” прогнозує: до 2047 р. її суперінтелектуальні роботи перевершать людей, як за кількістю, так і за потужністю мозку та оперативною пам’яттю.

Це не пустопорожні слова. Два роки тому інвестиційний підрозділ “SoftBank” вклав $100 млн у стартап під назвою “CloudMinds”. Мета - створити нове покоління роботів, пов’язаних із Хмарою, що безмежно розширить можливості ШІ. Генеральний директор “SoftBank” Масайосі Сон (孫正義; 손정의;  1957) налаштований рішуче:

- Я справді вірю у те, що на нас насувається. Ось чому я поспішаю - акумулювати і вкладати гроші.

***

Рей Курцвайл, Джеймс Баррат, Ґерд Леонхард, Томас Ломбардо, Бен Ґерцел, Масайосі Сон та інші - це новітнє покоління футуристів, які на всі голоси взялися стверджувати, що завдяки революційним технологічним інноваціям людство наближається до нової парадигми існування. Це ясно як Божий дар.  

Аби залишатися від гріха подалі, інші прогнозисти намагаються… перевести технологічну тему в сферу моралі, але вголос, часто і гучно, запитують:

- Технологічна синґулярність і трансгуманізм - це добра чи погана справа? Це допоможе нам зникнути як динозаврам, чи дозволить людству поширитися на увесь Всесвіт, як про це колись мріяв американський астрофізик та видатний популяризатор науки Карл Саган (Carl Sagan; 1934-1996)?

Скільки завгодно можна прогнозувати майбутнє чи футурологічно визначати технологічні тенденції, проте чимало сучасних прогнозистів будують концепції навколо так званого “Закону прискореної віддачі” (“The Law Of Accelerating Returns”). Це - логічна екстраполяція закону американського фізика, засновника корпорації “Intel” Ґордона Мура (Gordon Earle Moore; 1929), котрий у 1965 р. зробив емпіричне спостереження: кількість транзисторів, розміщених на кристалічній інтегральній схемі, подвоюється кожні 18 місяців. Новітній “Закон прискореної віддачі”, таким чином, стверджує, що темпи науково-технологічного прогресу в цілому зростають експоненціально. Іншими словами, вони стабільні, демонструють плавне прискорення, таким чином, їх можна використовувати для точного прогнозування майбутнього. За цієї причини більшість сенсаційних книжок сучасних футурологів орієнтована не на аналіз того, яке майбутнє чекає нас, а яке майбутнє ми зненацька отримаємо.  

Олександр Рудяченко, за матеріалами ЗМІ

P.S.  Це, звісно, одна із гіпотез. Щиро вдячний, що ви дочитали. Бо особисто я вважаю: не слід відкладати книжку через те, що вона подає невідомі або навіть чужі вам іде. Так можна й потонути у власних ілюзіях. Спочатку читайте, а потім викладайте судження.

Р.Р.S. Зізнаюся, мені сподобався трохи похмурий, але переконливий Рей Курцвайл. Більшість читачів із ним, знаю, не погодиться, не тому що вони звикли не погоджуватися, а тому така картина лякає. В одній із своїх останніх книжок ректор Університету синґулярності пояснює той феномен: головна причина, чому людина “не почувається комфортно”, полягає в тому, що вона, як правило, використовує лінійне мислення. Припустимо, хтось запитає вас, як виглядатиме світ через десять років. Ви як відповісте? Мабуть, спробуєте пригадати, як велося десять років тому, а потім екстраполюєте побачену змінну на майбутнє. Такий інструмент має право на життя? Так. Він аналізує сучасну ситуацію? Ні! Бо ваші припущення ґрунтуватимуться на омані, мовляв, прогрес лінійний, і все в житті змінюватиметься, як діялося колись.

Використані джерела: SingularityHub, Howstuffworks, MoneyInc, Forbes, Bloomberg Businessweek 

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-