Українці та світ вшановують пам’ять жертв Голокосту
Як передає Укрінформ, Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який відзначається щорічно 27 січня, був запроваджений рішенням Генеральної асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року (Резолюція № 60/7).
27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.
За повідомленням Українського інституту національної пам'яті, під час Другої світової війни 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики, що передбачала знищення народів і груп, які нацисти вважали загрозою або неповноцінними. Близько 1,5 млн з них були з території сучасної України.
"Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…", – ідеться в резолюції Генасамблеї ООН.
За минулий рік ключові місця памʼяті про Голокост в Україні стали обʼєктами нападу росіян.
Це Бабин Яр. Символ Голокосту від куль у Східній Європі. 1 березня 2022 року, через вісім десятиліть після масових розстрілів, скоєних нацистами в цьому урочищі, а потім спалення ними тіл, щоб замести сліди своїх злочинів, – світ знову побачив обгорілі тіла загиблих у Бабиному Яру. Цього разу – внаслідок російської ракетної атаки.
Також це Дробицький Яр у Харкові – відоме місце масових розстрілів цивільного, насамперед єврейського, населення нацистами під час Другої світової війни. За різними оцінками, тут поховано від 14 до 20 тисяч жертв нацизму. У 2002 році на місці трагедії відкрили меморіал. А у 2022 році в центральний монумент меморіалу – менору влучили російські снаряди.
Як зазначили в УІНП, Ванда Об’єдкова була однією з тих людей, які вижили в окупованому гітлерівцями Маріуполі. Її мати була єврейкою. Ванда Семенівна вижила тільки тому, що переховувалася від нацистів у міських підвалах. У цих же міських маріупольських підвалах обірвалося через 80 років її життя, 4 квітня 2022 року, коли вулиці й будинки міста перетворювали в пустку російська артилерія й авіація.
Борис Романченко був в’язнем одного з найбільших концтаборів нацистської Німеччини — Бухенвальда. Крім того, його утримували в таборах Пенемюнде, Дора і Берген-Бельзен. Він опікувався збереженням пам'яті про нацистські злочини, був віцепрезидентом Міжнародного комітету Бухенвальд-Дора. Свої знання про жахіття Другої світової війни Борис Тимофійович передавав майбутнім поколінням. Його життя обірвалося у власній харківській квартирі, в яку 18 березня 2022 року влучили росіяни. Борису Романченку було 96 років, наголосили в УІНП.
* * *
Президент Володимир Зеленський вшанував пам’ять жертв Голокосту в Бабиному Яру в Києві.
«Саме в цей день, 27 січня 1945 року, були звільнені останні вʼязні Аушвіцу – одного з найстрашніших нацистських концентраційних таборів. Саме так світ повинен діяти й зараз. Щоразу, коли ненависть та війна загрожують народам, потрібне єднання, яке рятує життя», - сказав Зеленський.
Він відзначив, що кожен у світі, хто справді цінує спокій і мир, повинен робити все можливе, щоб «більше ніколи ненависть не перемогла, щоб кожен, хто її поширює, завжди знав, що неодмінно програє».
Зеленський акцентував, що Голокост - це чіткий урок історії: коли ненависть проти одного народу не зупиняється, іншим не можна залишатись байдужими та стояти осторонь. «Агресія та зневага до життя людей і цілих націй ніколи не повинні брати гору, і такий захист життя має бути відповідальністю не тільки сміливих, а й справді всього людства», - наголосив Президент.
Україна розглядає збереження пам’яті про Голокост, освіту й міжнародне співробітництво як спільну відповідальність перед наступними поколіннями, йдеться у коментарі Міністерства закордонних справ.
У зовнішньополітичному відомстві зазначили, що для України ця дата має особливе значення, оскільки на нашій землі були скоєні одні з найжахливіших злочинів Голокосту: у Бабиному Яру, Дробицькому Яру, у містах і селах по всій Україні нацисти знищили понад 1,5 мільйона євреїв.
«Ці трагедії назавжди закарбовані у нашій колективній пам’яті як зловісне нагадування про те, до чого можуть призвести ненависть та нетерпимість», - наголосили в МЗС.
У відомстві акцентували, що, вшановуючи пам'ять багатомільйонних жертв Голокосту, Україна підтверджує свою відданість принципам поваги до людської гідності, готовність до рішучої боротьби з явищами антисемітизму, ксенофобії та всякими іншими формами дискримінації.
«Ми продовжуємо працювати над збереженням історичної пам'яті про Голокост, підтримувати освітні ініціативи та міжнародне співробітництво у цій сфері. Пам'ять про Голокост - це не лише данина минулому, а й наш обов'язок перед майбутнім», - підкреслили в МЗС.
* * *
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко у День пам’яті жертв Голокосту наголосила, що пам’ять про цей найстрашніший злочин в історії є нагадуванням світові про відповідальність зупиняти злочини проти людяності і не мовчати перед обличчям насильства.
«Сьогодні світ вшановує пам’ять мільйонів жертв Голокосту — одного з найстрашніших злочинів в історії людства. Під час Другої світової війни нацистський режим знищив близько шести мільйонів євреїв, а також інших невинних людей, серед яких були й українці», - йдеться в повідомленні.
Бабин Яр став одним із найболісніших символів цієї трагедії в Україні: за час окупації нацисти вбили там близько ста тисяч євреїв, українців, ромів та представників інших національностей — лише через їхню ідентичність.
Свириденко підкреслила, що пам’ять про Голокост — це нагадування світові про відповідальність зупиняти злочини проти людяності, захищати людське життя і не мовчати перед обличчям насильства, яке сьогодні знову відбувається в центрі Європи.
«Непокаране зло породжує нове зло. І лише об’єднавшись, його можна здолати. Людське життя має залишатись найвищою цінністю для всього цивілізованого світу», - наголосила Прем’єр-міністр.
* * *
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов у День пам’яті жертв Голокосту заявив, що лише справедлива відплата за злочини може гарантувати, що гасло "Ніколи знову" нарешті стане реальністю.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв Голокосту, але водночас маємо визнати гірку правду: пасивна пам’ять не стала запобіжником від нових геноцидів. Доказ цього – російська агресія проти України», - сказав Буданов.
Він наголосив, що запобігання новим трагедіям неможливе без рішучої готовності діяти на випередження та невідворотного покарання для воєнних злочинців. «Лише справедлива відплата за злочини може гарантувати, що гасло «Ніколи знову» нарешті стане реальністю», - наголосив керівник ОП.
Як повідомляв Укрінформ, у Києві в Українському домі з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня відбудеться відкриття виставкового проєкту "В пошуках втраченого сенсу. Матвій Вайсберг".
