Лікар-психіатр - про стрілянину у Києві: Розпізнати терориста заздалегідь неможливо
Про це в коментарі Укрінформу розповів лікар-психіатр, професор Олег Чабан.
За його словами, у ситуації раптової небезпеки людина передусім керується базовими інстинктами виживання, а вже потім – логікою. Водночас важливо знати, як поводитися, аби мінімізувати ризики для себе і близьких, акцентував Чабан.
«Спершу – біологічно орієнтована реакція: захиститися, зникнути, заховатися. Найближче безпечне місце – за дерево, будинок, автомобіль, у під’їзд чи в натовп. Це може бути будь-що, що дозволяє вижити», – наголосив лікар.
Водночас він дав конкретні поради на випадок, якщо таки не вдалося уникнути прямої загрози, і людина опинилася в заручниках. «Не бавитися в героїв, згадуючи свої заняття із самбо в дитинстві. Той, хто вчиняє злочин, також перебуває у стані сильного збудження. Його реакції можуть бути непередбачуваними», – зауважує психіатр.
Він радить уникати різких рухів, не демонструвати потенційної агресії та навіть не дивитися нападнику прямо в очі. «Мінімум провокацій, мінімум складних рухів, максимально спокійна поведінка. І, на жаль, потрібно виконувати команди терориста без спроб щось з’ясувати», – підкреслює Чабан.
Щодо можливості заздалегідь розпізнати небезпечну людину, лікар налаштований скептично. «Вгадати, що перед вами терорист, надзвичайно складно. Небезпеку ми пізнаємо вже по крайніх діях, інакше не було б стільки постраждалих», – зауважує Чабан, пригадуючи нещодавній теракт у Голосіївському районі Києва.
Водночас, за його словами, певні непрямі ознаки можуть насторожити: надмірна напруженість людини, неприродна поведінка або явна зосередженість на якихось діях.
Професор радить завжди бути готовим до небезпеки і відкрито говорити про це з дітьми, просто і без надмірного залякування. За його словами, важливо навчити дітей базовим правилам безпеки: не довіряти незнайомцям, уникати небезпечних місць, триматися людей у разі тривоги і не боятися розповісти про свій страх або підозру поліцейському чи будь-кому поруч.
Поведінка дорослих – зауважує психіатр – має вирішальне значення, тому варто спершу збалансувати свій власний стан, продумати кожне слово, а вже потім говорити з дитиною. «Якщо мама перелякана і передає цей страх дитині, вона буде рости наляканою і понесе цей стан у своє доросле життя», – наголошує Чабан.
Щоб знизити рівень своєї тривоги, фахівець радить не замикатися в собі. «Знайти таких самих переляканих і поділитися з ними. Коли ти не один, рівень емоційного напруження знижується. Також важливо зберігати звичний ритм життя і виконувати щоденні обов’язки», – радить психіатр.
Він підкреслює: страх у таких умовах є нормальною реакцією. «Бути переляканим – це нормально. Гірше, коли люди не бояться та ігнорують небезпеку», – зазначає лікар.
Водночас Чабан заспокоює: хвиля страху після травматичних подій є тимчасовою. «Це типова колективна реакція. Спочатку є спалах, а потім він поступово згасає. І ми, як раніше, будемо жити далі», – підсумував фахівець.
Як повідомлялося, 18 квітня в Голосіївському районі Києва чоловік відкрив вогонь по людях. Далі він захопив заручників у магазині, стріляв у поліцейських під час затримання. Зі зловмисником намагалися сконтактувати перемовники. Зрештою його ліквідували.
В Офісі генпрокурора зазначили, що стрільцем виявився уродженець Москви.
Як заявили у МВС, фігурант мав зареєстровану зброю – карабін. Ідучи вулицею, він застрелив чотирьох людей, п'ятого громадянина, який був заручником – уже безпосередньо в магазині.
Загалом було відомо про шістьох загиблих і 14 поранених внаслідок стрілянини. 20 квітня Київський міський голова Віталій Кличко поінформував, що кількість загиблих унаслідок стрілянини зросла до семи.
Слідчі Служби безпеки України кваліфікували розстріл цивільних і взяття заручників у Голосіївському районі міста Києва як терористичний акт.
Як повідомив згодом міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, голосіївський стрілець записував свої дії на диктофон.
