Що заважає кремлінам продовжувати займатися в Україні кібер-нападами?
Те, про що сьогодні заявили міністр оборони Нідерландів, шеф голландської спецслужби та посол Британії у Нідерландах – не особлива новина для фахівців з кібербезпеки.
Це скоріше публічний міжнародний меседж криворуким московітам: "Ми давно усе про вас знаємо, кожен ваш крок передбачуваний, під нашим контролем і ви вже реально задовбали, телепні".
Я ж звернути увагу хотів не на це, бо сьогоднішня заява є констатацією усім відомих фактів.
Мене більше зацікавила маленька фраза у статті Ройтерс:
"...Дії ГРУ є необачними та безладними: вони намагаються підірвати та вплинути на вибори у інших країнах... – сказав міністр МЗС Великої Британії..."
Фраза ця цікава тим, що змальовує найближчу перспективу для України, оскільки країна вступає у передвиборчу кампанію, а вплинути на результати весняних виборів життєво (чи то смертельно) важливо для запорєбриків.
Задача номер нуль для них. Найвищий пріоритет. Питання виживання путінського режиму.
Тому спроби вплинути на українські вибори будуть. Будуть обов’язково.
Оскільки цивілізовані методи «там» не працюють, не вживаються і не плануються, впливати будуть звичними способами: кібератаки на вищі органи влади та об’єкти критичної інфраструктури, масові фейки у соцмережах, злами акаунтів ключових політиків, активістів, лідерів думок, моральних авторитетів, злив «компромату» через різні смітники типу “вікіліксів”, компрометація довіри до української влади.
Останнє зробити буде найлегше, оскільки підстави для цього сама українська влада роздає щедро та з задоволенням.
Особливо у частині здатності протистояти тим самим кібератакам.
Але це окрема велика тема, про яку вже починають говорити, про це пізніше.
Наразі в Україні майже нічого не заважає кремлінам продовжувати займатися кібер-нападами, кібер-провокаціями та кібер-диверсіями. Ефективного кібер-щита за чотири з половиною роки так і не побудовано, на жаль.
Усі оті заборони росіянських соцмереж, смішних лднр-сайтів, спроба відняти в українців свободу доступу до інформації в Інтернет – то, вибачте, називається «бий своїх, щоб чужі боялися» чи то «бомбить Воронеж». Проти безпринципних вбивць таке не працює.
Тому атаки будуть.
Вони могли б утяти щось типу "не-пєті" будь-коли проти будь-кого й у цьому році.
Можуть, але не хочуть. Просто гарного приводу не мали.
А тут такий привід – спроба вплинути на персону Президента у ключовій для його режиму країні.
На таку справу будуть кинуті кращі сили, із загашників дістануть усі заначки, а наприкінці у справу підуть ферзі, козирні тузи та ядерні кібер-бомби.
Це я не вангую і не лякаю.
Просто так буде, no doubts.
Це треба прийняти і готуватися.
Вже думати як реагувати.
Як комунікувати з громадою.
До кого в разі чого звертатися за допомогою.
І як, врешті-решт, правильно побудувати той самий кібер-щит.
Та чи він взагалі потрібен.
Естонія ж якось змогла з цим завданням справитися, чому Україна не може?
Бережімося.
Костянтин Корсун
FB
реклама