Космічна Америка: Марс, Європа і «зоряні війни»
До Нового року та Різдва у багатьох країнах прийнято дарувати подарунки. Так подумали і американські конгресмени, які в грудні виділили Національному управлінню з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) на 2016 рік 19,3 млрд дол., що на 1,3 млрд більше, ніж у 2015-у. Таким чином вони повністю вдовольнили запит Управління і навіть дали 700 млн дол. зверху. Цим простим, але дорогим рішенням американські законодавці забезпечили першість США у дослідженні космосу на прийдешні роки.
Що ж НАСА планує зробити на гроші, еквівалентні 75% доходів усього державного бюджету України за 2016 рік?
Згідно із даними самого Управління, 4 млрд дол. буде виділено на розробку багаторазового космічного човна Orion, який у майбутньому зможе повторити висадку людини на Місяць. Ще 2 млрд піде на ракетоносій SLS, який дасть змогу за один пуск відправляти в космос нині недосяжні 70 тонн вантажу, чим значно економити кошти. 1,2 млрд дол. уряд виділив на підтримку комерційної космонавтики, але найбільша сума - 5,6 млрд дол. - піде на різноманітні наукові програми, що куруються НАСА. Саме ця, найбільша стаття включає головне завдання НАСА - пілотовану експедицію на Марс.
ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО ДЛЯ ЧЕРВОНОЇ ПЛАНЕТИ
Людські поселення на Марсі вже у відносно недалекому майбутньому можуть переміститися з художніх фільмів у документальні. Експерти-астрономи, а також офіційні представники самої НАСА неодноразово стверджували, що саме колонізація Марсу має стати головним завданням людства у космічній сфері на наступні десятиліття. Їх підтримали і такі інтелектуали, як Стівен Хокінг, Ілон Маск, Баз Алдрін, які вбачають у цьому життєву необхідність для сучасної цивілізації.
Тож, незважаючи на те, що перший пілотований політ на Марс, за оцінками фахівців, вдасться здійснити не раніше 2030-го року, готуватися до нього почали вже.
Так, у березні наступного року на Землю повернеться астронавт Скот Келлі, який на той момент проведе на борту Міжнародної космічної станції повний рік. Це довше, ніж будь-хто інший в історії космонавтики. Зазвичай, персонал МКС проводить на орбіті не більше півроку, адже стан невагомості негативно впливає на людське здоров'я, зменшуючи щільність кісток, атрофуючи м'язи та знижуючи зір. Оскільки сама лише дорога в один бік до Червоної планети займе щонайменше 8 місяців, тривале перебування Келлі на орбіті дасть змогу краще зрозуміти проблеми, з якими зіткнуться майбутні колонізатори.
Втім, фізичне здоров'я людини - лише одна з проблем, що стоїть на заваді польоту до Марсу. Поки що жоден експеримент із моделювання подорожі на іншу планету, коли визначена група людей перебувала тривалий час разом у закритому просторі, не вдалося довести до кінця. В учасників досить швидко починав проявлятися так званий синдром третьої чверті, тобто постійна туга, втрата інтересу до місії і непереборне бажання повернутися.
Варто згадати і про космічну радіацію, від якої на Землі нас захищає атмосфера. Ще у 2013 році науковці підрахували, що за час подорожі до Марса екіпаж «схопить» неприйнятну дозу космічного випромінювання. Достеменний ефект цього передбачити неможливо, але він точно не буде позитивним, як і наслідки тривалого впливу слабкої сили тяжіння.
НАСА наполягає на тому, що безпека екіпажу - пріоритет, так само, як і повернення космонавтів назад на Землю. Тому навіть при наявності сміливців, які добровільно погодяться залишитися на Марсі назавжди, НАСА все одно наполягатиме на розробці човна, здатного доправити людей на рідну планету.
Водночас, непілотоване дослідження Червоної планети не зупиняється ні на секунду, і вже наступного року до Марсу вирушить InSide - автоматизований космічний зонд, який має дослідити внутрішній склад планети та отримати інформацію щодо його формування та розвитку. Ці знання необхідні науковцям для кращої підготовки до майбутнього виживання людини у суворих умовах Марсу.
НАСА настільки зацікавлена саме у цій планеті тому, що вона за своїми характеристиками найбільше схожа на Землю: тут також є вода, атмосфера та тверда поверхня, окрім цього температурний режим більш-менш подібний на земний, як і тривалість дня та ночі.
