Як повідомляє Укрінформ, про це сказала віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк під час брифінгу.

"Ми разом з ініціативою Bring Kids Back UA хочемо створити постійно діючу платформу, спільну ініціативу для народних депутатів України. Питання повернення викрадених, примусово переміщених або депортованих українських дітей залишається найсенситивнішим і найважливішим для нас усіх. Тому ми хочемо посилити рух щодо цього. Для парламенту це важливо, адже для кожного депутата ми хочемо створити постійно діючі інструменти, знання про те, що зараз насправді відбувається в юридичній і в гуманітарній площині, та й у політичному ставленні країн до цієї теми", — сказала вона.

У контексті функціонування платформи Кондратюк зазначила, що організатори розраховують на можливості, які має парламентська дипломатія, зокрема через групи міжпарламентських зв'язків.

Окрім цього, віцеспікерка зауважила, що виборчі процеси, які нині відбуваються в багатьох країнах Європи та світу, суттєво змінюють тамтешню політичну кон’юнктуру. Тому важливою залишається комунікація з представниками парламентів держав.

«Навіть ті країни, які швидко приймали рішення про підтримку України й приймали резолюції на засудження Російської Федерації в частині викрадених українських дітей, зараз можуть мати протилежні погляди. І з цим треба дуже багато працювати, вже не кажучи про залучення третіх країн, які є поки що абсолютно нейтральними. Але для нас важливо, щоб вони вступали в Коаліцію з повернення дітей або принаймні знали, розуміли ці процеси», — наголосила вона.

Зі свого боку керівник ініціативи Президента України Bring Kids Back UA Максим Максимов поінформував, що станом на сьогодні вдалося повернути 2 525 українських дітей. Водночас, за його словами, у реєстрі Міністерства юстиції число викрадених дітей, яких верифікували, перевищує 20 000 осіб.

Максимов нагадав, що у межах Bring Kids Back UA функціонує Міжнародна коаліція за повернення українських дітей, до якої станом на сьогодні входить 51 учасник - 48 країн і три міжнародні організації.

«Поки війна триває, у світі відбувається багато подій, і тримати увагу у світі до України й до нашої проблематики стає складніше і складніше. Саме тому, як одна з причин, чому започатковано новий формат взаємодії у Верховній Раді - він якраз спрягає тому, щоб через будь-які доступні майданчики й канали ми могли діяти скоординовано, одним голосом і спираючись на одну фактологічну інформацію. Тому ми будемо розбудовувати співпрацю з парламентаріями для того, аби питання повернення українських дітей і підтримки зусиль України звучало як у міжнародних організаціях, наприклад, ПАРЄ чи Міжпарламентському Союзі, чи у двосторонніх угод в рамках груп дружби тощо», - сказав він.

Керівник Bring Kids Back UA додав, що інші країни долучаються до повернення українських дітей у різний спосіб. Зокрема, США й Катар більше зосереджуються на ролі медіатора та комунікації з країною-агресором, тоді як Велика Британія, Канада, Фінляндія, Литва й інші надають практичну й ресурсну допомогу в пошуку й верифікації дітей. Окрім цього, країни-партнери підтримують програми з реабілітації й реінтеграції дітей і молоді.

«Питання стоїть дуже болісно. Хоча ми і нарощуємо темпи повернення, але дипломатичні зусилля, безумовно, потребують посилення. Ми використовуємо будь-які формати. Ви знаєте, що перша леді Сполучених Штатів бере участь у цьому процесі. Є держави-посередниці, наприклад, Катар, але цього мало. І ми розуміємо, що трек має бути посилений. І, враховуючи контакти і потужність парламентських зв'язків, ми хочемо подякувати ще раз парламенту за те, що можемо активізувати цей напрямок і збільшувати постійно кількість повернутих додому дітей», — сказав радник керівника Офісу Президента Олександр Бевз.

Як повідомляв Укрінформ, Німеччина засудила систематичні порушення Росією прав людини на ТОТ України та закликала негайно припинити катування полонених і повернути викрадених українських дітей.