ВІДКРИТТЯ ЄВРОПИ
Іншим пріоритетом НАСА на наступні роки стане дослідження супутника Юпітера - Європи. Агентство просило на ці цілі 30 млн дол., а отримало 175 млн. Шестиразове збільшення асигнувань викликане останніми знахідками, що у теорії передбачають наявність життя на супутнику планети-гіганта. Через це всі пристрої, які прибудуть із Землі, мають бути стерильними, оскільки привнесення інопланетних органічних структур може бути катастрофою для екосистеми, що вірогідно існує на Європі. Проект, що передбачає не лише вихід на орбіту Європи, але й приземлення на її поверхню, має бути реалізований у 2022 році.
КОМЕРЦІЙНА КОСМОНАВТИКА
Потужне фінансування, яке США виділяють на тривалі програми з дослідження Марсу та Європи, вказує на зацікавленість Вашингтона у стратегічних дослідженнях, які не матимуть миттєвого ефекту, але принесуть результат у майбутньому. При цьому досягненням короткострокових цілей, на кшталт розробки багаторазових космічних шатлів, спроможних виходити на навколоземну орбіту, уряд вирішив довірити приватним підрядникам. Так, багато шуму наробив перший комерційний запуск ракети Falcon 9, створеної компанією SpaceX Ілона Маска. 22 грудня приватна ракета вивела на орбіту 9 супутників зв'язку, але сенсацією стало не вдале відправлення ракети в космос, а її унікальне приземлення. Раніше жодній приватній компанії не вдавалося розробити космічний човен, здатний безпечно повертатися на Землю після виконання завдань у космосі. Це значно підвищувало ціну космічних експедицій, оскільки навіть найдешевший ракетний двигун коштує щонайменше 11 млн дол., тобто разом із ціною самої ракети багаторазові шатли економлять величезні кошти. Не дарма більше 1 млрд дол. у бюджеті НАСА передбачено на підтримку комерційної космонавтики.
Нині квиток на ще не створений шестимісний човен Virgin Galactics, який дві з половиною годиною перебуватиме на орбіті Землі та дозволить пасажирам насолодитися невагомістю, коштує 250 тис дол., втім із появою конкурентних пропозицій ціна має почати знижуватися.
Тож збільшення фінансування державного аерокосмічного агентства неабияк порадувало підрядників, які на його замовлення розробляють різні проекти. На думку аналітиків, збільшення державних інвестицій у космічну програму, дозволить пришвидшити зростання економіки США, яка й так досить активно виходить з кризи.
Втім, навіть із таким велетенським бюджетом, виділеним на дослідження космосу, НАСА не може виконати всі свої амбітні цілі самостійно. Одна лиш пілотована місія до Марсу за різними оцінками коштуватиме від 20 до 500 млрд дол., тож без фінансової, технічної та наукової допомоги інших країн і приватних компаній не обійтися.
ЗОРЯНІ ВІЙНИ
«Той, хто володіє інформацією, володіє світом». Ця крилата фраза Натана Ротшильда якнайкраще ілюструє ще один рушій розвитку аерокосмічної галузі, яким, як і 30 років назад, стала національна оборона. Основним засобом ведення війни майбутнього стане інформація і позбавлення супротивника доступу до неї прирівнюватиметься до поразки.
Після того, як у 2013 році Китай знищив власний супутник прямо в космосі, світові держави зрозуміли, що ціллю наземної ракети міг стати і їхній один або кілька супутників. При цьому вести війну нового покоління без засобів зв'язку та спостереження, робота яких залежить від пристроїв у космосі, неможливо. Немає сумнів, що деякі розробки НАСА знайдуть своє використання і в Пентагоні. Втім, краще нам про них ніколи не дізнатися.
Агресія Росії проти України продемонструвала, що на політичній карті світу з'явилася держава, яка не зв'язує себе жодними домовленостями чи міжнародним правом. Що заважає Москві, заперечивши Будапештський меморандум та Статут ООН, знехтувати Договором про космос від 1967 року та розмістити в небі ядерний арсенал або іншу зброю масового знищення? Наразі Російська Федерація заледве може здійснити це технічно, адже її ракетоносії вперто відмовляються літати, але для врівноваження геополітики на цю бодай потенційну дію має бути передбачений ефективний запобіжник.
Максим Наливайко. Оттава
